
Справа № 560/8187/20
РІШЕННЯ
іменем України
25 лютого 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району, в якому просить:
- визнати протиправними дії Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 0,12 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області;
- зобов`язати Капустинську сільську раду Старокостянтинівського району Хмельницької області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,12 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі клопотання від 20.02.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.02.2020 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності орієнтовною площею 0,12 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. До заяви надав всі необхідні документи.
Позивач вказує, що 07.09.2020 року звернувся до відповідача із заявою про розгляд його клопотання від 20.02.2020 року.
За результатом розгляду поданої заяви Капустинська сільська рада направила позивачу лист від 09.10.2020 року № 212, яким повідомила, що рішенням № 22 тридцять восьмої сесії сьомого скликання Капустинської сільської ради від 08.10.2020 року йому відмовлено у наданні дозволу, тому що на вказаній у клопотанні земельній ділянці, знаходиться майновий комплекс бувшого КПС «1 Травня», вказана земельна ділянка є власністю осіб, які є власниками будівель, що на ній розташовані.
Позивач вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень допустив протиправні дії, чим порушив законні права та інтереси позивача, тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 11.12.2020 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, яку відповідач отримав 21.12.2020 року.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 20.02.2020 року звернувся до Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,12 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
До заяви позивач додав документи, що посвідчують особу, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій.
07.09.2020 року позивач звернувся до Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області із заявою щодо розгляду його клопотання від 20.02.2020 року.
Відповідач листом від 09.10.2020 року № 212 повідомив позивачу, що рішенням № 22 тридцять восьмої сесії сьомого скликання Капустинської сільської ради від 08.10.2020 року йому відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва.
Підставою відмови відповідач вказав, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності сільськогосподарського призначення знаходиться під господарськими будівлями і дворами, на яких розташований майновий комплекс бувшого КСП «1 Травня», що включений до майнового фонду майна учасників КСП «1 Травня».
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 0,12 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно з пунктом «а» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Пунктом «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частинами першою-третьою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Пунктом «в» частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення садівництва не більше 0,12 га.
За змістом частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до пунктів «а», «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
За статтею 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини першої, другої статті 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності селищної ради, останньою має прийматися відповідне рішення, яке приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення відповідної селищної ради.
Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Дослідивши лист Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 09.10.2020 року № 212, яким повідомлено, що рішенням № 22 тридцять восьмої сесії сьомого скликання Капустинської сільської ради від 08.10.2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, у зв`язку із тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності сільськогосподарського призначення знаходиться під господарськими будівлями і дворами, на яких розташований майновий комплекс бувшого КСП «1 Травня», що включений до майнового фонду майна учасників КСП «1 Травня», суд вважає, що таке рішення не може сприйматися судом як належна та вмотивована відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, оскільки не може бути підставою для відмови, у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про протиправність дій щодо відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Згідно із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Таким чином, суд визнає, що Капустинська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області належним чином не розглянула заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не прийняла обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, а тому, в даному випадку, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 20.02.2020 року, як того вимагає стаття 118 Земельного кодексу України, оскільки вищезазначеними нормами права закріплений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва.
У той же час вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу не підлягають задоволенню, з підстав їх передчасності, оскільки відсутнє вмотивоване рішення відповідача щодо відмови у наданні такого дозволу.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У процесі розгляду спору відповідач не довів правомірності своїх дій, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 0,12 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Зобов`язати Капустинську сільську раду Старокостянтинівського району Хмельницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 0,12 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області в строки, порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Капустинська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області (вул. Центральна, 20,Капустин,Старокостянтинівський район, Хмельницька область,31120 , код ЄДРПОУ - 25993350)
Головуючий суддя Г.В. Лабань
Судове рішення № 95136435, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 25.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/8187/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: