Рішення № 95133859, 18.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Справа № 160/13134/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105, та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119,-

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119.

Змістом поданого адміністративного позову позивач обґрунтовував неправомірність та безпідставність винесеного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119. Але при цьому просив визнати протиправними та безпідставними інші рішення про коригування митної вартості товарів разом з іншими картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ніж ті, що наведені по тексту позову, а саме: рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000005/2 від 30.06.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00104, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/00007/2 від 03.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00108.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

16 листопада 2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на відповідний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби. Змістом поданого відзиву відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» в повному обсязі і по тексту відзиву використовував обґрунтування стосовно рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000005/2 від 30.06.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00104, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/00007/2 від 03.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00108, та долучив у складі додатків до даного відзиву копії відповідних, наведених ним по тексту відзиву, документів.

23 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли пояснення позивача щодо окремих питань, які виникли зі змісту відзиву на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби. Змістом поданих пояснень позивач уточнив та конкретизував, в чому саме він вбачає неправомірність та необґрунтованість винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000005/2 від 30.06.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00104, та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/00007/2 від 03.07.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00108.

12 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000005/2 від 30.06.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00104, та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/00007/2 від 03.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00108, які заявив позивач у прохальній частині адміністративного позову, вже є предметом оскарження у іншій справі №160/12559/20, яка теж розглядається у Дніпропетровському окружному адміністративному суді .

13 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про виправлення описки (технічної помилки) та уточнення позовних вимог. Поданою заявою позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, заявлені по тексту адміністративного позову і долучені ним до матеріалів даної справи у складі відповідних додатків у копіях, з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, а саме: рішення №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105, та рішення №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119. Крім того, позивач також уточнив суму судового збору, яка підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код за ЄДРПОУ 41648343) в розмірі 12 874,22 грн. (Дванадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 22 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код за ЄДРПОУ 43337359, адреса: бульвар Вацлава Гавела, 8-А, Солом`янський район, м. Київ, 03124), сплачену позивачем згідно з платіжними документами: №2284 від 12.10.2020 в розмірі 100,00 грн. та №2285 від 12.10.2020 в розмірі 12774,22 грн.

08 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби, в якому відповідач повідомив про те, що він не визнав уточнені позивачем позовні вимоги, і просив суд відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив до адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби з урахуванням уточнених позовних вимог. Змістом поданої відповіді позивач обґрунтував підстави, які він вважає достатніми для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020 року, з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що при вирішенні питань розмитнення належного йому імпортного товару, не погодившись із задекларованою митною вартістю, визначеною саме за ціною договору, відповідач визначив її самостійно у порядку та спосіб, які позивач вважає протиправними. Оскільки, позивачем були надані відповідачу всі необхідні та достатні докази і документи, що підтверджують митну вартість товару у відповідності до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і не містять жодних розбіжностей та ознак підробок. Внаслідок викладеного, позивач вимушений був подати нові митні декларації, зазначивши у них нову, визначену Митницею, митну вартість товарів, яка призвела до надмірної сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встновлено, що 09 липня 2018 року між Покупцем в особі керівника ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології" (далі по тексту - Позивач) та іноземною компанією AVKUN TRADING, LLC (далі по тексту - Постачальник) було укладено зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18. За умовами даного Договору поставки, з урахуванням наявних у матеріалах справи додаткових угод №1 від 16.07.2018, №2 від 29.05.2019, №3 від 25.05.2020, Покупець замовив, а Постачальник, будучи торговим представником виробників електричної та освітлювальної фурнітури, за їх дорученням та від свого імені, поставив товар на умовах цього Договору (п.2.1 Договору). При цьому, сторони погодили, що поставка товару буде здійснюватись партіями, які узгоджуються з Покупцем на умовах CIР-Дніпро (Інкотермс 2010) (п.4.1 Договору). Сторони погодили, що назва товару, кількість і ціна зазначатимуться у рахунках на кожну партію товару відповідно (п.2.2 Договору). Загальна сума Договору складатиметься з суми усіх рахунків за цим Договором (п.3.1 Договору). Крім того, сторони погодили, що умови поставки можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуватимуться у рахунках-фактурах на відповідну партію товару (п.4.2 Договору). І товар, який придбаватиме Покупець згідно з даним Договором передаватиметься на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Договору (п.3.5 Договору). Причому, ціна товару за цим Договором поставки буде сформована згідно з умовами поставки, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару, і в ціну товару включається також вартість тари та упаковки (п.3.8 Договору), і товар повинен мати належне маркування (п.5.1 Договору). Сторони визначили, що оплата товару Покупцем за Договором здійснюватиметься шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок за наступними, додатково погодженими ними, реквізитами (п.3.9 Договору) у валюті платежу, передбаченій п.3.3 Договору, а саме: Отримувач: PANASONIC LIFE SOLUTIONS ELEKTRIK SANAYI VE TICARET A.S. (Адреса: Abdurrahmangazi Mah. Ebubekir Cad. No:44, 34887 Sancaktepe-Istanbul, Turkey. Банк бенефіціара: GARANTI Branch: PENDIK TЭCARЭ (Branch code: 1669) Адреса: Orta Mahallesi Latife Hanэm Sokak No:6/A Pendik - Эstanbul, Turkey. SWIFT: TGBATRISXXX IBAN: TR830006200166900009007808 Подробиці: Account No: 9007808).

01.07.2020 р. до митного оформлення за митною декларацією №UA100120/2020/629442 Позивачем заявлений товар: 1) електрична апаратура для комутації електричних кіл, побутового призначення, не призначена для коаксіальних кабелів та друкованих схем, для напруги 220 В в шт., вилка - 25000 шт., колодка - 16600 асортименті: блок розетка+розетка - 1000 шт., розетка - 96845 шт., розетка комп`ютерна - 7680 шт., трійник - 1190 шт. Не є РЕЗ та ВП., торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536699090), 2) електрична апаратура для приєднання до електричних кіл для коаксіальних кабелів: розетка ТВ, арт.90960010-UA1 -1080 шт., торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536691000), 3) апаратура (механічна) для комутації електричних кіл для напруги не більш 1000 В в асортименті: вимикач -31500 шт., перемикач прохідний - 2620 шт. Не є РЕЗ та ВП., торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536508000), 5) проводи ізольовані із з`єднувальними деталями (вилкою та колодкою на різну кількість гнізд) для напруги 220 В: подовжувач в асортименті - 2100 шт., торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8544429098), а також 4) вироби будівельні з пластмас для постійного встановлення в будинках в асортименті: рамка - 22320 шт., бокс для автоматичних вимикачів - 1570 шт., коробка для зовнішнього монтажу - 120 шт. Торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 3925908000), за якими коригування митної вартості Відповідачем не здійснювалось.

21.07.2020 р. до митного оформлення за митною декларацією №UA100120/2020/630437 Позивачем заявлений товар: 1) Електрофурнітура для приєднання до електричних кіл для напруги не більш 1000 Вт в асортименті: блок розетка+вимикач - 482 шт., блок 16100 шт., механізм розетки - 4 шт., розетка+розетка - 3000 шт., колодка -розетка - 99947 шт., розетка комп`ютерна - 2520 шт., трійник - 340 шт. Не є РЕЗ та ВП., торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536699090), 2) електрофурнітура для приєднання до електричних кіл для коаксіальних кабелів, для напруги не більш 1000 Вт: розетка ТВ в асортименті - 3600 шт., механізм розетки ТВ - 1 шт. Торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536691000), 3) електрофурнітура для приєднання до електричних кіл для коаксіальних кабелів, для напруги не більш 1000 Вт в асортименті: вимикач - 51365 шт., димер - 301 шт., кнопка дзвінка -361 шт., механізм вимикача - 43 шт., перемикач - 1080 шт., торговельна марка Viko, країна виробництва Туреччина (код за УКТЗЕД 8536508000), 5/1) проводи ізольовані із з`єднувальними деталями: подовжувач в асортименті -1057 шт., торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8544429098), 6/1) електрофурнітура для захисту електричних кіл для напруги не більш 1000 Вт в асортименті: автоматичний вимикач - 15 шт. Торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536201000), 7/1) рекламна продукція: бейсболка - 225 шт., містить рекламу ТМ Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 6505003000), а також 4) вироби будівельні з пластмас для постійного встановлення в будівлях: рамка - 10165 шт., бокс для автоматичних вимикачів - 4485 шт., торговельна марка Viko, країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 3925908000), за якими коригування митної вартості Відповідачем не здійснювалось.

За наведеними митними оформленнями Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме - за ціною договору.

В підтвердження митної вартості товару і всіх її складових Позивач надав митному органу документи згідно з переліком, наведеним у графі 44 кожної відповідної електронної митної декларації, а саме:

- до декларації №UA100120/2020/629442 від 01.07.2020 року: зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018, з доповненнями, декларацію митної вартості №1446, рахунок-проформу (Proforma invoice) №250620-1 від 25.06.2020, рахунок-фактуру (Commercial іnvoice) №250620-1 від 25.06.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №720376 від 26.06.2020 року, документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №250620-1 від 25.06.2020, книжку МДП - CАRNET TIR XЕ.82967913 від 26.06.2020 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, №ГО-1428 від 01.07.2020 року, страховий поліс - INSURANCE POLICY №97022010000164 від 26.06.2020 року, лист б/н від 01.07.2020 про надання декларантом всіх документів, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №160/1992/19, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19, ухвалу Верховного Суду від 14.08.2020 у справі 160/1992/19,

- до декларації №UA100120/2020/630437 від 21.07.2020 року: зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018, з доповненнями, декларацію митної вартості №1528, рахунок-проформу (Proforma invoice) №130720-1 від 13.06.2020, рахунок-фактуру (Commercial іnvoice) №130720-1 від 13.06.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №344340 від 14.07.2020 року, документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №130720-1 від 13.06.2020, книжку МДП - CАRNET TIR МX.82967907 від 14.07.2020 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, №ГО-1566 від 20.07.2020 року, страховий поліс - INSURANCE POLICY №97022010000178 від 14.07.2020 року, лист б/н від 21.07.2020 про надання декларантом всіх документів, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №160/1992/19, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19, ухвалу Верховного Суду від 14.08.2019 у справі 160/1992/19.

За результатами перевірки документів та відомостей, наданих декларантом до кожної відповідної електронної митної декларації, митний орган дійшов висновків, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари. А саме:

- згідно з рішенням №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року: 1) автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від № UA100120/2020/629442 від 01.07.2020 згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,5). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ» 2) інформація на який базується експертний висновок № ГО-1428 від 01.07.2020 року не враховує виробника товару;

- згідно з рішенням №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020: 1) автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від №UA100120/2020/630437 від 21.07.2020 згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,5,6,7) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»; 2) пунктом 3.8 зовнішньоекономічного договору № 09.07.18 від 09.07.2018 зазначено, що у вартість товару включено вартість тари і упаковки, хоча відповідно до умов поставки СІР в обов`язки продавця входить експортна очистка; доставка до пункту завантаження, завантаження на судно, морське перевезення, вивантаження з судна, доставка до місця призначення, страхування.

З огляду на встановлені обставини, відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листами від 01.07.2020р. та 21.07.2020р. позивач повідомив відповідача про неможливість надання інших документів.

01.07.2020 р. та 21.07.2020р. відповідач прийняв оскаржувані в межах даної справи рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000006/2 (з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000011/2 (з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119), якими відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом у зв`язку з неподанням декларантом документів, що підтверджують митну вартість товарів (графа 33 кожного оскаржуваного рішення).

За наслідками здійсненої відповідачем перевірки правильності визначення митної вартості товару з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у ЄАІС, у зв`язку з чим 01.07.2020 та відповідно 21.07.2020 ним були прийняті рішення №UA100120/2020/000006/2 та №UA100120/2020/000011/2, згідно з якими проведено коригування митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, та сформовано відповідні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2020/00105 і №UA100120/2020/00119.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, суд зазначає, що відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За приписами статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З аналізу документів, поданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару, вбачається, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу, не підтверджували вартості, оскільки не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, в тому числі витрат на транспортування та страхування при використанні сторонами умов поставки СІР-Дніпро в редакції Інкотермс-2010, проте судом такі доводи відхилені, оскільки такі вони спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Встановлено, що Товар було поставлено на виконання умов договору №09.07.18 за базисом поставки CIР-Дніпро ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до ...(назва місця призначення)", в редакції Інкотермс 2010. При цьому, пунктом 3.8 договору визначено, що ціна товару за ним сформована згідно з умовами поставки в редакції Інкотермс 2010, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару, і до неї включені також вартість тари та упаковки.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс-2010 термін CIР означає, що постачальник здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Він же, постачальник, зобов`язаний оплатити і витрати перевезення товару до названого місця призначення, і прийняти на себе обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені і витрати на перевезення, і витрати на страхування, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, тобто фактурна вартість дорівнює митній вартості. Так само, як не потребують додаткового документального підтвердження і умови поставки, які визначені офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс-2010

Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що додаткові витрати на страхування та транспортування товару погодженого сторонами місця призначення, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, позивач не поніс, у зв`язку з чим вимоги контролюючого органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є безпідставними, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі - необґрунтованим.

Крім того, за результатами розгляду справи та дослідження решти документів, що додавались позивачем під час митного оформлення товару та додатково, суд не встановив передбачених частинами 3 та 4 статті 53 МК України недоліків (про які, до того ж, контролюючий орган не зазначав в оскаржуваних рішеннях), які б, в свою чергу, унеможливили застосування під час визначення митної вартості товару першого (основного) методу - за ціною

До того ж, відповідним зовнішньоекономічним договором не визначено і спеціальні умови оплати за товар, а саме, щодо необхідності здійснення попередньої оплати за кожну партію товару, що поставляється. Крім того, суд зазначає, що умови оплати товару не стосуються складових ціни товару, а тому такі умови взагалі не можуть лягти в основу висновків митного органу під час процедур митного контролю щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Щодо висновків митного органу про інформацію, на якій базується експертний висновок №ГО-1428 від 01.07.2020 року, що не враховує виробника товару, та експертний висновок №ГО-1566 від 20.07.2020 року, що також не враховує виробника товару, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що надані декларантом висновки експерта Дніпропетровської ТПП №ГО-1428 від 01.07.2020 року та №ГО-1566 від 20.07.2020 року були складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною он-лайн платформою електронної комерції. Зважаючи на зміст п.2.2 Умов користування даним ресурсом, для отримання доступу та користування Службами даної платформи вимагається реєстрація відповідної особи в якості учасника Сайтів ресурсу. Повний текст Умов користування розміщений за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Таким чином, у користувача ресурсу є можливість ідентифікувати зареєстровану компанію та сферу її діяльності, а також запропоновані нею цінові дані, розміщені на сайті.

Судом також встановлено, матеріалами справи підтверджено, що надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребовувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів. Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною у кожному з інвойсів до відповідної партії товару, наданого до митного оформлення.

Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 року №5007-VI, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У кожному з висновків експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки" (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на повних та об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, відтак, суд вважає, що митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Також, суд зазначає, що Верховним судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 року по справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала.

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами кожен відповідний висновок Дніпропетровської ТПП в межах даної справи підтверджує задекларовану митну вартість.

З наведеного вбачається, що всі документи, які декларант надав відповідачу, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари. Так, ціна товарів та їх загальна вартість підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами), співпадає з ціною, зазначеною підприємством - постачальником у своїх комерційних пропозиціях. Висновки експерта Дніпропетровської ТПП підтверджують ринкову вартість поставленого товару на рівні цін, зазначених у супровідних документах.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, суд зазначає, що, в даному випадку, їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, на думку суду, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Також, відповідач не довів суду обов`язкову наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Враховуючи наведене вище

, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч.3 ст.53, ч.6 ст.54, ч.1 ст.55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст.58 цього Кодексу.

Окрім того, як вбачається з оскаржуваних рішень митниці, в них містяться посилання лише на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. В графі 33 кожного оскаржуваного рішення зазначено лише номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер задекларованого товару, сума митної вартості. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у відповідній одиці виміру та розрахунок митної вартості, також не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за Договором встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, відповідно до якої розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, кожне спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати кожне з них обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Питання коригування митної вартості товару на підставі інформації про вищий рівень цін з внутрішньої електронної бази даних митниці - Єдиної автоматизованої інформаційної системи, а також витребування додаткових документів при визначені митної вартості товару, також досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/648/17 від 08 лютого 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/16592/18 (ЄДРСРУ № 79698949). За результатами дослідження Верховний Суд вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. При цьому, варто врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Суд вважає, що надані позивачем документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим відповідні рішення митного органу про визначення митної вартості товару з картками відмови не можуть вважатися обґрунтованими і правомірними.

З наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105, а також рішення про коригування митної вартості товару №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119, які, за встановлених обставин, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 12 874,22 коп., що документально підтверджується платіжними дорученнями № 2284 від 12.10.2020 року на суму 100,00 грн. та №2285 від 12.10.2020 року на суму 12 774,22 грн.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 12 874,22 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105, та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000006/2 від 01.07.2020 року разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00105.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000011/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00119.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Інженерні Світлотехнічні Технології» (код за ЄДРПОУ 41648343, адреса: провулок Коновальця Євгена, буд.13 оф.35, м. Дніпро, 49000) судовий збір у розмірі 12 874,22 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 22 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код за ЄДРПОУ 43337359, адреса: бульвар Вацлава Гавела, 8-А, Солом`янський район, м.Київ, 03124).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В. Кальник

18.02.2021

Рішення не набрало законної сили 18 лютого 2021 р.

Суддя В.В. Кальник