Ухвала суду № 95133686, 24.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2021 р. Справа № 137/61/21

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, отримавши передані на розгляд за підсудністю матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , які подані в інтересах неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Літинського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2021 року з Літинського районного суду Вінницької області засобами поштового зв`язку на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла за підсудністю адміністративна справа № 137/61/21 за позовом законного представника ОСОБА_1 , який поданий в інтересах неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Літинського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправної відмови відповідача в оформленні та видачі неповнолітній дитині паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради від 26.06.1992 року за № 2503-ХІІ та зобов`язання останнього оформити та видати неповнолітній дитині паспорт громадянина України у формі книжечки.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю Слободонюка М.В.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, всупереч вказаним положенням, законним представником позивача не сплачено судовий збір та не додано документ про сплату судового збору.

Втім, у позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що він є звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на те, що є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку таким доводам позивача суд звертає увагу на наступне.

За приписами пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Зазначену норму слід враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Натомість, в силу частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітньої дитини в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").

Отже, позивачем не доведено, що дана пільга щодо сплати судового збору визначена пунктом 7 частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір" поширюється на даний спір.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Правова позиція щодо подібного питання викладена в ухвалах Верхового Суду від 15.01.2018 року у справі № 607/1046/17, від 22.11.2018 року у справі №754/16008/17, від 23.05.2019 року у справі № 640/109/19, а також узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 640/109/19.

Дане питання по сплаті судового збору вже було досліджено в т.ч. і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі № 120/1983/20-а, де зроблений висновок, що позивач звернувшись до суду з метою захисту прав та законних інтересів свого неповнолітнього сина, зобов`язаний був сплатити судовий збір за подання адміністративного позову з посиланням на висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 640/109/19.

Що ж до посилання законного представника у позовній заяві на положення п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", то в цьому випадку суд зважає на те, що за змістом даної норми судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Однак, вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.

При цьому, п. 14 ч. 2 ст. 3 даного Закону звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви. Разом з тим, положення вказаної норми передбачає не справляння судового збору за подання заяви про захист прав дітей, а не звільнення від сплати судового збору за позовну заяву в інтересах дітей.

На користь цього твердження свідчить також положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до п. п. "ґ" п. 2 ч. 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Втім, в даному випадку відсутні підстави для застосування вказаних норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", адже позивачем не заявлено відповідного клопотання з обґрунтуванням того, що його майновий стан не дозволяє виконати обов`язок щодо сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 року становить 2270,00 грн.

Отже, за подання даного позову з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною, підлягає сплаті судовий збір в сумі 908,00 грн.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону України "Про судовий збір", та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу слід сплатити судовий збір за звернення до суду в розмірі 908,00 грн., а докази оплати надати суду.

Так, частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 908,00 грн. за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Літинського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачеві 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Копію ухвали направити (надати) позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович