Ухвала суду № 95131633, 25.02.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

25 лютого 2021 року Справа № 903/338/13 Господарський суд Волинської області в складі судді Войціховського В.А.,

розглянувши (без виклику представників сторін та заявника)

матеріали заяви Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

про видачу дубліката наказу Господарського суду Волинської області №903/338/13-1 від 07.05.2013р.

у справі

за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УМНС України у Волинській області

до відповідача: Дочірнього товариства з додатковою відповідальністю "Перша Волинська фінансово - будівельна компанія "Траст-Інвест-Буд"

про стягнення 3000 грн. 00 коп.

встановив: 23 лютого 2021 року на адресу суду за підписом старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мирончук О.П. надійшла заява №7288 від 16.02.2021р. про видачу дубліката наказу Господарського суду Волинської області №903/338/13-1 від 07.05.2013р., виданого на примусове виконання рішення суду у справі №903/338/13.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021р. відповідну заяву, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, було розподілено судді Войціховському В.А.

Розглянувши клопотання Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), оцінюючи заяву та мотивацію в її обґрунтування за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку про підставність відповідної заяви та наявність підстав для її задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.04.2013р. у справі №903/338/13 (суддя Слупко В.Л.) було постановлено стягнути з Дочірнього товариства з додатковою відповідальністю "Перша Волинська фінансово - будівельна компанія "Траст-Інвест-Буд" (м. Луцьк, вул.Садовського,45, код 20136316) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УМНС України у Волинській області (м. Луцьк, вул.Чернишевського,114"а", код 08588576) 3 000 грн. заборгованості та 1 720 грн. 50 коп. витрат по судовому збору.

07.05.2013р. на примусове виконання зазначеного рішення суду Господарським судом Волинської області було видано наказ №903/338/13-1. При цьому визначено, що виконавчий документ дійсний для пред`явлення до виконання до 08.05.2014р.

Як вбачається з наданої суду постанови заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, виконавче провадження №38306528 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 07.05.2013р. №903/338/13-1 було відкрито 06 червня 2013 року.

З наданої органом Державної виконавчої служби зведеної відомості про рух виконавчого провадження слідує, що 27.09.2013р. виконавче провадження №38306528 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №40308010. У період 2013-2020 років виконавче провадження на тій чи іншій його стадії перебувало на виконанні у різних державних виконавців.

Відповідно до постанови заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ляшенка А.З. про передачу зведеного виконавчого провадження від 26.11.2020р., зведене виконавче провадження №40308010 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення сум заборгованостей з Дочірнього товариства з додатковою відповідальністю "Перша Волинська фінансово - будівельна компанія "Траст-Інвест-Буд", в тому числі, з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 07.05.2013р. №903/338/13-1, було передано з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) до відділу примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Однак, при передачі виконавчого провадження та його подальшому прийнятті виконавцем, було встановлено, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження №40308010 матеріали виконавчого провадження №38306528 відсутні, а наказ Господарського суду Волинської області від 07.05.2013р. №903/338/13-1 при цьому втрачений.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 18 ГПК України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі судового наказу №903/338/13-1) визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено судом, в даному випадку наказ Господарського суду Волинської області №903/338/13-1 від 07.05.2013р. було пред`явлено стягувачем до примусового виконання вчасно, з врахуванням встановленого Законом України "Про виконавче провадження" та визначеного у наказі суду строку, про що свідчить наявна в матеріалах заяви постанова заступника начальника Першого відділу ДВС Луцького МУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП№38306528 від 06.06.2013р.

Відповідно до п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При цьому вимоги до змісту і форми заяви про видачу дубліката наказу законом не встановлюються. Зазначеними положеннями суду не надано права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язано стягувача або державного (приватного) виконавця наводити причини втрати наказу, обмежено лише цю дію строками звернення заявника до суду з відповідною заявою.

Крім того, суд зауважує, що видача дублікату наказу не стосується вирішення господарського спору по суті, а носить виключно процесуальний характер.

В аспекті викладеного, суд засвідчує на доведеності фактів своєчасності пред`явлення стягувачем наказу Господарського суду Волинської області №903/338/13-1 від 07.05.2013р. до примусового виконання, перебування наказу суду на даний час на стадії примусового виконання, а також на втраті відповідного виконавчого документа поза волею стягувача під час вчинення дій зведеного виконавчого провадження посадовими особами органу Державної виконавчої служби.

Відтак, відсутність наказу в матеріалах виконавчого провадження, на думку та переконання суду, унеможливлює подальше виконання рішення суду у справі №903/338/13.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012 зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Враховуючи викладені встановлені обставини, виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин, з огляду на те, що відповідні дії заявника не суперечать законодавству та не порушують при цьому чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, беручи до уваги визначену положеннями Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Господарського процесуального кодексу України обов`язковість виконання рішень судів усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керуючись ст.ст. 232-235, п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Заяву Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про видачу дублікату наказу Господарського суду Волинської області №903/338/13-1 від 07.05.2013р., задовольнити.

2. Першому відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) видати дублікат наказу Господарського суду Волинської області від 07.05.2013р. №903/338/13-1.

Відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та, відповідно до п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала підписана 25.02.2021р.

Суддя В. А. Войціховський