Ухвала суду № 95131951, 23.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

23.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6417/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Підгірна, 11» м. Павлоград

до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» м. Дніпро

про скасування рішення відповідача, оформленого протоколом №20 від 13.10.2020, прийняте стосовно позивача, про нарахування необлікованої електроенергії в сумі 18569грн.04коп.

Суддя Новікова Р.Г.

Представники:

від позивача: Волинець Т.В., ордер серія АЕ №1044808 від 23.11.2020, адвокат;

від відповідача: не з`явився

присутня особа: Павлов В.Ю. - паспорт

СУТЬ СПОРУ: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Підгірна, 11” м. Павлоград звернулось до Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” м. Дніпро з позовом про скасування рішення відповідача, оформленого протоколом №20 від 13.10.2020, прийняте стосовно позивача, про нарахування необлікованої електроенергії в сумі 18569грн.04коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправомірність рішення відповідача, оформленого протоколом №20 від 13.10.2020, прийнятого за результатами розгляду акту про порушення №02795 від 14.08.2020 щодо відсутності пломб з відбитками тавр АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі”, встановлених на оглядовому вікні №С23026527 та на двері шафи обліку №16092131.

Позивач стверджує, що акт від 05.12.2017 про пломбування засобів обліку електричної енергії до 1000 В був складений без участі представника споживача. Наявний підпис є підробленим, оскільки не належить голові правління ОСББ Павлову В.Ю.

Також позивач зазначає, що не підписував заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Тому умови договору про постачання електроенергії №1419 від 19.05.2015, якими визначені межа балансової належності, потужність, однолінійна схема електропостачання та інші умови, зазначені в технічних додатках до цього договору, продовжували діяти на момент оформлення спірного акту про порушення. Вказані додатки не були письмово оформлені до публічного договору. Їх обов`язкова наявність передбачена Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Кодексом системи розподілу.

В акті було зазначено лише про відсутність пломб з відбитками тавр АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі”, встановлених на оглядовому вікні №С23026527 та на двері шафи обліку №16092131.

Таким чином, інші пломби, встановлені безпосередньо на лічильниках, були наявні та неушкоджені. Це свідчить про відсутність факту споживання необлікованої електроенергії.

Системний аналіз норм чинного законодавства та пункту 4.2.3 договору про постачання електроенергії №1419 від 19.05.2015 свідчить про те, що двері шафи не є засобом комерційного обліку. Тому за пошкодження\відсутність пломб на них до відповідача не може бути застосована відповідальність.

Кодекс комерційного обліку електричної енергії набув чинності відповідно до постанови НКРЕ №311 від 14.03.2018. Тому складений до цієї дати акт від 05.12.2017, не може вважатися складеним відповідно до цього Кодексу.

Крім того шафа розташована в загальнодоступному місці і не приймалася позивачем на відповідальне зберігання. У позивача відсутня технічна можливість припинити доступ до неї сторонніх осіб (мешканців, гостей будинку). Тому відсутня вина позивача в порушенні цілісності пломб.

Акт про порушення №02795 складений 14.08.2020. Відповідно до ч.7 п.8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що останній день встановленого строку для розгляду акту є 12.10.2020. Тому на дату прийняття оскаржуваного рішення (13.10.2020) акт про порушення №02795 від 14.08.2020 вже був недійсним. Спірне рішення прийняте на підставі недійсного акту є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 23.12.2020.

В підготовчому засіданні від 23.12.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про допит присутньої особи ОСОБА_1 в якості свідка.

Суд відмовив у задоволенні усного клопотання позивача з огляду на відсутність в матеріалах справи заяви свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 підготовче засідання відкладено на 19.01.2021.

Ухвалою Господарського суду від 19.01.2021, прийнятою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання від 19.01.2021, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.02.2021.

На адресу суду 02.02.2021 надійшли пояснення відповідача, в яких вказано про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач зазначив, що договір про постачання електричної енергії від 19.05.2015 №1419 втратив чинність з 01.01.2019 та набув чинність публічний договір (договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, що розміщений на офіційному веб-сайті АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»).

В процесі перевірки представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» 14.08.2020 було виявлено порушення підпункту 2 пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії - відсутність пломби АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». На підставі викладеного був складений акт про порушення №027951 від 14.08.2020 у присутності представника позивача, який підписав акт.

Відповідно до акту технічної перевірки від 05.12.2017 електролічильник з пломбами переданий на збереження позивачу без механічних пошкоджень. Позивач був попереджений про відповідальність за несанкціонований доступ до приладів обліку та ланцюгам обліку, втручання в роботу обліку електричної енергії, порушення цілісності пломб і пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.

Пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Таким чином відповідальність за втручання в роботу обліку електричної енергії, порушення цілісності пломб і пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку відповідно до умов договору та Правил роздрібного ринку електричної енергії покладена виключно на позивача.

Відповідач вказує, що лічильник електричної енергії встановлений в електрощитовій житлового будинку і доступ працівників оператора системи до електроустановок без участі представника споживача не можливий.

За твердженням відповідача позивач порушив підпункт 2 пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії - пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Відповідно до пункту 5.16.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також на пристроях вузла обліку, що закривають:

1) первинні і вторинні кола живлення ЗВТ;

2) кришки важелів і кнопок управління комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів, встановлених у цих колах;

3) двері комірок трансформаторів напруги;

4) кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв`язку ЗВТ;

5) всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до відкритих струмоведучих та сигнальних частин ЗВТ.

Підпунктом 14 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку встановлено, що вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою;

Зірвана пломба оператора системи, що була встановлена на дверях шафи обліку, запобігала самовільному дообліковому підключенню до ввідних та відхідних з`єднань автоматичного вимикача, встановленого до лічильника. Отже, зрив пломби відкривав доступ до дооблікових ланцюгів автоматичного вимикача і надавав можливість безоблікового споживання електричної енергії навіть без порушення пломб на засобі обліку та втручання в його роботу.

Відповідач звертає увагу суду, що законодавець чітко випадки, в яких потрібно доказувати втручання в параметри обліку електричної енергії (підпункт 1 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії) та порядок звільнення від відповідальності у разі пошкодження пломб ( а. 2 п. 8.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Тому, на думку відповідача, у разі встановлення зриву пломби оператора системи, що закривала доступ до дооблікових ланцюгів живлення, не передбачено чинним законодавством доказування втручання в роботу електролічильника.

Згідно з частиною 7 підпункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення).

Відповідно до ст.253 Цивільного Кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Спірний акт про порушення складений 14.08.2020, тому строк для його розгляду спливає 13.10.2020. Відповідач наполягає на тому, що акт розглянутий у визначений законом строк.

До пояснень відповідач долучив копію акта про порушення №02795 від 14.08.2020 та копію акта технічної перевірки від 05.12.2017.

У зв`язку із перебуванням судді Господарського суду Дніпропетровської області Новікової Р.Г. на самоізоляції підготовче засідання, призначене на 02.02.2021, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 підготовче засідання призначене на 17.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2021 продовжений строк підготовчого провадження на 30днів, відкладене підготовче засідання на 23.02.2021.

На адресу суду 22.02.2021 надійшло клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Підгірна, 11” м. Павлоград про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої позивач просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що головою правління ОСББ “Підгірна, 11” Павловим В.Ю. не виконувався підпис на акті №000000000000 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В та Акті №0000000000 про пломбування засобів обліку електричної енергії до 1000В від 05 грудня 2017 року у графі «Представник споживача «Акт підтверджую, пломби, індикаторі, пломбувальний матеріал, засоби та ланцюги обліку прийняті на зберігання».

Розглянувши у підготовчому судовому засіданні від 22.02.2021 клопотання позивача про призначення у справі експертизи, господарський суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Позивач посилається на неправомірність рішення відповідача, оформленого протоколом №20 від 13.10.2020, прийнятого за результатами розгляду акту про порушення №02795 від 14.08.2020 щодо відсутності пломб з відбитками тавр АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі”, встановлених на оглядовому вікні №С23026527 та на двері шафи обліку №16092131.

Позивач стверджує, що акт від 05.12.2017 про пломбування засобів обліку електричної енергії до 1000 В був складений без участі представника споживача. Наявний підпис є підробленим, оскільки не належить голові правління ОСББ Павлову В.Ю.

Згідно з пунктом 53 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (в редакції постанови НКРЕКП №716 від 20.03.2020) пошкодження пломб (індикаторів) - відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до положень статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

З огляду на надані до справи матеріали, суд дійшов до висновку поставити перед судовими експертами питання, надане позивачем. Запропоноване на вирішення судовими експертами питання, підлягає дослідженню в межах почеркознавчої експертизи.

Відповідно до пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5)) комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

За змістом частини третьої статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз за загальним правилом експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України. За наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

У зв`язку з цим суд вважає за доцільне доручити проведення даної експертизи експертній установі відповідно до зони регіонального обслуговування, а саме - Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 361).

Статтею 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про призначення експертизи попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

Оскільки питання про призначення судової експертизи розглянуто за клопотанням позивача, суд покладає витрати, пов`язані з попередньою оплатою проведення судової експертизи, на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Підгірна, 11” м. Павлоград.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи у справі.

Керуючись статтями 98, 99, 100, 228, 229 Господарського процесуального кодексу України.

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Підгірна, 11” м. Павлоград про призначення судової почеркознавчої експертизи.

2. Призначити у справі №904/6417/20 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17)

3. На вирішення експертизи поставити питання:

- - чи виконано підпис на Акті №000000000000 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В та Акті №0000000000 про пломбування засобів обліку електричної енергії до 1000В від 05 грудня 2017 року у графі «Представник споживача «Акт підтверджую, пломби, індикаторі, пломбувальний матеріал, засоби та ланцюги обліку прийняті на зберігання» ОСОБА_1 чи іншою особою ?

Примітка:

експериментальні зразки підпису Павлова Віталія Юрійовича знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 69-80)

4. Зобов`язати ДТЕК «Дніпровські електромережі» в строк до 25.02.2021 надати до суду оригінал акту №000000000000 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В та акту№0000000000 про пломбування засобів обліку електричної енергії до 1000В від 05 грудня 2017 року.

5. Попередити експерта(експертів), який(які) безпосередньо проводитиме судову експертизу про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

6. Зобов`язати позивача та відповідача своєчасно надавати на вимогу експерта всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, надавати на вимогу експерта додаткові документи, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.

7. Витрати з проведення експертизи покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Підгірна, 11” м. Павлоград. Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Підгірна, 11” м. Павлоград забезпечити повну та своєчасну оплату експертизи.

Питання про остаточний розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття судового рішення у справі, відповідно до вимог статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

8. Після закінчення експертизи висновок з матеріалами справи №904/6417/20 та документи, що підтверджують витрати, пов`язані з проведенням експертизи надіслати до господарського суду Дніпропетровської області (адреса: 49600, м. Дніпро, вул. В.Винниченка, 1). Копію висновку направити сторонам.

9. Копію ухвали надіслати учасникам справи та Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

10. Зупинити провадження у справі №904/6417/20 на час проведення експертизи.

11. Ухвала набирає законної сили 23.02.2021 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст складений 25.02.2021.

Суддя Р.Г. Новікова