Рішення № 95136420, 25.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7312/20

РІШЕННЯ

іменем України

25 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача акціонерне товариство "Банк Форвард" про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача акціонерне товариство "Банк Форвард" в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 60483395 від 04.11.2019 та про накладення арешту на карткові рахунки, відкриті на його ім`я в акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною вчинено виконавчий напис №749 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованість в розмірі 18044,57 грн.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна 04.11.2019 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №60483395 від 04.11.2019, на підставі вищезазначеного виконавчого напису. Також, 24.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про арешт коштів боржника.

Позивач вважає вказані постанови протиправними та просить їх скасувати, оскільки виконавець не мала права відкривати дане провадження, в зв`язку з тим, що боржник не має відношення до виконавчого округу міста Києва, адже проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та нерухомості чи іншого майна в м. Києві позивач не має.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 25.02.2021.

Від представника відповідача на адресу суду 24.02.2021 надійшов відзив в якому останній зазначає, що 04.11.2019 до приватного виконавця звернулося Акціонерне товариство "Банк Форвард" із заявою №1/1/4-1098/94 про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №749 від 24 вересня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко М.Н. про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 18044,57 грн.

У відповідності до ст.ст. 24, 26 Закону України "Про виконавче провадження" 04 листопада 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60483395.

До заяви про примусове виконання рішення, було додано довідку про відкритий рахунок, в якій зазначається, що у клієнта, яким є: ОСОБА_1 є рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Банк Форвард", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105.

Тобто, стягувачем до приватного виконавця подано документ, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти па рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни.

Крім того, 24 січня 2020 року стягувач - АТ "Банк Форвард" повідомив приватного виконавця, що за боржником значаться відкриті рахунки в 10 банківських установах. А тому, з урахуванням вищезазначеного та для реального виконання рішення 24 січня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відповідач вважає, що приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 25.02.2021, учасники справи не з`явилися, про день, час та місце її розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач подав заяву, в якій він просить справу №560/7312/20 розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Тому, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, суд вважає, що справу №560/7312/20 необхідно розглянути без участі учасників справи за наявними матеріалами справи у письмовому проваджені.

Згідно з приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв`язку і сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною вчинено виконавчий напис за №749 про звернення стягнення з ОСОБА_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №60483395, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №749 виданого 24.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в розмірі 18044,57 грн.

24 січня 2020 року стягувач - АТ "Банк Форвард" повідомив приватного виконавця, що за боржником значаться відкриті рахунки в 10 банківських установах. А тому, з урахуванням вищезазначеного та для реального виконання рішення 24 січня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Не погоджуючись з даними постановами позивач вважає їх протиправними, оскільки виконавець не мала права відкривати провадження, так як боржник не має відношення до виконавчого округу міста Києва, адже проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , та нерухомості чи іншого майна в м. Києві не має, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що, відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Частиною 1 ст.18 цього Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом п.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 № 1403-VIII про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. Пунктом 2 ч.2 цієї статті Закону у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 6 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження.

Частиною 5 ст. 24 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 ст. 26 цього Закону № 1404-VIII встановлено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження, тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 26 Закону № 1404-VIII, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Суд встановив, що приватний виконавець Павелків Т.Л. здійснює примусове виконання в межах виконавчого округу м. Києва.

Позивач, що є боржником у виконавчому провадженні №60483395, проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, місце проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Павелків Т.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якої внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП №60483395 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника ОСОБА_1 .

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що оскаржувана постанова винесена на підставі того, що у заяві стягувача був зазначений рахунок позивача у м. Києві № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Банк Форвард".

Місцем знаходження майна боржника у заяві про примусове виконання рішення зазначено картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ "Банк Форвард", який розташований за адресою м. Київ, вул. Саксаганского, буд.105. Проте, жодних підтверджень наявності грошових коштів на даному рахунку суду не надано. Сама лише наявність рахунку не може бути підставою для відкриття виконавчого провадженням за місцем знаходження фінансової установи. При цьому, наявність карткового рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів.

Будь-яких належних доказів на підтвердження знаходження на рахунку № НОМЕР_1 в валюті гривня в АТ "Банк Форвард", що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганского, буд.105, грошових коштів позивача, що б давало підстави вважати їх майном боржника матеріали виконавчого провадження не містять.

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Таким чином, приватний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із пред`явленням його не за місцем виконання, чого в даному випадку зроблено не було.

За наведених встановлених судом обставин відсутні законні підстави прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи, місце проживання якої знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та у якої відсутнє майно у м. Києві.

Посилання відповідача на правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловлений в постанові від 10.09.2018 по справі № 905/3542/15, як на підставу відмови в задоволенні позову, є необґрунтованим з огляду на наступне.

Касаційний господарський суд, надаючи правову оцінку, виходив з того, що боржником у виконавчому провадженні була юридична особа, а не фізична. Також, вказана юридична особа мала на рахунку в банку грошові кошти, а не картковий рахунок. Отже правовідносини, яким надавав оцінку Касаційний господарський суд під час розгляду господарської справи, не є аналогічними правовідносинам, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства у даній справі.

Оскільки відповідачем були порушенні норми статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та винесено постанову по відкриття виконавчого провадження від 04.11.2019 з порушенням місця виконання рішення, відтак і постанова про арешт коштів боржника від 24.01.2020, яка прийнята у ході здійснення даного виконавчого провадження, підлягає також визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає передбаченим ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості та пропорційності індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

А тому, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача акціонерне товариство "Банк Форвард" про визнання протиправними та скасування постанов ВП №60483395 від 04.11.2019 про відкриття виконавчого провадження та від 24.01.2020 про арешт коштів боржника - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №60483395 від 04.11.2019 та про арешт коштів боржника від 24.01.2020.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (вул. Златоустівська, 55, оф. 61, 62,Київ 135,01135

Головуючий суддя А.М. Ковальчук