Рішення № 95140844, 01.02.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.02.2021 Єдиний унікальний номер 205/3560/20

Провадження № 2/205/1318/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» 18.05.2020 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідачів про стягнення боргу кредитором спадкодавця, у якому просило стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором б/н від 08.07.2005 року у розмірі 6869,79 грн. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору б/н від 08.07.2005 року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. 09.10.2019 року до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було направлено лист-претензію.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач у встановлені законодавством строки не висунув вимоги кредитора згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що Банком не було пропущено строк пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємців померлого.

Представник позивача письмово просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, письмово просив справу розглядати без його участі, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 письмово просила справу розглядати без її участі, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 08.07.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 на підставі анкети-заяви б/н було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості, а ОСОБА_3 зобов`язався кошти прийняти, належним чином їх використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 25-43).

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 21.11.2017 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 47).

24.05.2018 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружині спадкодавця - ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 137-138).

20.06.2018 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , сину спадкодавця - ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 140-141).

Спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних відносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у певному правовідношенні, тобто цивільні відносини існують безперервно, не припиняючись, у них відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 1282 ЦК України, в редакції на час виникнення правовідносин сторін, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, в редакції на час виникнення правовідносин сторін, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

12.10.2018 року позивачем було направлено в Сьому дніпровську державну нотаріальну контору претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України, в якій зазначено, що на теперішній час Банку стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 144).

29.11.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. отримано вищезазначену претензію (а.с. 143).

04.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. надіслано ПАТ КБ «Приватбанк» повідомлення про те, що на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину 24.05.2018 року та 20.06.2018 року (а.с. 142).

При цьому, вбачається, що в позивача в наявності є копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с. 47), обставин набуття банком вказаного свідоцтва представником позивача не наведено.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в Додатку було зареєстровано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 23.11.2017 року (а.с. 101).

Однак вимогу до спадкоємців позивачем було направлено лише 09.10.2019 року, а з даним позовом до суду позивач звернувся лише 18.05.2020 року, тобто з пропуском строків, передбачених ст. 1281 ЦК України.

Частиною 4 статті 1281 ЦК України передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки кредитор пред`явив свої вимоги до спадкоємців з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, які є присічними, що згідно з ч. 4 даної статті, позбавляє його права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З огляду на відсутність підстав для задоволення позову судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 1216-1218, 1220, 1281-1282 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 82, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Басова