Ухвала суду № 95136231, 24.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 500/4231/20

24 лютого 2021 рокум.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісна І.М., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) третіх осіб Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовніра Івана Теодоровича , Нотаріуса Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Лесі Василівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), третіх осіб Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовніра Івана Теодоровича , Нотаріуса Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Лесі Василівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 25 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог або нової редакції позовної заяви (разом з її копією для відповідача чи відповідачів), у якій зазначити кількість і склад відповідачів, зміст позовних вимог до кожного з відповідачів, відповідно до положень статті 5 КАС України з чітким обґрунтуванням позовних вимог до кожного із них, а також відповідно до уточнених позовних вимог позивач повинен доплатити судовий збір .

На виконання ухвали від 25.01.2021 року, представник позивача 18 лютого 2020 року подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить: визнати протиправними дії Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), щодо відмови у скасуванні арешту накладеного на квартир), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції б\н від 30.03.2011р. та №18342305 від 03.09.2012. Визнати протиправними дії та скасувати рішення прийняте нотаріусом Бучацької державної нотаріальної конторою Максимович Леся Василівна, Бучацького районного нотаріального округу Тернопільської обл. від 11.12.2020р. №770\02-14 про відмову скасувати обтяження на майно у вигляді арешту та скасувати обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номерами №11274742 від 09.06.2011р. та №12943989 від 03.09.2012р.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд повертає її позивачу, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Ознайомившись зі змістом уточненої позовної заяви суд роз`яснює позивачу, що зміст позову – це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме – звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частин 1, 6 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Як свідчить зміст позову, позивач оскаржує дії та рішення прийняте нотаріусом Бучацької державної нотаріальної конторою Максимович Лесею Василівною, Бучацького районного нотаріального округу Тернопільської обл. від 11.12.2020р. №770\02-14 про відмову скасувати обтяження на майно у вигляді арешту та скасувати обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номерами №11274742 від 09.06.2011р. та №12943989 від 03.09.2012р.

Порядок зняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні, унормований статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин 1, 2 цієї статті особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Частиною 3 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У частині 4 статті 59 України "Про виконавче провадження" наведений перелік підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні. Ці підстави застосовуються виконавцем у випадках незавершеного виконавчого провадження.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, як це передбачено частиною 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За змістом статті 287 КАС України позивачами в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, котрі вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Перелік учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначений статтею 14 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Предметом справи є оскарження рішення нотаріуса, який в даному випадку здійснює функції державного реєстратора.

Зокрема, суд зазначає, що участь у спорі суб`єкта владних повноважень як сторони справи ще не означає, що такий спір є публічно-правовий (в нашому випадку це нотаріус, який реєструє право власності). При визначенні виду судочинства необхідно з`ясувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Необхідно також враховувати, який обирається у позові спосіб захисту порушеного права. Якщо у справі спір про право і таке право цивільне, то такий спір повинен вирішуватися в порядку, передбаченому ЦПК України.

Таким чином, вимоги про зняття арешту з майна, що ґрунтуються на праві власності на це майно, є цивільно-правовими, а тому не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Отже, оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 порушено правило об`єднання позовних вимог, ця позовна заява має бути повернута на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі повернення заяви або скарги.

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), третіх осіб Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовніра Івана Теодоровича , Нотаріуса Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Лесі Василівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строк та в порядку, передбаченому статтями 295, 297 КАС України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Подлісна І.М.