Рішення № 95137061, 24.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року м. Київ № 640/619/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осібдоШевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про визнання протиправним та скасування рішень

Прийняв до уваги наступне

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо невчинення дій, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) невідкладно виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, а саме запис 1 за виконавчим провадженням № 60319998, боржник - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (код ЄДРПОУ 38619024).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 прийнято позовну заяву до свого провадження та відкрито провадження в адміністративній справі №640/619/21 в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляд по суті на 11 лютого 2021 року о 13:30 год.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не виключено записи з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням №60319998, що завершене.

Відповідач надав пояснення, в яких вказав, що доводи про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження з огляду на процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський», викладені у заяві є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судом чітко визначено божника, яким є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», а не банківська установа.

Таким чином, за переконанням відповідача, положення п. 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає закінчення виконавчого провадження у разі відкликання ліцензії та ліквідації банківської установи, у даному випадку, не застосовується.

Сторони про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлені належним чином, заяв клопотань не подали. Відповідно частини четвертої статті 229 та частини третьої статті 268 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, судовий розгляд здійснено без участі представників учасників справи.

Дослідивши письмові докази суд установив.

Як слідує з матеріалів справи, на виконанні у Шевченківському відділі ДВС знаходився виконавчий лист від 23.08.2019 №640/236/19, що видав Окружний адміністративний суд м. Києва про стягнення з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 704,80 грн.

16.10.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60319998.

20.05.2020 державним виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Як слідує з позовної заяви, 04.01.2021 Фонду стало відомо про порушення його прав, як установи, що виконує ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» під час перевірки відомостей з Єдиного реєстру боржників.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Згідно з ч. 5 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, одночасно з прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження до Єдиного реєстру боржників вносяться відомості щодо боржника.

Як вже було встановлено судом, Шевченківським районним відділом Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 16.10.2019 відкрито виконавче провадження № 60319998 щодо виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом м.Києві № 640/236/16, виданий 23.08.2019. Боржником вказано - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», стягувачем - ОСОБА_1 .

Тобто, боржником у виконавчому провадженні № 60319998 є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

20.05.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Частиною 1 ст. 40 вказаного Закону передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

В той же час, відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Тобто, у разі повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що має місце у даному випадку, відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників виключенню не підлягають.

Виходячи з наведеного відсутні підстави для висновку про допущення державним виконавцем протиправної бездіяльності щодо не виключення боржника з ЄРБ у зв`язку з прийняттям вищезгаданої постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Разом із тим, приходячи до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд приймає до уваги те, що боржником по ВП № 60319998 є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», а не позивач по даній справі - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відтак, оскільки відповідачем по відношенню до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в рамках даного юридичного спору не вчинялось жодних дій /рішень, підстави для задоволення позовних вимог відсутні через недоведеність наявності порушеного права зі сторони заявника.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, § 2 («Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ») Глави 11 («Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ»), ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відмовити у повному обсязі.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул.Січових Стрільців, 17, Київ, 04053, код ЄДРПОУ21708016)

Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вул. Саксаганського 110, Київ, 01032, код ЄДРПОУ 34967593)

Відповідно до ч. 1 ст. 272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя Р.О. Арсірій