Ухвала суду № 95136802, 23.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 лютого 2021 року м. Київ № 640/1627/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши без виклику учасників справи клопотання представника позивача про призначення справи до розгляду у порядку загального провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доОфісу генерального прокурора простягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу генерального прокурора про стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2021 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для подання до суду відзивів, відповіді на відзив та заперечень.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду у порядку загального провадження. В обґрунтування заявленого клопотання представником позивача зазначено, що з огляду на приписи ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, важливими факторами для можливості призначення справи до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження є, зокрема, ціна позову, що у межах заявленого спору перевищує 2 млн. грн. Крім того, дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки рішенням Конституційного Суду, яким визнано неконституційним положення Бюджетного кодексу України, що обмежували нарахування позивачу грошового забезпечення, створено передумови для аналогічних звернень тисячі прокурорів, які також, за твердженням представника позивача, отримали право на відшкодування шкоди.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, з огляду на викладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за результатами розгляду клопотання однієї із сторін може ухвалити про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за наявності відповідних обставин.

У силу ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та наведених законодавчих положень, судом при відкритті провадження зроблено висновок про можливість розгляду адміністративної справи №640/1627/21 за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, у розглядуваному клопотанні представником позивача не наведено жодної обставини, яка б дійсно перешкоджала розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). На додаток, суд звертає увагу, що розгляд даної адміністративної справи судом здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, а не як помилково зазначено представником позивача у порядку Цивільного процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання представника позивача про призначення справи до розгляду у порядку загального провадження.

Керуючись вимогами ст.ст. 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про призначення справи до розгляду у порядку загального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок