Рішення № 95133747, 24.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/396/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого- судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, Комунальної установи "Центр по здійсненню соціальних виплат" Волинської обласної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - відповідач-1), Комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат» Волинської обласної ради (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком; зобов`язання провести нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи, відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон №3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Проте, зазначає, що в порушення вимог Закону №3551-ХІІ, у 2020 році відповідачі відмовляються виплатити належну йому одноразову грошову допомогу до 5-го травня у розмірі, встановленому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

На його звернення Департамент соціальної політики Луцької міської ради листом від 10 грудня 2020 року №11-2-9/8827/2020 повідомив, що виплата допомоги у 2020 році проведена позивачу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". В свою чергу, Комунальна установа «Центр по здійсненню соціальних виплат» Волинської обласної ради листом від 03.12.2020 повідомила, що здійснює нарахування допомог та друк відомостей для виплати соціальних допомог, які вже призначені управліннями соціального захисту.

Вважаючи таку бездіяльність відповідачів щодо виплати вказаної допомоги у неналежному розмірі протиправними, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її судовий розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2020 року справу визнано типовою, провадження у ній було зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 02 лютого 2021 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 заперечує позовні вимоги ОСОБА_2 та вважає їх безпідставними, оскільки виплату одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік проведено позивачу у розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

У зв`язку з цим просить відмовити у задоволенні позову.

У листі, поданому Комунальною установою «Центр по здійсненню соціальних виплат» Волинської обласної ради №29/01-08/21 від 19.02.2021, відповідач-2 повідомляє, що Центр не здійснює призначення та виплату разової допомоги до 5 травня, а здійснює нарахування допомог та друк відомостей для виплати соціальних допомог, які вже призначені управліннями соціального захисту

Перевіривши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого в жовтні 2018 року, є особою з інвалідністю ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а. с. 13) та перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики Луцької міської ради.

На звернення позивача щодо нарахування одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, Департамент соціальної політики Луцької міської ради листом від 10 грудня 2020 року №11-2-9/8827/2020 повідомив, що виплата допомоги у 2020 році проведена позивачу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

Крім того, Комунальна установа «Центр по здійсненню соціальних виплат» Волинської обласної ради листом від 03.12.2020 повідомила позивача про те, що здійснює нарахування допомог та друк відомостей для виплати соціальних допомог, які вже призначені управліннями соціального захисту.

Незгода позивача із розмірами таких виплат та непроведення відповідачами перерахунку допомоги у розмірі, визначеному статтею 13 Закону №3551-XII, стали підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із преамбулою Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3551-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 3 160 грн. (підпункт 1 пункту 1 Постанови №112), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 112.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році необхідно застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1 638 гривень.

Тобто, з 27.02.2020 позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік для осіб з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни - сім мінімальних пенсій за віком, що становить 11 466,00 грн.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Падати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, та в силу приписів частини п`ятої статті 242, частини третьої статті 291 КАС України враховуються при ухваленні рішення у даній типовій справі.

Крім того, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 також зазначено, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", заява № 63134/00).

При цьому, у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 наведені обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені статтею 13 Закону №3551-ХІІ; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

Отже, дана справа відповідає ознакам типової та при її розгляді підлягають врахуванню правові висновки Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність Комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат» Волинської обласної ради щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов`язання Комунальну установу «Центр по здійсненню соціальних виплат» Волинської обласної ради провести нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплачених сум, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку та отримує щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в Департаменті соціальної політики Луцької міської ради, а Комунальна установа «Центр по здійсненню соціальних виплат» Волинської обласної ради здійснює нарахування допомог та друк відомостей для виплати соціальних допомог, які вже призначені управлінням соціального захисту населення області.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, та оскільки позивач по суті оскаржує фактично бездіяльність відповідача-1 щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня у відповідному розмірі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог частково шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, передбаченому частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язати відповідача-1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як особі з інвалідністю ІІІ групи щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (враховуючи раніше проведені виплати) та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243 - 246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо нерахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, передбаченому частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 4-а, код ЄДРПОУ 03191963) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю третьої групи відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ у розмірі семи мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше проведених виплат).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя О.А. Лозовський