Рішення № 95133866, 03.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Справа № 160/12201/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним нарахування заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 11 016,72 грн., що нараховані ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) за період з І кварталу 2019 року по IV квартал 2019 року;

- скасувати вимогу № Ф-3239-56/434-У видану 12.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 262, 54 грн.;

- скасувати вимогу № Ф-3239-56/434-У видану 14.05.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 754,18 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він являється адвокатом та здійснює діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3096, виданого 10 червня 2016 року. З серпня 2018 року також являється найманим працівником в межах професійної діяльності та в період за який нараховується єдиний внесок, був офіційно працевлаштований у Криворізькому міському центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де працює по теперішній час. Роботодавцем щомісячно за позивача сплачувався ЄСВ з заробітної плати. Враховуючи те, що за позивача нараховує та сплачує єдиний внесок роботодавець, це виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як самозайнятою особою. Оскаржені вимоги позивач не отримував, про існування оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) та виконавчого провадження щодо їх примусового виконання йому стало відомо вперше лише 04.09.2020 року, а тому вважає дії відповідача щодо їх винесення протиправними, а вимоги №Ф-3239-56/434-У від 14.05.2019 року та №Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020 такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду доказів, які підтверджують обставини, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів; за наявності відповідних підстав заяву із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду із підтверджуючими доказами; доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати докази самостійно.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 19.11.2020 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із підтверджуючими доказами.

Відповідно до частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

У зв`язку з перебуванням судді Тулянцевої І.В. на лікарняному в період з 26.10.2020 р. по 20.11.2020 р., питання про відкриття провадження у справі вирішено 25.11.2020 року.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

24 грудня 2020 представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскаржувані вимоги є правомірними, та такими, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки станом на 31.02.2020 року сума недоїмки становила 11016,72 грн. Зазначає, що аналогічна позиція викладена у судових рішеннях різних інстанцій, а тому відповідач вважає, що оскаржувані вимоги винесені виключно на законних підставах та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

25 січня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залучення до матеріалів справи інтегрованої картки платника податків за період з 2017 по 2020 роки.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 262 КАС України).

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

У зв`язку із перебуванням в період, що припадав на час розгляду справи, судді в тривалій щорічній відпустці, рішення ухвалено 03.02.2021 року.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3096, виданого 10 червня 2016 року.

З серпня 2018 року ОСОБА_1 є найманим працівником в межах професійної діяльності та офіційно працевлаштований у Криворізькому міському центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020 року по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 11016,72 (станом на 31.01.2020 року) та № Ф-3239-56/434-У від 14.05.2019 року по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 13352,00 грн. (станом на 30.04.2019 року).

Вказані вимоги були направлені контролюючим органом на адресу позивача, між тим, доказів отримання ОСОБА_1 вказаних вимог, матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що 13.07.2020 року державним виконавцем Широківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Зеленюк Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62548233 за виконавчим документом - вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 8262,54 грн. (заборгованість станом на 24.06.2020).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 13.11.2019 року державним виконавцем Широківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Зеленюк Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60601465 за виконавчим документом - вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3239-56/434-У від 14.05.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2754,18 грн. (заборгованість станом на 08.10.2019).

Постанови про відкриття виконавчих проваджень позивачем отримано 04.09.2020 року.

Не погоджуючись з вимогами ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020 року по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 262, 54 грн. та № Ф-3239-56/434-У від 14.05.2019 року по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 754,18 грн., вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464-VI).

Згідно ч.3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Водночас, за визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Отже, якщо особа, є працівником в межах підприємницької чи незалежної професійної діяльності, то така не може вважатися самозайнятою.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

З відзиву на позовну заяву та відомостей інтегрованої картки платника податків, судом встановлено, що станом на 30.04.2019 року сума недоїмки становила - 13074,34 грн., станом на 31.02.2020 року - 11016,72 грн.

Матеріалами справи також підтверджено, що станом на 08.10.2019 року недоїмка зі сплати єдиного внеску, визначена у вимозі від 14.05.2019 року № Ф-3239-56/434 складала - 2754,18 грн., у зв`язку із чим, в заяві до виконавчої служби від 11.10.2019 року про примусове стягнення боргу по вказаній вимозі було зазначено суму, що підлягає стягненню- 2754,18 грн., а не 13352,00 грн.

Також, судом встановлено, що станом на 24.06.2020 року недоїмка зі сплати єдиного внеску, визначена у вимозі від 12.02.2020 року № Ф-3239-56/434 складала - 8262,54 грн., у зв`язку із чим, в заяві до виконавчої служби від 24.06.2020 року про примусове стягнення боргу по вказаній вимозі було зазначено суму, що підлягає стягненню - 8262,54 грн., а не 11016,72 грн.

При цьому, відповідачем не надано до суду пояснень з приводу того, за який конкретно період були нараховані суми єдиного внеску, визначені у спірних вимогах від 14.05.2019 року № Ф-3239-56/434 та від 12.02.2020 року № Ф-3239-56/434.

Матеріалами справи також підтверджено, що обставини щодо сплати єдиного внеску ОСОБА_1 вже були предметом судового спору. Так, рішенням Дніпропетровського окружного суду від 04 листопада 2019 року у справі 160/5572/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги - задоволено частково, визнано протиправним нарахування Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області суми недоїмки з єдиного соціального внеску ОСОБА_1 у розмірі 9 647,03 грн. (дев`ять тисяч шістсот сорок сім гривень три копійки) за періоди: січень, лютий 2018 року, 5 трудових днів у квітні 2018 року, травень 2018 року, 5 трудових днів у червні 2018 року, з серпня 2018 по березень 2019 року та скасовано вимогу №Ф-3239-56/434У від 15.02.2019 року, винесену Головним управлінням державної фіскальної служби у Дніпропетровській області в частині стягнення з ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 9 647,03 грн. (дев`ять тисяч шістсот сорок сім гривень три копійки).

Суд мотивуючи своє рішення у справі 160/5572/19 зазначив, що нарахування ГУДФС у Дніпропетровській області суми недоїмки з єдиного соціального внеску за періоди: січень, лютий 2018 року, 5 трудових днів у квітні 2018 року, травень 2018 року, 5 трудових днів у червні 2018 року, з серпня 2018 по березень 2019 року, є протиправним. Скасовуючи вимогу № Ф-3239-56/434У від 15.02.2019 року щодо сплати податкового боргу на суму 12 582,90 грн. суд задовольнив позовні вимоги частково, здійснивши перерахунок та виключивши з суми недоїмки 2 935,87 грн., як такі, що визнавались позивачем та остаточно скасував вимогу в частині нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на суму 9 647,03 грн. (12 582,90 грн. - 2 935,87 грн.).

Рішення суду від 04 листопада 2019 року у справі 160/5572/19 оскаржено не було та набрало законної сили 04 грудня 2019 року.

Як вбачається з наданої на вимогу суду інтегрованої карти платника податків ОСОБА_1 за 2019-2020 роки, податковим органом результати розгляду справи №160/5572/19 відображені не були, що призвело до збільшення недоїмки з єдиного соціального внеску станом на 24.01.2020 року на суму 2754,18 грн. (загальна сума недоїмки на вказану дату складала - 12508,64 грн.).

Верховний Судом за результатами розгляду касаційної скарги у адміністративній справі № 440/2149/19, 04.12.2019 року сформульовано правовий висновок, відповідно до змісту якого, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Матеріалами справи також підтверджено, що в період з серпня 2018 року по серпень 2020 року позивач офіційно працював у Криворізькому міському центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код ЄДРПОУ 39775260), що підтверджується витягом з Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5).

Отже, позивач у зазначені періоди (1 - 4 квартали 2019 року) був найманим працівником, тобто застрахованою особою, за яку єдиний внесок сплачує її роботодавець.

Суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як самозайнятою особою не призведе до покращення її становища у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі вона не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку. Натомість, покладення на позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним обкладенням єдиного соціального внеску.

Відтак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3239-56/434-У від 14.05.2019 року на суму 2754,18 грн. та №Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020 на суму 8262,54 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 11 016,72 грн. за період з І кварталу 2019 року по IV квартал 2019 року, оскільки належним способом захисту прав та інтересів позивача у спірних відносинах є скасування рішень суб`єкта владних повноважень по нарахуванню недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вимог чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, до функцій контролюючого органу зокрема входить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881).

Зокрема, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегрована картка платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.

Відповідно до п.2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до п. 3 розділу 1 Порядку №422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до п. 1 ч. 1 розділу 2 Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКГІ за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу 6 Порядку № 422, первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є серед іншого рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).

Порядок №422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Отже, інтегрована картка облікового рахунку, це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету.

З системного аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Разом з тим, суд звертає увагу, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Суд звертає увагу, що алгоритм дій відповідача щодо здійснення погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у разі скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми єдиного внеску за результатами судового оскарження визначений у наведеному вище наказі Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

А тому, вимога позивача про необхідність зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника податків до вимог чинного законодавства є передчасною, адже немає достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати виконанню рішення суду або ухилятися від цього після набрання рішенням законної сили, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, тому у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача, є частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що не приймає до уваги твердженні відповідача з приводу того, що позивачем пропущено строк для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3239-56/434-У від 14.05.2019 року та №Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач їх не отримував.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією від 30.09.2020 року. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 420,40 грн.

Щодо стягнення судового збору у розмірі 630, 31 грн., сплаченого позивачем при зверненні до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, суд зазначає, що ухвалою суду від 21 вересня 2020 року у справі №609зп-20/160 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено: зупинено стягнення Широківським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №62548233 від 13.07.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області коштів у розмірі 8262, 54 грн. та виконавчий збір у розмірі 826,25 гривень, з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу № Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі; зупинено стягнення Широківським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №60601465 від 13.11.2019 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області коштів у розмірі 2754, 18 грн. та виконавчий збір у розмірі 275,42 гривень, з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу № Ф-3239-56/434-У від 14.05.2019, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

У позовній заяві позивачем зазначено, що судовий збір у розмірі 630, 31 грн. ним сплачено, між тим, доказів цього до суду не надано, у зв`язку із чим, відсутні підстави для стягнення вказаних витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, будинок 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 262, 54 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-3239-56/434-У від 14.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 754,18 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, будинок 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева