Рішення № 95137088, 24.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року м. Київ № 640/14943/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (письмового провадження) адміністративну справу за позовом Української об`єднаної кредитної спілки до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Українська об`єднана кредитна спілка (далі - позивач, УОКС) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС України у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 1926534600100 від 31.05.2019 року про виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням ГУ ДФС України у м. Києві від 31.05.2019 року № 1926534600100 виключено позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, оскільки останнім не вказано, у чому саме полягає невідповідність установчих документів УОКС вимогам, які встановлені п. 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, при цьому позивач зазначає, що установчі документи повністю відповідають вимогам законодавства, у тому числі - вимогам Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 28 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/14943/19, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не подавався.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Українська об`єднана кредитна спілка (код ЄДРПОУ 33665584) зареєстрована як юридична особа 20.07.2005 року, основним видом економічної діяльності, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є інші види кредитування (64.92).

02.08.2005 року УОКС отримала статус неприбуткової організації відповідно на підставі рішення № 159 ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 13.04.2016 року, УОКС набула статусу фінансової установи на підставі розпорядження Держфінпослуг від 13.09.2005 року № 4593.

14 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова прийнято рішення № 31 про внесення УОУС до Реєстру неприбуткових організацій

У подальшому 02 червня 2016 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення № 120 про повторне внесення УОКС до Реєстру неприбуткових установ та організацій (ознака неприбутковості 0010-кредитні спілки).

Рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2016 року № 159 позивачу присвоєно ознаки неприбутковості 0038-спілки (за результатами підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України).

Рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 1926534600100 від 31.05.2019 року Українську об`єднану спілку України виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Підстава: невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 Кодексу. Дата скасування ознаки неприбутковості: 01.07.2017 року.

Прийняття відповідачем цього рішення і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно з вимогами підп.14.1.121 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Платниками податку на прибуток підприємств - резидентами, з огляду на підп.133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України, є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України, не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

За змістом підп.133.4.1 п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до підп.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, серед іншого, можуть бути віднесені: спілки, асоціації та інші об`єднання юридичних осіб; інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Згідно з абз.1 підп.133.4.2 п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Постановою Кабінету Міністрів України, відповідно до підп.133.4.5 п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України, затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок №440).

Згідно з п.п.16, 17 цього Порядку, виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу. Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Визначення поняття «некомерційне господарювання» наведене у ст.52 Господарського кодексу України, згідно із якою це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб`єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Відповідно до ст.130 Господарського кодексу України, кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об`єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки.

У ч.6 ст.130 Господарського кодексу України передбачено, що статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки та іншими законами.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об`єднань, права та обов`язки членів кредитних спілок та їх об`єднань визначено Законом України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 року №2908-III.

За змістом ст.1 вказаного Закону, кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

Статтею 8 Закону України «Про кредитні спілки» визначено порядок набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи та ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки.

Зокрема, встановлено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ. Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-III, кредитні спілки є фінансовими установами поряд з банками, ломбардами, лізинговими компаніями, довірчими товариствами, страховими компаніями та іншими юридичними особами, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних з наданням фінансових послуг.

У свою чергу, згідно п.5 ч.1 цієї ж статті, фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Даючи оцінку відповідності позивача вимогам до неприбуткової організації, суд аналізує наявний в матеріалах справи Статут Української об`єднаної кредитної спілки та враховує таке.

Статут Української об`єднаної кредитної спілки (нова редакція), затверджений протоколом № 15 від 20.05.2016 року загальними зборами членів кредитної спілки.

З огляду на п.1.1 статті 1 Статуту, Українська об`єднана кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об`єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування.

Згідно з п.п.22.3, 22.4 статті 21 Статуту, кредитній спілці забороняється розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед засновників, членів кредитної спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Доходи кредитної спілки використовуються виключно для фінансування видатків на утримання кредитної спілки, реалізації мети та завдань, напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Крім того, у п.29.9 статті 29 Статуту визначено, що у разі припинення кредитної спілки (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) її активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету. Залишок коштів резервного капіталу та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховуються до Державного бюджету України.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що положення Статуту Української об`єднаної кредитної спілки, зокрема порядок розподілу доходів кредитної спілки та задоволення вимог кредиторів кредитної спілки в разі припинення її діяльності, відповідають вимогам, установленим пп.133.4.1 п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України.

Встановлені судом обставини вказують на те, що позивачем все ж таки дотримано вимоги законодавства, які дозволяють ідентифікувати його як неприбуткову організацію.

Між тим, суд відзначає, що за результатами розгляду поданих позивачем документів контролюючим органом прийнято рішення № 159 від 12.10.2016 року про присвоєння підприємству, установі, організації ознаки неприбутковості (за результатами підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України).

Тобто, відповідач і сам підтвердив факт відповідності Української об`єднаної кредитної спілки вимогам до неприбуткової організації, з урахуванням чого, а також фактичних обставин справи, підтверджених належними, достатніми та допустимими доказами, суд доходить висновку, що позивач, в силу вимог підп.14.1.121. п.14.1. ст.14 та п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України, не є платником податку на прибуток та, як наслідок, протиправно виключений з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Водночас, що стосується змісту та форми спірного рішення, суд звертає увагу на наступне.

Так, аналізуючи його зміст, видно, що у ньому відсутні дата присвоєння ознаки неприбутковості, натомість вказано лише дату її скасування, та дата включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації.

Поряд з цим, підставою скасування ознаки неприбутковості, як вже зазначалось вище, зазначено «невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 Кодексу». Однак суд відзначає, що за такого формулювання підстави виключення неможливо встановити, що саме не відповідає закону - чи вимоги до неприбуткової організації, чи положення її установчих документів .

Також суд враховує, що в порушення вимог п.17 Порядку № 440, рішення про виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій прийнято 31.05.2019 року, в той час як ознаку неприбутковості скасовано з 01.07.2017 року.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що Українська об`єднана кредитна спілка є неприбутковою організацією, яка надає виключний перелік фінансових послуг відповідно до напрямків діяльності, передбачених Законом України «Про кредитні спілки». Діяльність кредитної спілки, не передбачена цим Законом - заборонена. Крім того, кредитна спілка надає послуги обмеженому колу осіб (лише членам кредитної спілки) для збереження реальної вартості фінансових активів; створена та діє не з метою отримання прибутку, а з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

За правилами ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч.1, 2 ст. 76 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Проте, всупереч наведеним вимогам процесуального закону, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів та не довів наявність підстав для виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного рішення № 1926534600100 від 31.05.2019 року, з урахуванням зазначених вище норм Податкового кодексу України та Порядку № 440, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1920,80 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Української об`єднаної кредитної спілки (02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, оф. 608, ЄДРПОУ 33665584) до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними дій, скасування рішення № 854/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 28.09.2018 року - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо виключення Української об`єднаної кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій, та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 31.05.2019 № 1926534600100.

3. Стягнути на користь Української об`єднаної кредитної спілки (02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, оф. 608, ЄДРПОУ 33665584), сплачений нею судовий збір у розмірі 1920,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять гривень) за рахунок Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда