Рішення № 95136737, 16.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/5450/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Бородулі В.В.,

представника позивача Мотуза О.В.,

представника відповідача Качанка О.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Грейн» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівер Грейн» (далі - ТОВ «Сівер Грейн») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.07.2020 №0001013201, яким на позивача накладено штраф у розмірі 500 000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2020 позов залишено без руху. Ухвалою суду від 11.12.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі відповідно до ч.5 ст.262 КАСУ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду від 05.01.2021 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження Ухвалою суду від 14.01.2021 розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що завданням фактичної перевірки ТОВ «Сівер Грейн» є встановлення фактичних обставин здійснення господарської діяльності. При такій перевірці було встановлено фактичні обставини: наявність у позивача ліцензії на зберігання пального та наявність ємностей у такому обсязі, який заявлений у заяві на отримання ліцензії. Тобто, фактично порушень встановлено не було, зокрема і такого порушення, як зберігання пального без наявної ліцензії. Тим же актом встановлено, що у квітні місяці 2020 року позивач здійснював зберігання пального без наявної відповідної ліцензії. Підтвердженням даної обставини орган ДПС зазначає наявні зареєстровані акцизні накладні на отримання пального від ТОВ «НК Саксесс» на підставі договору поставки.

Однак сам лише факт наявності укладеного договору поставки та зареєстрованих акцизних накладних не означає факту зберігання пального позивачем на своїй території.

Все придбане у квітні 2020 року пальне було відразу із спеціалізованого автомобіля розлито в баки наявної у позивача сільськогосподарської та іншої техніки та практично відразу використано переважно при здійсненні сільськогосподарських робіт, що підтверджується подорожніми листами, актами списання та листом ТОВ «НК Саксесс» від 05 серпня 2020 року. Відповідну ліцензію на зберігання пального позивач отримав 15 квітня 2020 року, і вже після цього почав зберігати пальне у ємностях на своїй території. До моменту отримання ліцензії, позивач не зливав придбане пальне у власні ємності, а здійснював заправку транспорту безпосередньо з ємності, встановленої на транспортному засобі, який доставляв пальне (цистерна). Більш того, до моменту отримання ліцензії позивач і не мав у власності ємностей, які могли б використовуватись для зберігання пального, а придбав їх 15.04.2020 згідно видаткової накладної №6.

Та обставина, що постачальник пального зареєстрував відповідні акцизні накладні, не може вказувати на факт зберігання пального позивачем, а вказує лише на наявні правовідносини між суб`єктами господарювання щодо виконання умов договору поставки. Зберігання або ж негайне використання пального - це вже інший етап реалізації позивачем своїх прав, а саме права власності на придбаний товар. У відповідача наявні лише докази придбання позивачем пального, а відомості про зберігання - це припущення відповідача, тобто вказівка на одну з можливих моделей поведінки позивача після придбання товару. Однак в нашому випадку поведінка позивача була іншою, відмінною від тієї, про яку вказав відповідач, а саме позивач використав придбане пальне без здійснення процедури його зберігання, що підтверджується відповідними доказами.

Представник відповідача, протягом встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки було надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 203, згідно якої, за період з 01.04.2020 по 14.04.2020 до позивача надійшло 23 950 л пального, а було списано лише 550 л. Залишок пального станом на 14.04.2020 становив 23 400 л, тобто до дня отримання ліцензії.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав, що не обґрунтованими є доводи відповідача про відсутність в нього на момент прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення всіх документів, які позивач додав до позовної заяви, оскільки під час здійснення фактичної перевірки позивачем надавались документи відповідачу за його вимогами. Відповідач не надає жодних доказів того, що він вимагав у позивача конкретні документи і позивач їх не надав. До того моменту, поки було складено акт фактичної перевірки, у позивача не було необхідності за власною ініціативою надавати певні документи відповідачу, оскільки в ході перевірки представники відповідача не вказували на ті чи інші порушення, а лише зазначали про необхідність провести перевірку. В своєму відзиві відповідач не вказує на неправомірну поведінку позивача, тобто про вчинення ним правопорушень, а лише зазначає про відсутність в нього на момент здійснення перевірки та прийняття податкового повідомлення рішення певних документів. Однак матеріалами справи підтверджується, що відповідач мав у своєму розпорядженні всі ті документи, на підставі яких позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення.

Відповідачем подані додаткові пояснення по справі, в яких останній наголошує на правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області, на підставі наказу від 10.06.2020 №801 та направлень від 10.06.2020 №917 та №918 з 30.06.2020 по 03.07.2020 здійснена фактична перевірка місця здійснення діяльності ТОВ «Сівер Грейн», що знаходить за адресою Чернігівський район, с.Шестовиця, вул. Жовтнева 29.

В ході проведення фактичної перевірки місця зберігання пального, що належить ТОВ «Сівер Грейн» (код 41682379) та знаходиться за адресою Чернігівський р-н., с. Шестовиця, вул. Жовтнева 29, на яке отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 25220414202000587 від 15.04.2020 термін дії з 15.04.2020 по 15.04.2025 встановлено фактичну наявність ємностей для зберігання пального загальною місткістю 10 000 л.

За результатами проведеного аналізу Єдиного державного реєстру акцизних накладних, встановлено реєстрацію акцизних накладних, виписаних ТОВ «НК Саксесс» на відвантаження важких дистилятів (газойлів) (УКТ ЗЕД 2710194300) від 02.04.2020 №50, від 02.04.2020 №49, від 03.04.2020 №51, від 03.04.2020 №52 від 13.04.2020 №65 на загальну кількість 24 136,39 л.

За інформацією, що міститься в акцизних накладних виписаних ТОВ «НК Саксесс» (код 43254592) місцем отримання пального зазначено адресу Чернігівська обл. Чернігівський р-н с. Шестовиця, вул. Жовтнева, 29.

Факт відвантаження пального підтверджується наданими до перевірки документами, а саме: видаткова накладна №49 від 02.04.2020, товарно-транспортна накладна №Р49 від 02.04.2020 на відвантаження 4790 л. дизельного пального; видаткова накладна №50 від 02.04.2020, товарно-транспортна накладна №Р50 від 02.04.2020 на відвантаження 4790 л. дизельного пального; видаткова накладна №51 від 03.04.2020, товарно-транспортна накладна №Р51 від 03.04.2020 на відвантаження 4790 л. дизельного пального; видаткова накладна №52 від 03.04.2020, товарно-транспортна накладна №Р52 від 03.04.2020 на відвантаження 4790 л. дизельного пального; видаткова накладна №66 від 13.04.2020, товарно-транспортна накладна №Р66 від 13.04.2020 на відвантаження 4790 л. дизельного пального.

Місцем отримання пального в даних документах зазначено адресу Чернігівська обл. Чернігівський р-н с. Шестовиця, вул. Жовтнева, 29. Факт отримання пального на вказану адресу в товаро-транспортних накладній засвідчено підписом директора ТОВ «Сівер Грейн» (код 41682379) Пилипенком Ю.С. та скріплено печаткою.

Також, в ході проведення фактичної перевірки, надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 203. Згідно даного документу за період з 01.04.2020 по 14.04.2020 надійшло 23 950 л пального, списано - 550 л. Залишок станом на 14.04.2020 становив 23 400 л. Акт списання №СГ-0000000018 від 03.04.2020 на списання 550 л. дизельного пального долучено до матеріалів перевірки.

Згідно інформації підприємства в момент перевірки, придбане пальне було використано для заправки техніки, що знаходиться в користуванні ТОВ «Сівер Грейн».

Оскільки залишки пального станом на 14.04.2020 в кількості 23400 літрів (тобто, до дня отримання ліцензії), зазначено у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 203, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

На підставі зазначених висновків відповідача, ним винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.07.2020 №0001013201, яким на позивача накладено штраф у розмірі 500 000,00 грн.

До суду представником позивача подано договір поставки нафтопродуктів від 06.01.2020 №4, договори оренди сільськогосподарської техніки разом з актами прийому передачі об`єкта в оренду, договори оперативної суборенди №30/03/2020 від 30.03.2020 (а.с.31-53), подорожні листи (а.с.54-122), Акт списання від 03.04.2020 на кількість пального 550 л, (а.с.123), акти списання від 30.04.2020 (124-133).

Позивач не погоджується з висновками Головного управління ДПС у Чернігівській області, вважає їх передчасними, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд зважає на таке.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до вимог п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок визначено статтею 81 Податкового кодексу України, за приписами пункту 81.1 якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; -службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Факт вручення позивачеві копії наказу та пред`явлення направлень на перевірку та службових посвідчень перед початком перевірки позивачем не заперечується.

Згідно п.85.2ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 Податкового кодексу України, згідно п.86.1 якої результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Суд зазначає, що при зверненні до суду із позовом позивачем не оспорювались дії відповідача щодо проведення перевірки.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:- оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Згідно частини двадцять другої статті 18 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31.03.2020 без наявності відповідної ліцензії.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, за приписами п.5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Відповідно до частин першої та восьмої статті 15 Закону України №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України №481/95-ВР місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході перевірки, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 за період з 01.04.2020 по 14.04.2020 на адресу ТОВ «Сівер Грейн» надійшло 23 950 л пального, а було списано лише 550 л. Залишок станом на 14.04.2020 становив 23 400 л. Акт списання №СГ-0000000018 від 03.04.2020 на списання 550 л. дизельного пального надано до перевірки та долучено до матеріалів справи.

На спростування висновків відповідача що залишку пального станом на 14.04.2020, позивач вказує, що все придбане у квітні 2020 року пальне було відразу із спеціалізованого автомобіля розлито в баки наявної у позивача сільськогосподарської та іншої техніки та практично відразу використано переважно при здійсненні сільськогосподарських робіт, що підтверджується подорожніми листами, актами списання та листом ТОВ «НК Саксесс» від 05.08.2020. Таке розлиття здійснювалось 02.04.2020, 03.04.2020 та 13.04.2020 згідно відповіді на адвокатський запит від 05.08.2020 №5/8.

Суд зазначає, що згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі Інструкція № 281/171/578/155), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.09.2008 за №805/15496, а саме п.п.6.1, 6.2,6.3 п.6 встановлено, що на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Приписами пп.5.1.1 п.5.1, п. .2 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.

Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п.7.5.1, 7.5.8 і 7.5.9п. 7.5 Інструкції №281/171/578/155 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

За приписами пп.10.2.6 п.10.2 і пп.10.3.2.1 пп.10.3.2 п.10.3 Інструкції №281/171/578/155 нафтопродукти повинні бути прийняті в резервуари за їх марками та видами (дизельне паливо за масовою часткою сірки). Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16).

А отже, положеннями Інструкції не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в топливні баки транспортних засобів. За змістом положень указаної Інструкції таке відвантаження з автоцистерни відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари.

Суд звертає увагу, що надані позивачем докази є суперечливими, оскільки напряму спростовують його твердження, викладені у позові про заправку всього пального в баки, виходячи з наступного.

У всіх актах списання пального від 30.04.2020, долучених до матеріалів справи позивачем, йдеться про списання пального у виробництво зі складу ГСМ, що напряму свідчить про зберігання його складі та виключає можливість заправки пального після його поставки в баки транспортних засобів.

Також, згідно розділу 3 «Рух пального» подорожніх листів, долучених до матеріалів справи позивачем вбачається, що останній, серед іншого, здійснював заправку автомобіля CADDI д.н.з. НОМЕР_1 , (ємність бака 60л. Вказаний автомобіль згідно подорожнього листа службового легкового автомобіля заправлявся 06.04.2020, 08.04.2020, 10.04.2020, А саме, 06.04.2020 видано 20л. ДТ, 08.04.2020 видано 50л. ДТ, 10.04.2020 видано 50л. ДТ.

Втім, як зазначено самим позивачем, поставка ДТ відбувалася 02.04.2020, 03.04.2020 та 13.04.2020, про що ним наголошувалось, зокрема і в судовому засіданні, що в свою чергу дає підстави для висновку про неможливість заправки цього автомобіля з бензовозу в зазначені у подорожніх листах дати.

Щодо долучених до матеріалів справи договорів оренди техніки, тощо суд вказує, що ємності баків вказаних транспортних засобів недостатньо, щоб заправити 23950 л палива, оскільки максимальний об`єм двигунів зазначених автомобілів становить приблизно 7 тисяч літрів.

Крім того, як було встановлено вище, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 за період з 01.04.2020 по 14.04.2020 на адресу ТОВ «Сівер Грейн» надійшло 23 950 л пального, а було списано лише 550 л.

Навіть за умови заправки всіх автомобілів позивача 02.04.2020, 03.04.2020 та 13.04.2020, очевидним є факт наявності залишку пального після її здійснення.

На противагу обґрунтувань позивача, суд зазначає, що саме позивачем не надано суду подорожніх листів автомобілів або дорожніх листів про залишки пального в баках на момент заправки, та не доведено, що злите з бензовоза пальне помістилось в баки тракторів та автомобілів на момент їх заправки.

Суд також зазначає, що Умовами п.4.5 договору поставки нафтопродуктів від 06.01.2020 №4 (а.с.19-22), передбачено, що приймання продукції по кількості та якості здійснюється згідно з Інструкцією №281/171/578/155. Проте, відомість на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП не складалась, однак нормами Інструкції її наявність визначена як обов`язкова.

Наданий лист від 05.08.2020 №5/8 (а.с.8) зазначених вище доводів не спростовує. Крім того, останній не надався на перевірку і станом на момент її проведення жодних доказів від ТОВ «НК Саксесс» про погодження заправити автомобілі з бензовозу або про фактичне вчинення вказаного заходу не надавались, а отже є неналежним доказом.

На думку суду, відсутність відомостей та документів, грубі недоречності в оформленні наданих документів, свідчать про відсутність доказів, які б доводили правомірність дій позивача.

Так, згідно п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно- правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб`єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб`єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів (п.9 вказаної Інструкції).

Відтак, згідно Інструкції застосовуються фінансові санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а не обігу пального, як в даному випадку. Разом з тим, згідно п.п.3 п.1 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204 контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази надані сторонами, що мають юридичне значення та підтверджують їх вимоги та заперечення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що при прийнятті спірного рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Грейн» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівер Грейн» (вул.Пушкіна, буд.16, оф.404, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41682379).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966).

Повний текст рішення суду складено 25.02.2021.

Суддя Л.О. Житняк