Рішення № 95135483, 24.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13820/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маринаа П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДВА ПИВОВАРА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДВА ПИВОВАРА» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0014203201 від 07.08.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатом проведення фактичної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснені виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами товариства з обмеженою відповідальністю «ДВА ПИВОВАРА» код ЄДРПОУ 41083806 за №1426/15-32-32-01/41083806.

Представник відповідача вказує, що відповідно до висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки встановлено порушення ч.3 ст.16 Закону №481/95, а саме ТОВ «ДВА ПИВОВАРА» подано звіти №1-ОА та звіти №2-РС з порушенням граничного терміну; за серпень 2019 року подано 10 вересня 2019 року, за листопад 2019 року подано 10 грудня 2019 року, за травень 2020 року подано 10 червня 2020 року, за червень 2020 року подано 10 липня 2020 року. Також, в акті перевірки вказується, що за дані порушення передбачена відповідальність відповідно до ч.2, ст.17 Закону №481/95.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0014203201 від 07.08.2020р.

Представник позивача стверджує, що податкове повідомлення-рішення №0014203201 від 07.08.2020 року прийняте на підставі акту фактичної перевірки, з висновками якого позивач не погоджується, оскільки викладені висновки є особистим судження та тлумаченням норм права, інспекторів контролюючого органу та не ґрунтуються на вимогах закону, також перевірка своєчасності подання звітів не відносяться до компетенції та повноважень даних посадових осіб та не є предметом фактичної перевірки, а тому є неправомірною, що в сукупності підтверджує незаконність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Представником відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області позов не визнає, та не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача зазначає, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу № 2808 від 13.07.2020 проведено фактичну перевірку ТОВ «ДВА ПИВОВАРА» податкова адреса: Одеська обл., м. Одеса, вул. Агрономічна, 205, місце провадження діяльності: Одеська обл., м. Одеса, вул. Агрономічна, 205, Одеська обл., вул. Генерала Бочарова, 43, приміщення 101, магазин « ДВА ПИВОВАРА », тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 09.08.2018 по дату закінчення фактичної перевірки.

Разом з тим, відповідно до умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, передбачених ст. 81 ПК України та п. 1.3 Оформлення направлення на проведення перевірки розділу І Організація та проведення перевірок платників податків Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС №22 від 31.07.2014 (у редакції наказу ДФС №398 від 23.03.2018), посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області пред`явлені Директору (Шевцову С.В.) направлення на перевірку (№№ 1638 та 1639 від 14.07.2020) та вручено копію наказу № 2808 від 13.07.2020, про що наявний підпис Директора у вказаних направленнях. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ДВА ПИВОВАРА» подані Звіти №1-ОА і Звіти №2-РС з порушенням граничного терміну За результатами вказаної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним від 24.07.2020 № 1426/15-32-32-01/41083806. На підставі даного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форма «С» №0014203201 від 07.08.2020, яким до Позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 136 000 грн., яке було вручено платнику податків 07.08.2020, про свідчить підпис на ППР.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 07.08.2020 року №0014203201, прийняте ГУ ДПС в Одеській області є законним та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ДВА ПИВОВАРА» зареєстровано 16.01.2017 року за №15561020000051038. Основний вид діяльності: виробництво пива (КВЕД 11.05)

Посадовими особами Головного управлінням ДПС в Одеській області на підставі направлень на проведення перевірки, відповідно до наказу заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області №28.08 від 13.07.2020 року проведена фактична перевірка ТОВ «ДВА ПИВОВАРА», з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарі, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензії, свідоцтв, на підставі п.п. 19№.1.4 п.п.19№.1 ст.19№, ст.20, п.п. 80.2.5 п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами).

Перевірка проводилась з 15.07.2020 року по 24.07.2020 року.

За результатами проведеної перевірки 24.07.2020 року складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним за №1426/15-32-32-01/41083806 (а.с.46-48).

У висновках акту №1426/15-32-32-01/41083806 від 24.07.2020 року вказано, що порушення вимог частини 3 статті 16 Закону №481, за що згідно частини 2 статті 17 Закону №481 передбачена відповідальність.

Також, як вбачається з вищезазначеного акту, перевіркою встановлено, що в порушення вимог частини 3 статті 16 Закону №481, ТОВ «Два пивовара» подано Звіти №1-ОА і Звіти №2-РС з порушенням граничного терміну, а саме: за серпень (подано 10.09.2019р.) і листопад (подано 10.12.2019р.) 2019 року та травень (подано 10.06.2020р.) і червень (подано 10.07.2020р.) 2020 року.

Вказаний акт перевірки підписано директором ТОВ «ДВА ПИВОВАРА» Шевцовим С.В. з відміткою: «зауваження будуть надані протягом 3х робочих днів».

Головним управлінням ДПС в Одеській області 07.08.2020 року на підставі акта перевірки №1426/15-32-32-01/41083806 від 24.07.2020 року, прийнято податкове повідомлення-рішення за №0014203201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмір 136000 грн (а.с.52).

У розрахунку фінансових санкцій по акту документальної планової виїзної перевірки від 24.07.2020 року за №1426/15-32-32-01/41083806 ТОВ «ДВА ПИВОВАРА» зазначено, що порушено ч. 3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, фінансові санкції передбачені ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (із змінами та доповненнями), а сума фінансових санкцій складає з розрахунку 17000,00 * 8 = 136000,00 грн.

За результатом розгляду скарги ТОВ «ДВА ПИВОВАРА» на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.08.2020 року №0014203201, ДПС України прийнято рішення про залишення без змін ППР ГУ ДПС в Одеській області, а скаргу без задоволення.

На переконання позивача відповідачем незаконно і безпідставно притягнуто позивача до відповідальності, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п. 80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених в п.п. 80.2.1 - 80.2.7. (п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Так, в наказі Головного управління ДПС в Одеській області від 13.07.2020 року №28.08 підставою для здійснення фактичної перевірки зазначено, зокрема, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, відповідно до якого фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Проте, в наказі відповідача від 13.07.2020 року №28.08 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ДВА ПИВОВАРА» не вказано будь-якої інформації, яка відповідає вказаному підпункту.

Між тим, відповідачем фактично проведено перевірку щодо своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків) що є предметом здійснення камеральної перевірки, відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Однак, констатація виявленого порушення щодо несвоєчасного подання звіту виявленого під час проведення фактичної перевірки не суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до положень ч.3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Як встановлено судом позивач вважає, що відповідачем незаконно і безпідставно притягнуто позивача до відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР, оскільки позивачем уся податкова звітність подана вчасно, у строки передбачені чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 21 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

В свою чергу, абз.21 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР доповнено частиною, відповідно до якої штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов`язання щодо подання такого звіту.

Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем несвоєчасно подано звіти №1-ОА і звіти №2-РС, а саме: за серпень (подано 10.09.2019 р.) і листопад (подано 10.12.2019 р.) 2019 року та травень (подано 10.06.2020 р.) і червень (подано 10.07.2020 р.) 2020 року.

Як вже зазначено судом вище, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою подається щомісяця до 10 числа наступного місяця.

Отже дата закінчення в даному випадку поєднана з прийменником "до", у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. Тому вживати після цієї дати прислівник «включно» зайве. Отже кінцева дата є останнім днем терміну для подання звіту.

На підставі цього, суд вважає, що формулювання, наведене в частині 3 статті 16 Закону №481 щодо обов`язку суб`єкта господарювання подавати «щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» слід розцінювати як таке, що включає останнє число (десяте) граничного строку у період подання відповідної звітності.

Отже, суд дійшов висновку, що кінцевою календарною датою подачі звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів слід вважати саме 10 число місяця, наступного за звітним, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідні звіти за серпень 2019 року, листопад 2019 року, травень 2020 року та червень 2020 року подані товариством з обмеженою відповідальністю «ДВА ПИВОВАРА» своєчасно. Отже підстави для притягнення позивача до відповідальності відсутні.

При вирішенні даного спору, судом враховані висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25.04.2019 року у справі №810/2129/16 при вирішенні справи з аналогічних правовідносин.

Таким чином, встановлені судом обставини справи і наведені норми чинного законодавства свідчать, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім було застосовано до позивача штрафні санкції без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за даним позовом підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За подання даного адміністративного позову з основною вимогою майнового характеру позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №646 від 09.12.2020 року та №652 від 17.12.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, слід стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Щодо зазначеного в адміністративному позові ТОВ «ДВА ПИВОВАРА» про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат до суду надано договір №12/08 від 12.08.2020 року про надання правової допомоги, відповідно до п.п. 4.1, 4.2 якого вартість наданих юридичних послуг адвокат визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, сторони дійшли згоди, що вартість послуг буде визначена в рахунку та акті наданих послуг, по результату роботи адвоката. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтам рахунку від адвоката.

Однак, позивачем жодних інших документів, які б підтверджували понесення ним витрат у розмірі визначеному в адміністративному позові, а саме 10000,00 грн не надано (акт наданих послуг, рахунок).

Таким чином, суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 78, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного товариства з обмеженою відповідальністю «ДВА ПИВОВАРА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №0014203201 від 07.08.2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДВА ПИВОВАРА» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДВА ПИВОВАРИ» (код ЄДРПОУ 41083806, адреса: 65031, м. Одеса, вул. Агрономічна, 205, а/с 59).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5).

Суддя П.П.Марин

.