Рішення № 95137085, 24.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 лютого 2021 року справа №640/21395/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач)доДержавної міграційної служби України (далі по тексту - відповідач ДМС)про1) визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 30 серпня 2016 року №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 05 грудня 2013 року; 2) зобов`язання відповідача проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 30 серпня 2016 року №218 в частині визнання недійним (анулювання) бланку паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 05 листопада 2013 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, зазначаючи про протиправність оскаржуваного наказу, оскільки підстави для визнання недійним (анулювання) бланку його паспорта відсутні; паспорт неодноразово використовувався для посвідчення особи на території України, а також для оформлення відповідного паспорта на ім`я позивача для виїзду за кордон; паспорт не вилучався, не був втрачений, зіпсований чи викрадений; посилання на факт тимчасової окупації АР Крим позивач вважає безпідставним, оскільки, паспорт позивач отримав ще у 2013 році, тобто до окупації АР Крим.

Ухвалою від 16 вересня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/21395/20 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про правомірність прийняття оскаржуваного наказу, оскільки у ДМС відсутнє будь-яке підтвердження щодо підстав набуття або належності позивача до громадянства України.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зокрема, зазначив, що відповідач порушив процедуру визнання недійсним бланку паспорта, передбачену Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом МВС України від 13 квітня 2012 року №320.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

05 листопада 2013 року Залізничним РВ у м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Наказом від 30 серпня 2016 року №218 «Про визнання недійсними бланків» у зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької і Луганської областей, згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р, враховуючи положення статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», визнано недійсним (анульовано), зокрема, бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

Не погоджуючись із вказаним наказом позивач звернувся до суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинена вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України «Про громадянство України».

Документом, що підтверджує громадянство України є, зокрема, паспорт громадянина України (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про громадянство України»).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Документами, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»).

Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом (частина перша статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»).

Згідно з частинами першою, другою статті 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Кожен громадянин України незалежно від віку зобов`язаний отримати паспорт громадянина України у порядку, визначеному цим Законом.

Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачено можливості (процедури) визнання певними органами недійсними (анулювання) паспорта громадянина України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року №320, затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі по тексту - Порядок №320, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Погашаються, вважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв`язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року (пункт 10.4 Порядку №320).

Як встановлено судом вище, оскаржуваний наказ прийнято відповідачем у зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, враховуючи положення статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України».

Статтею 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» визначено основні реальні та потенційні загрози національній безпеці України та стабільності в суспільстві на сучасному етапі.

При цьому, про підстави чи інші питання, пов`язані з визнанням недійсними (анулюванням) бланку паспорта громадянина України, вказана правова норма не містить.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції про порядок замовлення, постачання, обліку, зберігання, передачі та знищення бланків документів суворого обліку та суворої звітності в Державній міграційній службі України, затвердженій наказом ДМС України від 18 липня 2012 року №153 (далі по тексту - Інструкція №153), недійсними бланками вважаються: зіпсовані (при виготовленні документа), анульовані (дія не відбулася), дефектні (відсутність пошкодження захисної сітки, друкованого тексту, водяних знаків, серій або номерів на бланках, наявність дубльованих номерів тощо), відсутні (що виявлено при відкритті пачки) та викрадені.

Відповідно до підпунктів 11.1 та 11.4 Порядку №320, бланки паспортів громадянина України (далі - бланки) є документами суворої звітності, їх зберігання організовується таким чином, щоб запобігти їх втратам або крадіжкам.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав суду належних доказів існування підстав, визначених пунктом 5.1 Інструкції №153 для прийняття оскаржуваного наказу №218.

Крім того, відповідач не надав суду доказів, що бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , станом на час виникнення обставин тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, знаходились на вказаній території та не були використані раніше; втрати чи крадіжки бланку паспорта; оформлення спірного паспорта з порушенням вимог законодавства.

Посилання відповідача на тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим, як на підставу для прийняття оскаржуваного наказу, спростовується також тим, що бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 використано для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 12 листопада 2013 року, тобто до тимчасової окупації Автономної Республіки Крим.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Залізничним РВ у м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим 05 листопада 2013 року, до початку анексії Автономної Республіки Крим, тому посилання на можливість неконтрольованого використання бланку паспорта громадянина України є необґрунтованими, оскільки вказаний бланк паспорта до моменту окупації вже використовувався, у тому числі, для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Таким чином, відповідач прийняв оскаржуваний наказ, яким визнано недійсним (анульовано) бланк паспорта громадянина України НОМЕР_1 без проведення службового розслідування та за відсутності передбачених чинним законодавством підстав. При цьому, результати службового розслідування могли стати підставою для ініціювання питання про скасування рішення про оформлення набуття позивачем громадянства України, а не про визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ДМС від 30 серпня 2016 року №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1 підлягають задоволенню.

Оскільки оскаржуваним наказом зобов`язано забезпечити інформування Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Національного банку України про визнання бланку паспорта позивача недійсним (анульованим), суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача належним чином проінформувати вказані органи про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу у відповідній частині.

Таким чином, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 30 серпня 2016 року №218 в частині визнання недійним (анулювання) бланку паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 05 листопада 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати по сплаті судового збору рахунок бюджетних асигнувань ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30 серпня 2016 року №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 05 грудня 2013 року.

3. Зобов`язати Державну міграційну службу проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 30 серпня 2016 року №218 в частині визнання недійним (анулювання) бланку паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 05 листопада 2013 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

Державна міграційна служба (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а; ідентифікаційний код 42552598).

Суддя В.А. Кузьменко