Рішення № 95136507, 22.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року справа № 580/5884/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бондаренко А.В.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просила визнати протиправною та скасувати вимогу від 10.04.2019 №Ф-0004211303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 133275,56грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач на підставі наказу №2039 від 22.10.2018 всупереч вимог закону без завчасного повідомлення позивача провів невиїзну податкову перевірку, за наслідками якої без урахування наявності в позивача інвалідності донарахував єдиний соціальний внесок.

24.12.2020 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкрити спрощене провадження.

25.01.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що порушень вимог закону не допустив і провів податкову перевірку за заявою позивача у зв`язку з припиненням нею підприємницької діяльності.

17.02.2021 суд прийняв до розгляду заяву позивача (вх. від 17.02.2021) про зміну предмета позову та призначив відкрите судове засідання на 22.02.2021 о 10год. 00хв.

На призначене засідання відповідач прибуття свого представника не забезпечив. У вказаному засіданні суд постановив ухвалу про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та допитав позивача в якості свідка про обставини, на які вона посилалася в клопотанні.

22.02.2021 суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та поновлення строку на звернення до суду.

У судовому засіданні позивача просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши позивача, допитавши її під кримінальну відповідальність в якості свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

З даних ЄДРПОУ суд установив, що позивач з 19.09.2017 зареєстрована як фізична особа-підприємець. 14.09.2018 внесено запис про припинення її підприємницької діяльності.

Випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №542945 та пенсійним посвідченням підтверджується, що позивачу встановлена 3 група інвалідності з 08.08.2017 безтерміново.

Згідно довідки Черкаського відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивач перебуває на пенсійному обліку з 08.08.2017 та отримує пенсію як інвалід 3 групи загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

17.09.2018 позивач звернулася заявою до відповідача заявою про проведення податкової перевірки у зв`язку з припиненням її підприємницької діяльності.

22.10.2018 Головне управління ДФС у Черкаській області на підставі пп. 75.1 ст. 75, підп. 78.1. ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) видало наказ №2039 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з 05.11.2018 тривалістю 5 робочих днів. Також зазначено, що в разі відсутності відомостей про отримання ОСОБА_1 наказу та повідомлення про проведення перевірки перевірка розпочнеться через 10 календарних днів від дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 05.11.2018.

Наказ №2039 направлено на податкову адресу позивача. Однак згідно з довідкою Укрпошти ф.20 повернуто відповідачу за закінченням встановленого строку зберігання 29.11.2018.

13.12.2018 відповідач прийняв наказ №2548 про продовження строків проведення перевірки позивача на 2 робочих дні у зв`язку зі значними обсягами первинної документації та службовою необхідністю, який, як зазначає у позовній заяві позивач, отриманий 14.12.2018.

22.12.2018 посадові особи відповідача склали акт №628/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 14.09.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01.01.2017 по 14.09.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 до 14.09.2018 перевірки (далі - Акт).

Серед іншого в Акті зазначено про порушення позивачем вимог підп. 1.2 п.1 ст.7 та абз.3 п.8 ст.9 Закону України України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку з чим встановлено заниження суми єдиного внеску за 2017 рік - 30074,00 грн, за 2018 рік - 103201,56 грн. Зокрема, перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, встановлено його заниження за 2017 рік - 30074грн., за 2018 рік - 103201,56 грн у зв`язку з тим, що позивач невірно визначила суму доходу, отриманого від господарської діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, що призвело до недоплати єдиного внеску.

У таблиці піпд.3.2.3 п.3 Акту перевірки зазначено, що позивач самостійно сплачувала єдиний внесок з вересня 2017 до грудня 2017 у сумі 704,00 грн. щомісячно з щомісячної суми доходу 3200 грн, та з січня 2018 до вересень 2018 року у сумі 819,06 грн щомісячно з щомісячної суми доходу 3723 грн. За результатами перевірки відповідач визначив щомісячну суму доходу позивача 37375 грн. та донарахував за період з вересня 2017 року до грудень 2017 року єдиний внесок у сумі 7518,50 грн щомісячно, всього 30074,00 грн. Також за період з січня 2018 року до вересня 2018 року відповідач донарахував позивачу дохід у сумі 55845,00 грн. щомісячно та відповідно донарахував єдиний внесок у сумі 11466,84 грн щомісячно, всього 103201,56 грн.

10.04.2019 відповідач виставив позивачу податкову вимогу №Ф-0004211303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 133275,56грн.

Тому позивач звернулася в суд з позовом.

Для вирішення спору суд урахував встановлений ст.19 Конституції України обов`язок органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, що визначені законом.

Спірні відносини врегульовані ПК України в редакції, чинній з 28.11.2018 (станом на дату проведення перевірки) та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010 №2464-V1 (далі - Закон №2464), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Для оцінки доводів щодо дотримання процедури податкової перевірки позивача суд урахував.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Початок процедури припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначений підп. 78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України як підстава документальної позапланової перевірки.

Згідно з п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У заявлених спірних правовідносинах наказ №2039, яким призначено податкову перевірку позивача, не вручено. Отже, про підстави та предмет податкової перевірки позивачу не було відомо. Факт подальшого отримання нею наказу про продовження терміну перевірки не усунув вказаного упущення, оскільки відповідний наказ не містить відомостей про підстави та предмет податкової перевірки.

Пунктом 79.5 ст.79 ПК України встановлено, що за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Згідно з п.82.2 ст.82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим цього пункту, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до п.82.3 ст.82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

82.3.1. заява суб`єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

82.3.2. змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб`єкта господарювання та/або його господарських об`єктів.

У заявлених спірних правовідносинах підставами для продовження терміну проведення податкової перевірки в наказі від 13.12.2018№2548 зазначено про значний обсяг документації та службову необхідність, деталі якої не конкретизовані. Отже, вони не відповідають виключним підставам, визначеним вище підпунктами 82.3.1. - 82.3.2. п.83 ПК України.

Відповідно до змісту наказу про призначення податкової перевірки позивача від 22.10.2018 №2939 право розпочати перевірку відповідач визначив через 10 календарних днів від дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 05.11.2018. Оскільки відомості про невручення позивачу наказу надійшли відповідачу 29.11.2018, що підтверджується долученим рекомендованим повідомленням та довідкою поштового відділення ф.20, початок перевірки припадає після 10 грудня 2018 року. Відомості Акту щодо отримання цих відомостей 26.11.2018 не відповідають дійсним обставинам і спростовуються вказаними доказами, долученими до відзиву відповідача.

Наказ щодо продовження проведення перевірки вручено позивачу 14.12.2018.

Однак, як зазначено в п.1.1. розділу ІІ Акту, податкова перевірка розпочата 07.12.2018 до 13.12.2018. Тобто відповідач провів податкову перевірку за відсутності факту повідомлення позивача, що є грубим порушенням закону, оскільки платник податку не був повідомлений про предмет, вид і термін податкової перевірки. Посилання відповідача на те, що вона проведена згідно з заявою позивача не спростовують недотримання ним вказаних вище норм закону, зважаючи, що у заяві позивача не вказувалося пропозицій щодо терміну, виду та предмету перевірки.

Отже, доводи позивача щодо допущення відповідачем порушень закону щодо процедури проведення перевірки обґрунтовані.

Щодо спірного рішення суд урахував.

Встановлені обставини спору свідчать, що спірна вимога стосується недоїмки, що виникла у зв`язку з донарахованими відповідачем за період з вересня 2017 року до 14.09.2018 зобов`язанням зі сплати єдиного внеску.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2364 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2364 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, фізична особа-підприємець зобов`язана сплачувати єдиний внесок, який нараховується на суму доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Водночас згідно ч.4 ст.4 Закону №2364 особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено вище, позивач є особою з інвалідністю 3 групи з 08.08.2017 безтерміново та згідно довідки Черкаського відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перебуває на пенсійному обліку з 08.08.2017 і отримує пенсію як інвалід 3 групи загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Отже, на підставі ч.4 ст.4 Закону №2364 позивач звільняється від сплати єдиного внеску.

Суд також урахував, що позивач не укладала договір добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Матеріали податкової перевірки не містять відомостей щодо підстав неврахування статусу позивача у вказаному періоді особи з інвалідністю та отримання нею пенсії. Водночас у відомостях про позивача в Акті такої інформації не зазначено.

Встановлені судом грубі порушення процедури призвели до неповноти податкової перевірки, що вплинула на правильність висновків і дій податкового органу щодо здійснення спірних донарахувань.

Відповідач не мав правових і фактичних підстав нарахувати позивачу єдиний внесок у сумі за період з вересня до грудня 2017 року - 30074,00 грн та за період з січня до вересня 2018 року - 103201,56 грн. Факт сплати нею у цьому періоді сум коштів за відсутності статусу платника єдиного внеску не надав відповідачу підстав для коригування сплачених нею сум коштів та свідчить про факт помилковості такої сплати, відповідно, невірну оцінку податковим органом зібраних для податкової перевірки документів.

Тому суд дійшов висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2019 №Ф-0004211303 на загальну суму єдиного внеску 133275,56 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

За вказаних обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, понесення яких підтверджується квитанцією від 24.12.2020 на суму 1333,00грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920).

Визнати протиправною та скасувати вимогу від 10.04.2019 №Ф-0004211303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 133275,56грн.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 1333,00грн (одну тисячу триста тридцять три гривні нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст рішення виготовлений 25.02.2021.