Ухвала суду № 95136573, 17.02.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 лютого 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/674/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

участю секретаря судового засідання Вепрюка М.Ю.

сторін:

представника позивача – Кутейнікової Д.Я.

представника відповідача – Ахтемійчук О.В.

розглянув у підготовчому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРБУД"

до Головного управління ДПС у Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення.

В С Т А Н О В И В:

У провадження суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРБУД" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення.

У поданому до суду позові товариство з обмеженою відповідальність "ЄВРОІНТЕРБУД" просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2020 р. № Ю-0002913305, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.02.2020 р. № 0002903305.

Позивачем подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та визнання причини пропуску процесуального строку поважними.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що оскаржувана вимога № Ю-0002913305 та рішення про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 18.02.2020 р. № 0002903305, за результатами розгляду адміністративного оскарження, отримана ним з порушенням строків по вині відправника ГУ ДПС України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2021 р., представник позивача підтримав подане клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, просив визнати причини пропуску процесуального строку поважними.

Відповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, в якій вказав, що рішення за результати розгляду скарги від 30.03.2020 р. було вручено позивачу 04.04.2020 р. у визначені законодавством строки, тому перебіг строку на звернення позивачем до суду з вимогами про оскарження вимоги та рішення, починається з 05.04.2020 р. Оскільки, позивач звернувся до суду з порушенням визначених КАС України строків, на думку відповідача, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2021 р., підтримав подане клопотання, просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши подані клопотання, заслухавши думку учасників справи, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи видно, що на підставі акту перевірки від 17.01.2020 р. № 134/24-13-05-02/39212408 та результатами розгляду письмових заперечень на акт перевірки, 18.02.2020 р. відповідачем винесено наступні рішення: вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0002913305, якою вимагалося від позивача сплатити недоїмку в сумі 360676,19 грн; рішення № 0002903305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 178757,69 грн (Т. 2 а.с. 100, 101).

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), 28.02.2020 р. позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України (Т. 2 а.с. 104 - 108).

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №11450/6/99-00-08-06-01-06 від 30.03.2020 року, скаргу залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0002913305 від 18.02.2020 р. без змін.

Вказане рішення направлено на адресу позивача 30.03.2020 р. та отримане ним 10.04.2020 р., що підтверджується конвертом та відстеження відправлення з сайту Укрпошти (Т. 2 а.с. 110 -112, 113, 114).

27.05.2020 р. позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2020 р. № Ю-0002913305 та рішення про застосування штрафних санкцій від 18.02.2020 р. № 0002903305.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів (ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Із наведеного видно, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою та рішенням, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 802/983/18-а від 31.01.2019 р.

З наведених норм видно, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення в адміністративному порядку. Також передбачено звернення вимоги до примусового виконання у разі несплати суми недоїмки або не оскарження вимоги протягом десяти днів.

Таким чином, у справах з приводу оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафу позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає, що до правовідносин, що склались між учасниками цієї справи, при зверненні позивача до суду з цим позовом на рішення контролюючого органу, яке оскаржене в досудовому порядку, має застосовуватися тримісячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи видно, що за результатами розгляду скарги Рішенням ДПС України №11450/6/99-00-08-06-01-06 від 30.03.2020 року, скаргу залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0002913305 від 18.02.2020 р. залишено без змін.

Вказане рішення отримане позивачем 10.04.2020 р., що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки, з позовною заявою про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2020 р. № Ю-0002913305 позивач звернувся до суду 27.05.2020 р., суд вважає, що вказана вимога пред`явлена позивачем у межах тримісячний строк, встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України.

Стосовно дотримання строків звернення позивача з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 18.02.2020 р. № 0002903305, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як видно зі змісту оскаржуваного рішення № 0002903305 від 18.02.2020 р., на підставі висновків акту перевірки від 17.01.2020 р. № 134/24-13-05-02/39212408, за наслідками якої позивачу донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 360676,19 грн, керуючись п. 3 ч. 11 ст. 25 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", відповідач застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 178757,69 грн.

Таким чином, застосування оскаржуваним рішенням штрафних санкцій здійснено відповідачем на суму донарахованого єдиного внеску.

Однак, на думку суду, таке нарахування можливе у випадку узгодження між податковим органом та платником податку суми донарахованого єдиного внеску, оскільки воно пов`язане з виникненням у платника єдиного внеску боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на переконання суду, оскаржувана вимога нерозривно пов`язана із оскаржуваним рішенням № 0002903305 від 18.02.2020 р. про застосуванням фінансових санкцій.

Суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 121 КАС України, за якими суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, учасник справи має право за власною заявою на поновлення пропущеного процесуального строку судом за наявності поважних причин його пропуску.

Матеріалами справи встановлено, що зверненню позивача з позовом до суду передувала процедура адміністративного оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до податкового органу вищого рівня - ДПС України .

Згідно обставин викладених позивачем в позовній заяві, ДПС України було порушено передбачений ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” строк розгляду скарги позивача щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), внаслідок чого така скарга, на думку позивача, вважається повністю задоволена на його користь з дня, наступного за останнім днем закінчення строків розгляду скарги. Позивач вважає, що з 20.03.2020 року оскаржувана вимога припинила регулюючу дію та не створювала для нього, як платника єдиного внеску, юридичного обов`язку. Відповідно, позивач вважав, що оскаржуване рішення також припинило регулюючу дію та не створювало для нього юридичного обов`язку.

Відповідно до п. З розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 року та на момент звернення позивача до суду (27.05.2020 року)) під час дії карантини, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірисної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодекси, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також: строки звернення до адміністративного сиди, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантини.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» з 12 березня до 22 травня 2020 роки на всій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Ковід-19,, спричиненої коронавірусом» дію карантини било продовжено на всій території України з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р.

З огляду на викладені вище обставини, встановлення карантину, а також те, що оскаржувана вимога про сплатоу боргу (недоїмки) № Ю-0002913305 нерозривно пов`язана із оскаржуваним рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.02.2020 р. № 0002903305, суд приходить до переконання, що позивачем порушено строк з поважних причин.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

У пункті 36 рішення "Беллет проти Франції" (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France № 29731 /96).

Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували твердження позивача стосовно причин пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про його поновлення, суд приходить до висновку, що строк був пропущений позивачем з поважних причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 121, 122, 194, 205, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРБУД" про поновлення строку звернення до суду, - задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРБУД" строку звернення до суду та поновити такий строк.

3. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про залишення позову без розгляду, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвалу у повному обсязі складено 24.02.2021 р., з урахуванням робочих днів.

Суддя В.К. Левицький