Рішення № 95133641, 15.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2021 р. Справа № 120/5822/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Лояніча В.О.

представника позивача: Панчук А.В.

представника відповідача: Андріюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства "Мурафський кар`єр"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Мурафський кар`єр" (далі - ДП "Мурафський кар`єр" , позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (ГУ ДПС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2018 року № 0081285205, від 29.11.2018 року № 0082915205, від 12.02.2019 року № 001145205, від 19.04.2019 року № 0028415205, від 14.05.2019 року № 0033395205, від 26.06.2019 року №0043465205, від 01.07.2019 року № 0044055205, від 10.07.2019 року № 0045635205, від 15.08.2019 року № 0052725205, від 29.10.2019 року № 0067815204 та від 04.06.2020 року №0025825204.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що внаслідок проведення камеральних перевірок встановлено порушення строків подачі податкової звітності та граничних строків реєстрації податкових накладних, внаслідок чого прийнято спірні рішення, якими застосовано штрафні санкції.

З такою позицією податкового органу підприємство не погоджується та вказує, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення про нарахування штрафних санкцій були прийняті відповідачем протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів; з порушенням строків та порядку їх прийняття; безпідставним зменшенням податковим органом ліміту реєстрації ПН, у зв`язку з протиправним невнесенням контролюючим органом змін у показники формули у систему електронного адміністрування ПДВ.

Зокрема, рішення від 29.11.2018 року № 0082915205 крім прийняття під час дії мораторію, прийнято внаслідок камеральної перевірки, в той час, як до 01.01.2017 р. питання щодо своєчасності податкових накладних не входило до предмету такої.

Податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 року № 001145205 прийнято з порушенням строків, що також є протиправним.

Ухвалою від 13.11.2020 р. відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.12.2020 р.

10.12.2020 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що мораторій розповсюджується лише на зобов`язання, які виникли до введення його в дію, а до предмету перевірок входили перевірки своєчасності подання звітності та реєстрації ПН за поточними зобов`язаннями. Відтак, штрафні санкції застосовано за наявності на те правових підстав.

14.12.2020 р. протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 13.01.2021 р.

28.12.2020 р. позивачем подано відповідь на відзив та вказано, що до 01.01.2017 р. питання щодо своєчасності реєстрації податкових накладних не входило до предмета камеральної перевірки, а отже рішення № 0082915205 є протиправним. Повторно вказано на те, що перевірка за наслідком якої складено акт № 2091/02-32-52-05/00371943 проведена з порушенням строків, що також вказує на протиправність рішення № 001145205, яке прийнято за наслідком її проведення.

Протокольною ухвалою від 13.01.2020 р. закрито підготовче провадження і справу призначено до розгляду по суті на 04.02.21 р.

04.02.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 15.02.2021 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи на правомірність прийнятих рішень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив наступне.

23.04.2019 р. ГУ ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2019 рік, за результатом якої складено акт № 16833/02-32-52- 05/00371943, в якому зафіксовано факт несвоєчасного подання декларації (граничний термін надання 20.02.2019 р., дата отримання органом - 19.04.2019 р.)

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 14.05.2019 року № 0033395205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб сумі 1020 грн.

26.03.2019 року податковим органом проведено камеральну електронну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2018 рік, за результатом якої складено акт № 11918/02-32-52- 05/00371943, в якому зафіксовано виявлене порушення, а саме, неподання податкової декларації по податку на прибуток (граничний термін подання 1.03.2019 р.).

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 19.04.2019 року № 0028415205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на прибуток у сумі 1020,00 грн.

07.11.2018 року податковим органом проведено камеральну перевірку граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом якої складено акт №№ 32268/02-32-52- 01/371943, в якому зафіксовано несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період 2016-2017 роки.

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 29.11.2018 року № 0082915205 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у загальній сумі 398 648,19 грн.

15.11.2018 року податковим органом проведено камеральну електронну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2018 р., за результатом якої складено акт №33600/02-32-52- 05/00371943, в якому зафіксовано порушення термінів подання декларації (граничний термін -20.10.2018 р., отримання податковим органом 23.10.2018 р.)

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 27.11.2018 року № 0081285205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1020 грн.

18.01.2019 року податковим органом проведено камеральну електронну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2018 р., за результатом якої складено акт № 2091/02-32-52- 05/00371943, в якому зафіксовано порушення термінів подання декларації.

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 12.02.2019 року № 001145205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість у сумі 1020 грн.

05.06.2019 року податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з ПДВ за січень 2019 р., лютий 2019 р. , березень 2019 р., за результатом якої складено акт № 21452/02-32-52- 05/00371943, в якому зафіксовано порушення термінів подання податкової звітності (січень 2019 р. – граничний термін 20.02.2019 р., дата отримання - 30.05.2019 р., лютий 2019 р. – граничний термін -20.03.2019 р., отримання -15.05.2019 р., березень 2019 р. - граничний термін -20.04.2019 р., отримання – 15.05.2019 р.)

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 26.06.2019 року №0043465205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість у сумі 3060 грн.

07.06.2019 року податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з ПДВ за квітень 2019 р., за результатом якої складено акт № 21668/02-32-52- 05/00371943, в якому зафіксовано порушення термінів подання декларації (квітень 2019 р. – граничний термін - 20.05.2019 р.)

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 01.07.2019 року № 0044055205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість у сумі 1020,00 грн.

13.06.2019 року податковим ораному проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом якої складено акт №22231/02-32-52- 05/00371943, в якому зафіксовано виявлене перевіркою порушення строків реєстрації ПН за період 2018- 2019 роки.

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 10.07.2019 року № 0045635205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних у сумі 81 665,40 грн.

від 23.07.2019 року податковим ораному проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом якої складено акт №25147/02-32-52- 05/00371943, в якому зафіксовано виявлене перевіркою порушення строків реєстрації ПН за 2019 рік.

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 15.08.2019 року № 0052725205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних у сумі 17 821,10 грн.

07.10.2019 року податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з ПДВ за серпень 2019 р., за результатом якої складено акт № 33756/02-32-52- 04/00371943, в якому зафіксовано порушення термінів подання декларації (серпень 2019 р. – граничний термін - 20.09.2019 р.).

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 29.10.2019 року № 0067815204 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1020 грн.

13.05.2019 року податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з ПДВ за лютий 2020 р. та березень 2020 р. , за результатом якої складено акт № 9359/02-32-52- 04/00371943 , в якому зафіксовано порушення термінів подання декларації з ПДВ (лютий 2020 р. – граничний термін - 20.03.2020 р., дата отримання органо – 22.04.2020 р., березень 2020р. – граничний термін – 21.04.2020 р., отримання – 22.04.2020 р.).

За наслідком проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 04.06.2020 року №0025825204 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість у сумі 2040 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, вважаючи їх протиправними, оскільки прийняті під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, яким є податковий орган,- позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 49.18 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст. 201 ПК України).

Стаття 120 ПК України визначає, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Також пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із процитованих норм видно, що за несвоєчасне подання податкової звітності, несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до платника податків застосовуються штрафні санкції.

Позивачем не заперечується порушення граничних термінів подання звітності та реєстрації податкових накладних, а отже і наявність факту вчинення порушень податкового законодавства.

Проте, на думку позивача, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, яким є податковий орган, не нараховуються та не застосовуються штрафні/фінансові санкції в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оцінюючи такі підстави звернення з позовом суд, вказує наступне.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів на момент виникнення спірних правовідносин визначались Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-ХІІ ).

Згідно визначення, наведеного у статті 19 Закону № 2343-ХІІ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Зі змістом цієї ж норми, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

З аналізу наведеного видно, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними ж зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідна правова позиція щодо дії мораторію викладена в постанові ВС у справі №826/3106/18 від 16.09.2020 р.

Як встановлено судом ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.10.2015 р. у справі №902/1177/15 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Мурафський кар`єр" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В свою чергу, як видно із актів камеральних перевірок, порушення вчинені у 2018 - 2020 роках, тобто після введення в дію мораторію і відкриття провадження у справі про банкрутство позивача та вважаються поточними зобов`язаннями.

За наведених обставин, доводи сторони позивача не знайшли свого підтвердження та не є підставою вважати, що оскаржувані рішення прийняті незаконно.

Окремо надаючи оцінку позиції сторони позивача щодо протиправності податкового повідомлення –рішення від 29.11.2018 року № 0082915205 з підстав порушення предметності перевірки, оскільки термін реєстрації ПН не є об`єктом, який підлягає вивченню шляхом проведення камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час реєстрації ПН) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України.

Так, за змістом пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

На час виникнення у позивача відповідного обов`язку щодо реєстрації спірних податкових накладних, норми пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, якими встановлена відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, набрали чинності та були діючими, тому, враховуючи наявність факту порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у відповідності до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, оскільки така відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій передбачена Податковим кодексом України.

Стосовно строків проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Згідно пункту 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

За положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки), яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи, наведені норми, а також те що перевірка граничних термінів реєстрації податкових накладних проводилась у листопаді 2018 р., а її об`єктом були податкові накладні за 2016- 2017 роки, відсутні правові підстави вважати, що податковим органом порушено 1095 днів , в межах яких має право перевірятись своєчасність реєстрації ПН.

Щодо порушення предметності камеральної перевірки, про що вказує позивач, суд окремо зазначає наступне.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки) визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Системний аналіз наведених норм, в редакції закону, який діяв на час проведення перевірки, свідчить про те, що предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС від 19 лютого 2019 року у справі №819/1569/16.

Зазначене вище спростовує доводи сторони позивача щодо порушення строків та предметності камеральної перевірки при прийнятті податкового повідомлення- рішення від 29.11.2018 р. № 0082915205.

На думку позивача, податковим органом порушено і 15 денний строк прийняття податкового повідомлення –рішення від 12.02.2019 р. № 001145205, що є окремою підставою для його скасування.

Оцінюючи таку позицію сторони позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України (в редакції чинній на момент складання акту перевірки та прийняття оскаржуваного рішення), податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що акт камеральної перевірки № 2091/02-32-52-05/00371943 складено 18.01.2019 р., його примірник платник податків отримав 21.01.2019 р., а податкове повідомлення – рішення №001145205 прийнято 12.02.2019 р.

Враховуючи положення процитованої вище статті 86 ПК України, 15 денний строк прийняття рішення слід обчислювати у робочих днях та з наступного дня після вручення акту перевірки, тобто з 22.01.2019 р. Останній день 15-денного строку збігає 11.02.2019 р., а оскаржуване рішення прийнято 12.02.2019 р. Отже прострочено лише один день.

На думку суду, такий недолік як прийняття рішення з прострочкою в один день не може бути самостійною підставою для визнання протиправним податкового повідомлення - рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Окремо суд вказує, й на те , що спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити суть цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за яке застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Наявність порушення, виявленого контролюючим органом, а саме несвоєчасність реєстрації податкових накладних/подання податкової звітності мало місце, а тому, як зазначалось вище, підстави вважати, що оскаржуване рішення є протиправними, - відсутні.

Відповідна позиція щодо дефектності рішень викладені у постанові ВС від11.09.2018 р. у справі № 826/11623/16.

З цих же підстав не беруться до уваги посилання позивача на порушення 30-денного строку проведення перевірки.

Так, 18.01.2019 р. податковим органом проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за листопад 2018 року, за наслідком якої складено акт № 2091/02-32-52-05/00371943 від 18.01.2019 р., в якому зафіксовано порушення граничних термінів подання декларації з ПДВ за листопад 2018 року та помилково вказано граничний термін 20.10.2018 р. замість 20.12.2018 р.

Проте, у розрахунку штрафної санкції вказано вірно дату граничного терміну подачі декларації - 20.12.2018 р. Камеральна перевірка проведена 18.01.2019 р., тобто в межах 30 днів, що узгоджується з нормами податкового законодавства.

Так, відповідно до пункту 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання.

При цьому, за змістом пункту 203.1 статті 201 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи процитовані норми, наявність порушення, а також те, що допущені помилки не змінюють суть прийнятого рішення, суд не вбачає правових підстав вважати, що оскаржуване рішення від 12.02.2019 р. за № 001145205 є протиправним та підлягає скасуванню лише з підстав наявності помилок..

Не залишається поза увагою суду й посилання позивача на таку підставу для скасування оскаржуваного рішення як відсутність винних дій у несвоєчасній реєстрації податкових накладних.

Так, позивач вказує, що із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у контролюючого органу виник обов`язок із внесення змін в показники формули Системи електронного адміністрування ПДВ. Втім такі дії вчинені не були. Неприйняття відповідачем податкових накладних відбулось через відсутність коштів на рахунку, що було пов`язане із безпідставним зменшенням ліміту реєстрації податкових накладних на певну суму. Протиправне невнесення контролюючим органом змін у показники формули у Систему електронного адміністрування у зв`язку із введенням мораторію призвело до зменшення суми ліміту реєстрації податкових накладних і такі обставини відбулись з незалежних від позивача причин.

Як вказує позивач, застосування штрафних санкцій можливе лише за наявності вини, проте зменшення контролюючим органом ліміту реєстрації ПН відбулось з незалежних від позивача причин.

Оцінюючи такі аргументи, суд виходить з наступного.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків, визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. за № 569.

Зі змісту цієї постанови видно, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України/ДПС України, на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Відтак, дослідження питання щодо бездіяльності ДПС України можливе лише за умови оскарження відповідних дій/бездіяльності цього суб`єкта.

Проте, в межах цієї справи суд не може надавати оцінку діям/бездіяльності особи, яка не є стороною у справі та дії/ бездіяльність якої не є предметом оскарження.

Аналізуєма підстава не стосується предмету спору у цій справі та відповідача у цій справі.

Відсутність відповідного судового рішення, яким би була встановлена протиправність дій/бездіяльності ДПС України щодо зменшення ліміту реєстрації податкових накладних та/або протиправне невнесення змін у показники формули СЕА не дає підстави погоджуватись з позицією позивача про відсутність його вини.

За таких обставин посилання позивача на відсутність його вини, судом до уваги не береться.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством – відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову – судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Державне підприємство "Мурафський кар`єр" (вул. Зарічна, 1,с. Мурафа, Шаргородський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 00371943).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області ( вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна