Вирок № 95140374, 24.02.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/10523/20

Номер провадження 1-кп/201/467/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18- а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Кінаш Я.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Пахомової К.О.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 25 серпня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020045650000208 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не одруженої, яка має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 04 червня 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання в виді штрафу у розмірі 850 гривень, який сплачено;

- 10 липня 2020 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2020 року близько 11 годин 55 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись у відділі з парфумерних товарів приміщення магазину «ЄВА» ТОВ «РУШ», розташованого за адресою: м. Дніпро, проспект Гагаріна, будинок 167, де реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, зі стелажу де розташовані парфумерні товари викрала майно, що належить ТОВ «РУШ», а саме: чоловічий парфум «Жанна Артес Джо Соренте Магнетік Павер Спорт» у кількості 1 одиниці, вартістю 599,00 гривень, жіночий парфум «Патрісія Ледо Етре» у кількості 1 одиниці, вартістю 499,00 гривень. Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, вийшла за межі касової зони магазину «ЄВА», не оплативши вказаний товар, залишила місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму 1098 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у таємному повторному викраденні чужого майна (крадіжку), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнала повністю і суду показала, що 24 серпня 2020 року у першій половині дня знаходилася у приміщенні магазину «ЄВА», розташованого по проспекту Гагаріна у м. Дніпрі, точну адресу не знає, де у неї виник умисел на викрадення парфумерних товарів, оскільки їй потрібні були грошові кошти. Далі, знаходячись у відділі парфумерних товарів магазину «ЕВА», переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, вона взяла зі стелажу два парфуми жіночий та чоловічий, точну назву яких не пам`ятає, після чого, вийшла за межі касової зони магазину, не оплативши вказаний товар. В той же день вона продала викрадені нею парфуми, а виручені з продажу грошові кошти витратила на потреби дітей та продукти харчування. При цьому, не оспорювала ні обставини скоєння нею правопорушення, що інкримінується, ні кількість викраденого товару, ні його вартість. Зазначила, що в скоєному щиро розкаялась. Додала, що на теперішній час проживає із цивільним чоловіком – батьком її сина ОСОБА_6 , 2019 року народження та своєю другою донькою ОСОБА_7 , 2018 року народження, а її перша донька ОСОБА_8 , 2013 року народження, проживає за її згодою із бабусею – матір`ю біологічного батька ОСОБА_8 .

Оскільки в судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння, а так само визнала всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченої, наданими нею безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_2 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченою дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і ОСОБА_2 винна у його вчиненні, так як вона, умисними діями, вчинила повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тому вона підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Насамперед, суд враховує, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів.

Дослідивши дані про особу обвинуваченої, судом встановлено, що ОСОБА_2 має середню спеціальну освіту, не одружена, має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , двоє з яких, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , проживають з нею і знаходяться на її утриманні, офіційно не працевлаштована, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується із позитивної сторони.

При цьому суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_2 раніше неодноразово судима за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала і знов вчинила умисний корисливий злочин в період відбування покарання за попереднім вироком суду.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд визнає її щире каяття у скоєному.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні покарання, суд, насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та враховує особу обвинуваченої, яка раніше судима за вчинення умисних, корисливих злочинів, даний злочин вчинила в період відбування покарання за попереднім вироком суду, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання, приведені вище, і приходить до переконання, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 і попередження вчинення нею нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, та вважає, що останній має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів.

Разом із цим, під час судового розгляду даного кримінального провадження, встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 засуджена за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді одного року позбавлення волі, і на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Отже, судом встановлено, що після постановлення вироку Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 10 липня 2020 року і до повного відбуття покарання за цим вироком, обвинувачена ОСОБА_2 вчинила новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження встановлено, що після постановлення вироку Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 10 липня 2020 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком, обвинувачена ОСОБА_2 вчинила новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тому суд вважає, що обвинуваченій має бути призначене покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком до призначеного покарання за даним вироком.

В рамках даного кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжні заходи не застосовувалися.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення не надані відповідні документи на підтвердження наявності у цьому провадженні судових витрат за проведення експертизи.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

- диск для лазерних систем зчитування з копіями відеозаписів камер спостереження ТОВ «РУШ» «ЄВА» та диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом слідчого експерименту, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12020045650000208 - зберігати в матеріалах вказаного кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту ОСОБА_2 частину покарання за попереднім вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2020 року та остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк призначеного покарання слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_2 в порядку виконання вироку.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- диск для лазерних систем зчитування з копіями відеозаписів камер спостереження ТОВ «РУШ» «ЄВА» та диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом слідчого експерименту, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № № 12020045650000208 - зберігати в матеріалах вказаного кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.Г. Ополинська