Рішення № 95133939, 24.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Справа № 160/1162/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна служба України з питань праці про визнання дій протиправними, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 25.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна служба України з питань праці, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 11.02.2021 року, просив суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича з винесення постанови від 29.12.2020р. про закінчення виконавчого провадження №62280926;

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича від 29.12.2020р. про закінчення виконавчого провадження №62280926.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 25.01.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 26.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.122,123,160,161,287 КАС України.

4. Позивачем у строк визначений в ухвалі суду від 26.01.2021 року були усунуті недоліки позовної заяви, викладені у цій ухвалі суду.

5. Ухвалою суду від 11.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/1162/21, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 18.02.2021 року.

6. Також, ухвалою суду від 11.02.2021 року витребувано у відповідача належним чином засвідчені докази по справі, а саме:

- матеріали виконавчого провадження №62280926 щодо примусового виконання виконавчого листа №160/6885/19 виданого 02.04.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом;

- виконавчий лист №160/6885/19 від 02.04.2020 року, виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом;

- постанову про відкриття виконавчого провадження прийняту держаним виконавцем у виконавчому провадженні №62280926;

- відомості (інформацію) на підставі, яких саме матеріалів (документів) було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2020 року №62280926;

- постанову про закінчення виконавчого провадження №62280926 від 29.12.2020 року;

- відомості направлення/отримання позивачем оскаржуваної постанови від 29.12.2020 року №62280926 та інші наявні матеріали (докази) щодо суті цього спору.

7. 16.02.2021 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву позивача, разом із витребуваними судом доказами по справі №160/1162/21.

8. 18.02.2021 року відповідачем долучені додаткові докази по справі.

9. 18.02.2021 року третьою особою на електронну адресу суду надіслані письмові пояснення по справі.

10. Ухвалою суду від 18.02.2021 року клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/1162/21, залишено без задоволення. Клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи №160/1162/21, залишено без задоволення. Продовжено Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державній службі України з питань праці строк для надання додаткових доказів та інформації по справі до 23.02.2021 року (включно). Відкладено розгляд справи на 24.02.2021 року.

11. 22.02.2021 року Державною службою України з питань праці подані письмові пояснення по справі разом із додатковими доказами по справі.

12. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14. У відповідності до вимог ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

15. Отже, рішення у цій справі приймається судом 24.02.2021 року, тобто у межах строку, встановленого ст.ст. 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

16. Позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року у справі №160/6885/19 його позовну заяву задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці в особі її Голови, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами проведеного конкурсу на вакантну посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 року, зобов`язано Державну службу України з питань праці в особі її Голови прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу на заняття вакантної посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 року відповідно до вимог чинного законодавства.

17. Після перегляду в апеляційній інстанції рішення суду від 04.12.2019 року у справі №160/6885/19 було залишено без змін.

18. 02 квітня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист про примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі №160/6885/19.

19. Голові Державної служби України з питань праці 10.04.2020 року направлено заяву про добровільне виконання рішення суду на підставі виконавчого документа, однак рішення суду у добровільному порядку виконано не було.

20. 09.06.2020 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владиславом Андрійовичем за заявою ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа від 02 квітня 2020 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/6885/19, відкрито виконавче провадження №62280926.

21. У рамках виконавчого провадження, 09.07.2020 року та 03.08.2020 року державним виконавцем Яковенко Владиславом Андрійовичем та головним державним виконавцем Торбинською Оксаною Миколаївною (відповідно), відносно боржника винесено постанови про накладання штрафів за невиконання рішення суду без поважних причин.

22. 12.01.2021 року позивачем поштовим листом було отримано постанову від 29.12.2020 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича, про закінчення виконавчого провадження №62280926.

23. У оскаржуваній Постанові від 29.12.2020 року, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко В.А., мотивуючи своє рішення, посилається на п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Виконавчий документ не повернуто.

24. На думку позивача, таке рішення державного виконавця Яковенко В.А., у виконавчому провадженні №62280926 є передчасним та протиправним, оскільки рішення суду у справі №160/6885/19 за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року до цього часу не виконано.

25. Рішення щодо призначення позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - не прийнято, позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, не призначено.

26. Отже, позивач вважає, що дії державного виконавця Яковенко В.А. є протиправними, оскільки згідно з описово-мотивувальною частиною рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №640/17406/20, судом було встановлено, що відповідно до п.п.20 п.11 Положення про Державну службу України з питань праці Голова Держпраці підписує накази Держпраці.

27. За результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності Держпраці, Голова Держпраці має видавати відповідний наказ. Рішення, які приймає Голова Держпраці повинні оформлятись розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу.

28. З огляду на зазначене, на виконання рішення суду у справі №160/6885/19, Держпраці необхідно було прийняти рішення, оформлене відповідним наказом за підписом Голови Держпраці.

29. Проте, Позивача до цього часу не було ознайомлено із відповідним наказом щодо призначення/відмови у призначенні на посаду, мотиви такої відмови доведені до нього не були.

30. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач неправомірно виніс оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2020 року №62280926, у зв`язку із чим просить суд визнати її протиправною та скасувати.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

31. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

32. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 року у справі № 160/6885/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Державної служби України з питань праці, третя особа Міністерство соціальної політики, частково задоволено вимоги ОСОБА_1 , а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці в особі її Голови, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами проведеного конкурсу на вакантну посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 року;

- зобов`язано Державну службу України з питань праці в особі її Голови прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 року відповідно до вимог чинного законодавства.

33. 09.06.2020 року державним виконавцем на підставі виконавчого листа від 02 квітня 2020 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/6885/19, відкрито виконавче провадження № 62280926.

34. На підтвердження виконання рішення Держпрацею було надано відповіді Міністерства соціальної політики щодо погодження на зайняття посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області кандидатуру ОСОБА_1 , як переможця конкурсу, в яких зазначено, що Міністерство соціальної політики не погоджує призначення ОСОБА_1 .

35. 17.07.2020 року листом вих. № 4825/1/10-20 Державної служби України з питань праці ОСОБА_1 було повідомлено про рішення щодо призначення його кандидатури на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

36. На звернення Боржника з заявою про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем було закрито виконавче провадження №62280926 на підставі виконання ним рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року.

37. Отже, враховуючи вищезазначене рішення державного виконавця є правомірним, а вимоги Позивача зазначені в позовній заяві є безпідставними.

ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

38. Державна служба України з питань праці до суду надали пояснення, у яких зазначено про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 року у справі № 160/6885/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Державної служби України з питань праці, третя особа, Міністерство соціальної політики України, частково задоволено вимоги ОСОБА_3 , а саме: визнано протиправною бездіяльність Держпраці в особі її Голови, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами проведеного конкурсу на вакантну посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 року; зобов`язано Держпраці в особі її Голови прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019року відповідно до вимог чинного законодавства.

39. Постановою ВП №62280926 від 09.06.2020 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №160/6885/19 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Держпраці в особі її Голови прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 відповідно до вимог чинного законодавства.

40. Листом від 24.06.2020 року №4153/1/6.2-20 Держпраці повідомила державного виконавця про вчинені нею дії з виконання судового рішення, з наданням підтверджуючих документів, та про те, що «виконавче провадження підлягає закінченню у зв`язку з повним виконанням боржником (Держпраці) свого обов`язку».

41. У вказаному листі, Держпраці повідомляла державного виконавця про таке: наказом Держпраці від 22.02.2019 року №41-к «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» територіальних органів Держпраці» було оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» територіальних органів Держпраці: начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області.

42. Вказали, що за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 15.03.2019 року конкурсною комісією Держпраці складений та підписаний протокол №8, в якому, зокрема, визначено переможця конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 .

43. Частиною першою статті 31 Законом України «Про державну службу» (далі -Закон, у редакції чинній на момент винесення рішення) визначено, що на посаду державної служби призначається переможець конкурсу.

44. Пунктом другим частини другої статті 31 Закону визначено, що рішення про призначення на посади державної служби категорій «Б» і «В» приймається - керівником державної служби.

45. Посада начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Головне управління) відноситься до посад державної служби категорії "Б", які здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, в даному випадку в Головному управлінні.

46. Підпунктом 10 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення), визначено, що Голова Держпраці призначає на посаду за погодженням з Міністром соціальної політики та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держпраці.

47. Пунктом 8 частини другої статті 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон №3166) визначено, що міністр погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується ним.

48. Відповідно до пункту 16 частини четвертої статті 19 Закону №3166 керівник центрального органу виконавчої влади призначає на посади за погодженням із відповідним міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.

49. На виконання рішення суду Держпраці після оголошення результатів конкурсу на зайняття посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області тричі зверталась з листами до Міністерства соціальної політики України для отримання погодження призначення ОСОБА_1 на зазначену посаду. У своїх відповідях на листи Держпраці Міністерство соціальної політики України відповіді щодо погодження не надавало.

50. У подальшому, Держпраці, у зв`язку із зміною підпорядкування, звернулась до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо погодження вищезазначеної кандидатури для призначення на посаду начальника Головного управління.

51. 16.03.2020 року за вих.№1877/1/10-20 Держпраці направило на адресу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України лист щодо погодження, в якому просило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України погодження для подальшого призначення в установленому законодавством порядку, ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, як переможця конкурсу.

52. Листом від 30.06.2020 року № 2202-14/40176-03 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не погодило призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

53. Оскільки Міністерство, відповідно до пункту 8 частини другої статті 18 Закону №3166, не погодило призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, тому ці обставини не дають підстав Голові Держпраці прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , як переможця конкурсу, на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у встановленому законом порядку, про що йому було повідомлено листами №3536/1/10-зв-20 від 01.07.2020 року та №4825/1/10-20 від 17.07.2020 року про його не призначення на посаду начальника Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області.

54. Вказали, що у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 року у справі №160/6885/19 встановлено, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, а відтак не визначає зміст рішення, яке повинен прийняти керівник державного органу за результатами проведеного конкурсу, оскільки в даному випадку вказане повноваження має дискреційний характер, крім того, в даному випадку, пов`язане із необхідністю погодження особи, що претендує на зайняття посади, із органом вищого рівня.

55. Отже, на їх думку Держпраця виконали зобов`язання щодо прийняття рішення за результатами конкурсу на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 року відповідно до вимог чинного законодавства.

56. Держпраця в межах повноважень вжила необхідні заходи для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №160/6885/19 та ВП № 62280926.

57. 22.12.2020 року за вих. № 8948/1/6.2-20 Держпраця направили лист до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України державному виконавцю Яковенку В.А. про виконання рішення суду та закінчення виконавчого провадження.

58. Таким чином, на їх думку, постановою від 29.12.2020 року ВП №62280926 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А., правомірно було закінчено виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №160/6885/19 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

59. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 22.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, який надіслав по пошті 19.07.2019 року, та в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Голови Державної служби України з питань праці, що полягає у неприйнятті рішення про призначення позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, як переможця конкурсу на зайняття вакантних посад державної категорії "Б" територіальних органів Держпраці;

- зобов`язати Голову Державної служби України з питань праці вчинити певні дії - призначити позивача на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

60. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в період часу з 14 по 15 березня 2019 року Державною службою України з питань праці було проведено конкурс на зайняття вакантних посад державної категорії "Б" територіальних органів Держпраці, а саме - начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. За результатами конкурсу на зайняття зазначеної вакантної посади державної служби категорії "Б" територіальних органів Держпраці, переможцем конкурсу визнано його ОСОБА_1 , який за результатами конкурсу набрав 19,2 балів. Результати цього конкурсу були опубліковані 19.03.2019 р. на офіційному сайті Держпраці (www.http://dsp.gov.ua). Позивача було повідомлено про те, що його вирішено рекомендувати на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, засобами телефонного зв`язку. Але, його не було ознайомлено з витягом з протоколом засідання Держпраці, яким таке рішення було затверджено. Після отримання зазначеного повідомлення на дотримання ст.56 Закону України "Про запобігання корупції" та п.31 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 15.05.2002 року №169, 19.03.2019 року, позивачем надано (власноруч складено та нарочно передано працівникам служби управління персоналом Держпраці) згоду на проведення спеціальної перевірки відомостей щодо нього. Протягом деякого часу позивача також в телефонному режимі повідомляли про успішне проходження спеціальної перевірки в певних визначених зазначеним Законом України "Про запобігання корупції" інстанціях, однак офіційного повідомлення про завершення перевірки позивач не отримав. Крім того, положеннями п.32 Порядку визначено, що рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник державного органу на підставі пропозиції конкурсної комісії протягом місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією. До теперішнього часу рішення про призначення його на посаду не прийняте. На неодноразові звернення позивача до працівників управління кадрової служби Держпраці з приводу непризначення на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, як переможця конкурсу, обґрунтованої відповіді про причину непризначення позивач так і не отримав.

61. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року у справі №160/6885/19 позовну заяву, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з питань праці в особі її Голови, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами проведеного конкурсу на вакантну посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 року. Зобов`язано Державну службу України з питань праці в особі її Голови прийняти рішення за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15.03.2019 року відповідно до вимог чинного законодавства.

62. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 року апеляційну скаргу Голови Державної служби України з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №160/6885/19, залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 160/6885/19, було залишити без змін.

63. 02 квітня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист про примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі №160/6885/19.

64. 10.04.2020 року Голові Державної служби України з питань праці направлено заяву щодо добровільне виконання рішення суду на підставі виконавчого документа, однак така вимога була залишена без задоволення.

65. 09.06.2020 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України за заявою позивача, ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження №62280926, що підтверджується змістом копії цієї постанови, наявної у матеріалах справи.

66. У рамках виконавчого провадження, 09.07.2020 року та 03.08.2020 року державним виконавцем та головним державним виконавцем, щодо боржника були винесені постанови про накладання штрафів за невиконання рішення суду без поважних причин.

67. Держпраці, не погодившись з постановою державного виконавця Яковенко В.А. від 09.07.2020 року, оскаржили цю постанову до Окружного адміністративного суду міста Києва.

68. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2020 року адміністративна справа за підсудністю була передана на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

69. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі №160/17406/20 у задоволенні позову Державної служби України з питань праці до Міністерства юстиції України в особі Департаменту Державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови, було відмовлено.

70. Рішення суду від 16.10.2020 року у справі №160/17406/20 Держпрацею наразі оскаржено не було.

71. Встановлено, що позивач неодноразово звертався до боржника з підстав виконання рішення суду.

72. На виконання виконавчого листа від 02.04.2020 року №160/6885/19, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом та постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.06.2020 року №62280926 Державна служба України з питань праці, листом від 27.07.2020 року №4825/1/10-20, скерованого позивачеві, повідомили про таке. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №9 (зі змінами) призначення керівників та заступників територіальних органі Держпраці здійснюється за погодженням з міністром та головами відповідних місцевих держадміністрацій. Листом від 30.06.2020 року № 2202-14/40176-03 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не погодили призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. За результатами вищевказаного, керівником Держпраці прийнято рішення не призначати ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управлінь Держпраці у Дніпропетровській області.

73. Згідно листа Держпраці №3526/1/10-зв-20, також скерованого позивачеві щодо його звернення про виконання рішення суду, позивачу було повідомлено, що листом від 30.06.2020 року № 2202-14/40176-03 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не погодили призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Враховуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року (залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 року) у справі №160/6885/19 та у зв`язку із вищевикладеним, Держпраці позбавлене можливості призначити ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області.

74. На вимогу виконавця від 10.12.2020 року №62280926/6-2.1 Державна служба України з питань праці повідомили, що на виконання рішення суду від 04.12.2019 року у справі №160/6885/19, з урахуванням листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 30.06.2020 року №2202-14/40176-03, Держпраці прийнято рішення про непризначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, яке доведено йому листами від 01.07.2020 року №3536/1/10-зв-20 та від 17.07.2020 року №4825/1/10-20. Враховуючи зазначене, посилаючись на положення пункту 9 частини першої статті 39 України «Про виконавче провадження», просили закінчити виконавче провадження ВП №62280926, відкрите відносно Держпраці.

75. 29.12.2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62280926 відповідно до п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), що підтверджується змістом копії цієї постанови.

76. Підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2020 року відповідачем були обрані обставини, що вимоги виконавчого документу виконані в повному обсязі,

77. В обґрунтування такої позиції виконавець вказує, що на підтвердження виконання рішення виконавцю надані відповіді Міністерства соціальної політики щодо погодження на зайняття посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області кандидатуру ОСОБА_1 , як переможця конкурсу, в яких зазначено, що Міністерство соціальної політики не погоджує призначення ОСОБА_1 . 17.07.2020 року листом вих. № 4825/1/10-20 Державної служби України з питань праці Кливця Петра Васильовича було повідомлено про рішення щодо призначення його кандидатури на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

78. Однак, на думку позивача, таке рішення державного виконавця Яковенко В.А. , у виконавчому провадженні №62280926 є передчасним та протиправним, оскільки рішення суду у справі №160/6885/19 за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року до цього часу не виконано.

79. Отже, цей спір виник у зв`язку із незгодою позивача з постановою відповідача від 29.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП №62280926 з виконання виконавчого листа №160/6885/19 від 02.04.2020 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, у зв`язку з чим позивач просить захистити його порушене право шляхом визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича з винесення постанови від 29.12.2020р. про закінчення виконавчого провадження №62280926, а також шляхом скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича від 29.12.2020р. про закінчення виконавчого провадження №62280926.

80. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

81. Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

82. Частиною 1 ст.13 Закону №1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

83. Пунктом 9 ч.1 ст.39 Закону №1404 встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

84. Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція).

85. Так, пунктами 6, 7 розділу І Інструкції визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

86. Постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити:

- номер виконавчого провадження;

- вступну частину із зазначенням:

- назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

- найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;

- назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

- за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене;

- мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;

- резолютивну частину із зазначенням:

- прийнятого виконавцем рішення;

- строку і порядку оскарження постанови.

87. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

88. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

89. Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, виконавче провадження підлягає закінченню, при цьому, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, обов`язкові реквізити яких визначені п.7 розділу І Інструкції, зокрема, передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження викладається мотивувальна частина із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків).

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

90. Дослідивши матеріли справи, встановлено, що 29.12.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62280926 з підстав виконання в повному обсязі вимог виконавчого документа, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.12.2019 року по справі №160/6885/19 відповідно до п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

91. Проте, зміст наведеної оскаржуваної постанови не містить посилань на мотиви, з яких державний виконавець дійшов висновку про фактичне виконання боржником судового рішення за виконавчим провадженням, що не відповідає та суперечить вимогам п.7 розділу І наведеної Інструкції.

92. Державним виконавцем, підставою для визнання виконаними вимог виконавчого листа №160/6885/19 від 02.04.2020 року, неналежно обрано обставини, що викладені у листі/відповіді Міністерства соціальної політики, оскільки, наведені обставини не можуть слугувати безумовними підставами для висновку про фактичне виконання Держпрацею виконавчого документа.

93. Згідно ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

94. Частиною 1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

95. Згідно листа від 10.12.2020 року №62280926/6-2.1 Державної служби України з питань праці встановлено, що з урахуванням листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 30.06.2020 року №2202-14/40176-03, у Держпраці прийнято рішення про непризначення ОСОБА_1 на посаду начальника Головного Держпраці у Дніпропетровській області.

96. На момент прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2020 року державний виконавець, посилаючись на обставини виконання виконавчого документу, не вжив всіх необхідних заходів згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" та вищенаведеної Інструкції.

97. Отже, з урахуванням наведеного вище, слід дійти до висновку, що в оскаржуваній постанові державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП №62280926 від 29.12.2020 року не зазначено мотивів, з яких виконавець прийняв відповідну постанову та дійшов передчасних висновків про виконання боржником в повному обсязі виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/6885/19 від 02.04.2020 року в порушення вимог п.7 розділу І Інструкції та Закону України "Про виконавче провадження", тому постнова про закінчення виконавчого провадження ВП№62280926 від 29.12.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.

98. Окрім того, судом враховується і те, що позивач, як стягувач у виконавчому провадженні ВП №62280926 на користь, якого було прийнято судове рішення від 04.12.2019 року у справі №160/6885/19, повідомляв державного виконавця про те, що листи Держпраці та Міністерства соціальної політики не є належним рішенням, яке б слугувало підставою вважати виконаним судове рішення.

99. Слід вказати, що закінчуючи виконавче провадження з підстав фактичного виконання судового рішення боржником, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду.

100. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом можуть слугувати будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання та участь у виконавчому провадженні державного органу чи установи, не звільняє державного виконавця від обов`язку пересвідчитись у фактичному виконанні зобов`язання, що покладено на такий орган чи установу рішенням суду.

101. Будь-які листи таких осіб не мають для державного виконавця наперед встановленої сили і не звільняють його або відповідний орган чи установу від обов`язку доказування обставин, що мають значення для прийняття окремого процесуального рішення у межах виконавчого провадження.

102. Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.11.2019 року у справі №810/3430/16, яка підлягає застосуванню судом у цих правовідносинах згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

103. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

104. Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

105. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що приймаючи цю постанову від 29.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП №62280926 з виконання виконавчого листа №8160/6885/19 від 02.04.2020 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

106. Окрім того, при прийнятті цього рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від 06.09.2005 року; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від 10.02.2010 року; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

107. Отже, здійснивши системний аналіз положень чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, встановивши фактичні обставини справи на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що належним способом захисту позивача є визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича від 29.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження №62280926.

108. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна служба України з питань праці підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича від 29.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження №62280926.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

109. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

110. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

111. Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

112. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

113. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

114. У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

115. Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

116. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

117. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

118. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

119. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

120. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

121. Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

122. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів правомірності та законності прийнятого ним оскаржуваного позивачем рішення від 29.12.2020 року.

123. Отже, з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна служба України з питань праці підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича від 29.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження №62280926.

124. Щодо розподілу судових витрат.

125. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

126. Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

127. За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 681,00 гривень.

128. Керуючись статтями 241-246, 262, 284, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

129. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна служба України з питань праці про визнання дій протиправними, скасування постанови - задовольнити частково.

130. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Яковенко Владислава Андрійовича від 29.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження №62280926.

131. В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

132. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 681,00 гривень.

133. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

134. Відповідач: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622)

135. Третя особа: Державна служба України з питань праці (01601, м.Київ, Шевченківський район, вул. Десятинна, 14, код ЄДРПОУ 39472148).

136. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

137. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

138. Повний текст рішення складено 24.02.2021 року.

Суддя В.В Ільков