Рішення № 95134689, 24.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Справа № 280/8927/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 11 листопада 2020 року № Ф-63494-59 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості розміром 3117,18 грн.;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиною ОСОБА_1 з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що згідно даних ЄДРПОУ ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 30.05.1994. Проте, підприємницьку діяльність не здійснювала у зв`язку із включенням відомостей щодо недійсності свідоцтва про державну реєстрацію. Враховуючи викладене, позивач вважає, що оскаржувана вимога про сплату недоїмки є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 28.12.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №63610), в якому зазначає, що ОСОБА_1 з 1994 року обліковувалась підприємцем та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань припинила підприємницьку діяльність за власною заявою 21.08.2020. Стверджує, що ОСОБА_1 як платником податку, у т.ч. єдиного соціального внеску, було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік у якому самостійно визначено суми єдиного внеску до сплати у бюджет, зокрема, самостійно задекларовано суми єдиного внеску за терміном сплати - 20.07.2020 у сумі 1039,06 грн. та 01.10.2020 у сумі 2078,12 грн. Зазначає, що оскаржуючи вимогу про сплату боргу від 11.11.2020 № Ф- 63494-59 на загальну суму 3117,18 грн. позивач оскаржує суми самостійно визначені ним до сплати у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 11.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 11.01.2021 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 1994 року обліковувалась підприємцем та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, припинила підприємницьку діяльність за власною заявою 21.08.2020.

11.11.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 № Ф-63494-59У в сумі 3117,18 грн.

Вважаючи протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно із частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

01 липня 2004 року набрав чинності Закон № 755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (тут і далі - у первинній редакції).

Відповідно до частини першої статті 42 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.

Згідно з пунктом 2 розділу VIII "Прикінцеві положення" цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом № 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб`єкта підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону № 755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев`ятий частини першої статті 1 Закону № 755-IV).

03 березня 2011 року набрав чинності Закон № 2390-VI, яким було внесено зміни до Закону № 755-IV.

Пунктами 2-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 31.01.2014 державним реєстратором проведено реєстраційну дію №20831750000002927 щодо включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію, вважається недійсним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 по справі № 260/81/19 дійшла висновку, що відсутність офіційного підтвердження в ОСОБА_1 статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

Отже, відсутність офіційного підтвердження у ОСОБА_1 статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом №755-IV, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

Проте, слід врахувати наступне.

Законом України від 13.05.2020 №592 «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 592) внесено зміни до пункту 9-15 розділу VII розділу "Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Так, згідно вказаного пункту: «Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року:

а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.».

З метою списання сум недоїмки по єдиному внеску за період з 01.01.2017 по дату набрання чинності Законом № 592 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ДПС у Запорізькій області із відповідною заявою від 28.08.2020 (а.с.36).

Також, на виконання вимог п. 9-15 розділу VII розділу "Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивачем подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою Д5 за 2020 рік з позначкою ліквідаційна.

Крім того, судом встановлено, що 21.08.2020 державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за власним рішенням.

Отже, не дивлячись на те, що позивач, як фізична особа-підприємець перебувала в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з відміткою про недійсне Свідоцтво, що виключало її участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом, вона вирішила скористатись процедурою списання заборгованості визначеною п.9-15 розділу VII розділу "Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У зв`язку із чим, позивачем подано самостійно: звітність; заява до реєстратора про припинення підприємницької діяльності, аява на списання заборгованості.

Рішенням від 28.09.2020 № 44-13 позивачці було списано суму недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 31371,56 грн. (а.с.35).

З долученої до матеріалів справи роздруківки з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 судом встановлено, що на підставі рішення від 28.09.2020 №44-13 відбулося погашення заборгованості позивача в сумі 31371,56грн.

Залишок складає 3117,18 грн. як самостійно задекларовані суми єдиного внеску за терміном сплати - 20.07.2020 у сумі 1039,06 грн. та 01.10.2020 у сумі 2078,12 грн.

Тобто, суми заборгованості, яка виставлена у спірній вимозі від 11 листопада 2020 року № Ф-63494-59 утворилась внаслідок несплати самостійно задекларованих ОСОБА_1 сум.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно абз.8 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Отже, підстави для скасування вимоги про сплату боргу від 11.11.2020 № Ф-63494-59 на загальну суму 3117,18 грн. відсутні, так як сума за вимогою є сумою єдиного внеску, яка самостійно визначена позивачем у податковій звітності до сплати та відповідно не підлягає оскарженню.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО- 19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464), зокрема, п. 9-15 розд. VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 9-15 розд. VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9-15 розд. VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), зазначеним у п; п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи - підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу - звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року.

Тобто на даний момент сума недоїмки по єдиному внеску за вимогою від 11.11.2020 № Ф-63494-59 на загальну суму 3117,18 грн. може бути списана позивачці за її заявою, а не шляхом скасуванню вимоги від 11 листопада 2020 року № Ф-63494-59.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про необґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Оскільки у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, розподіл судових витрат, зокрема і витрат на правову допомогу, в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24 лютого 2021 року.

Суддя Л.Я. Максименко