Ухвала суду № 95130598, 19.02.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2758/18

провадження №: 1-кп/398/59/21

УХВАЛА

"19" лютого 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого судді Крімченко С.А

з участю секретаря Куліковой В.В.

з участю прокурора Васильків І.В.

захисника Швеця О.В.

представників потерпілих – Язан О.О., Осетрова В.І

потерпілої ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

Встановив :

В судовому засіданні захисник обвинуваченого Швець О.В. заявив клопотання про призначення додаткової судової автотехнічної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що в матеріалах кримінального провадження знаходиться висновок судово-автотехнічної експертизи №5772/5773 від 26.06.2017 року, який був проведений експертом Одеського НДІСЕ. Згідно даного висновку у момент зіткнення задня частина напівпричепа знаходилася на (зустрічній) смузі для руху автомобіля «Шкода».Але при ньому не врахована та обставина, що зіткнення відбулося передньою частиною напівпричепа, яка не виходила за габарити автомобіля та в момент зіткнення перебувала в межах своєї смуги. А автомобіль «Шкода» при цьому на 20 см. виїхав на (зустрічну) смугу руху автомобіля ДАФ, що і стало причиною ДТП. Вважає, що даній обставині не надано відповідної оцінки та не з`ясовано чи відбулося б зіткнення якби автомобіль «Шкода» рухався у межах своєї смуги для руху, навіть без дотримання безпечного бокового інтервалу. Та чи відбулося б зіткнення, якби задня частина напівпричепа знаходилася в межах своєї смуги руху. Ці обставини мають значення , так як вважає, що з технічної точки зору, зіткнення відбулося би навіть у тому випадку, якби задня частина навівпричепа перебувала на своїй смузі руху та причиною ДТП є виїзд на зустрічну смугу руху автомобіля «Шкода».

Зазначив, що жодна інша експертиза по даній справі не дала відповіді про місце розташування транспортних засобів у момент зіткнення відносно елементів проїжджої частини дороги.У ході досліджених судом авто-технічних експертиз не досліджувалася технічна можливість уникнення водієм автомобіля ДАФ ОСОБА_3 настання дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР, так як з моменту виїзду автомобіля «Шкода» на його смугу для руху у нього, згідно п.12.3 ПДР, виникала небезпека для руху, яка вимагала від нього негайного зменшення швидкості руху або зупинки. Вважає, що так як автомобіль «Шкода» рухався з перевищення максимально допустимої швидкості руху та його видимість була обмежена рельєфом, то обов`язок формування безпечного бокового інтервалу виник у ОСОБА_3 з моменту виявлення цього автомобіля. Але не досліджувалася взагалі обставина чи встигав автомобіль ДАФ сформувати безпечний боковий інтервал, з моменту виявлення автомобіля «Шкода» за умови його руху із максимально допустимою швидкістю руху.За умови що автомобіль ДАФ встигав сформувати безпечний боковий інтервал, то вважає, що причиною ДТП стало перевищення максимальної допустимої швидкості автомобілем «Шкода ». Зазначив , що при проведенні наявних автотехнічних експертиз не ставилося питання експертним шляхом встановити швидкість руху автомобіля «Шкода» з урахуванням пошкоджень обох автомобілів та переміщення від місця зіткнення до кінцевого положення, зафіксованого під час огляду місця ДТП. Така методика дослідження існує в Київському НДІСЕ. На вирішення експерта запропонував поставити наступні питання:

- чи відбулося би зіткнення автомобіля ДАФ із автомобілем «Шкода», якби автомобіль « Шкода» рухався у межах своєї смуги для руху, навіть БЕЗ дотримання безпечного бокового інтервалу?

- чи відбулося би зіткнення, якби задня частина напівпричепа автомобіля ДАФ знаходилася в межах своєї смуги для руху?

- чи мав водій автомобіля ДАФ ОСОБА_3 технічну можливість уникнути ДТП шляхом застосування екстреного гальмування у момент виникнення небезпеки для його руху, тобто з моменту виїзду автомобіля « Шкода» на його смугу для руху?

- чи встигав водій автомобіля ДАФ ОСОБА_3 сформувати безпечний боковий інтервал, з моменту виявлення автомобіля «Шкода», за умови руху автомобіля «ІІІкода» із максимально допустимою швидкістю руху?

В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення даного клопотання,зазначаючи, що згідно п. 3.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, до експертної установи надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками ( фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.Захистом будь-які вихідні дані взагалі не зазначені, а відповідно до п.2.3 Інструкції , експертам забороняється вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно, а в даному випадку взагалі відсутні.Поставлені перед експертом питання не є коректними, оскільки механізм ДТП у повному обсязі встановлений, діям кожного з учасників надана експертна оцінка в частині дотримання ними вимог ПДР.Перші два питання клопотання жодним чином не відносяться до обставин розглядаємої пригоди та не вказано яким чином можуть вплинути на причинно-наслідковий зв`язок між встановленими порушеннями ПДР та наслідками.Для надання експертом відповіді на третє та четверте поставленні питання необхідно було стороні захисту надати вихідні дані. Питання виходять за межі пред`явленого обвинувачення.Долучив до матеріалів справи письмове клопотання.

Представники потерпілого заперечили проти задоволення клопотання.Мотивують тим, що висновок експерта не може ґрунтуватися на припущеннях.В судовому засіданні встановлені обставини ДТП. Питання, поставлені стороною захисту перед експертом суперечать встановленим обставинам ДТП.Заявлене клопотання є необгрунтованим, безпідставним та направленим на затягування розгляду справи. Погодилися з прокурором, що стороною захисту не надані вихідні дані, на підставі яких необхідно провести експертизу і експерт не може самостійно на свій розсуд їх визначати.

Захисник, заслухавши думку учасників процесу, зазначив, що експерт може використати вихідні данні, які були визначені в клопотанні про призначення данної експертизи і по яким був наданий висновок судово-автотехнічної експертизи №5772/5773 від 26.06.2017 року, або суд в нарадчій кімнаті може визначити вихідні данні в ухвалі про призначення експертизи.Крім того, зазначив, що перед експертом необхідно поставити додаткові питання, а саме:

- яка була швидкість руху автомобіля «Шкода «в момент ДТП ?

- з урахуванням визначеної швидкісті руху , хто з учасників ДТП мав можливість уникнути зіткнення ?

Представник потерпілого та потерпілий зауважили, що лише з показів обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні слідує, що швидкість автомобіля «Шкода « складала 100 км/год. В той же час з показань свідка, допитаного в судовому засіданні, який рухався позаду автомобіля «Шкода» , перед ДТП швидкість автомобіля » Шкода» складала 40 км/год до підйому та 60-70 км/год на підйомі. Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 після ДТП зазначив, що не знає як сталося ДТП, так як він не бачив автомобіля « Шкода» .

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1,2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.. 242 КПК України , має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі. Крім того, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, якщо

-суду надані декілька висновків експертів, які суперечать один одному , а допит експертів не дав змогу усунути виявлені суперечності;

-існують достатні підстави вважати висновок експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз`яснив, що у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Необхідно наголосити, що в силу ст. 337 КПК України судовий розгляду проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Так, в матеріалах справи є висновок експертизи №5772/5773 від 26.06.2017 року, згідно висновку якої , зокрема, зазначено,що:

-показання водія автопоїзда про механізм ДТП у тій частині, що він рухався посередині своєї смуги руху зі швидкістю 50 км/год., а автомобіль поступово зміщувався зі своєї лівої смуги руху на зустрічну смугу руху зі швидкістю 80-100 км/год, технічно неспроможні й недостовірні в частині даних про розташування автопоїзда на дорозі перед та в момент зіткнення. В іншій частині оцінка показань водія автопоїзда неможлива за причини неможливості експертним шляхом визначення швидкості руху учасників пригоди, що обумовлено відсутністю достовірно апробованої методики врахування витрат кінетичної енергії транспортних засобів при зіткненні , а також відсутністю слідів руху автомобіля перед зіткненням.

Додатково в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_4 який зазначив, що при проведенні ним експертизи №5772/5773 від 26.06.2017 року до уваги брались сукупність показів та вихідних даних для проведення експертизи. Технічно невірними були покази водія тягача, що тягач рухався по своїй смузі. При дослідженні приймалось до уваги заокруглення дороги, але умов зближення автомобілів слідчим не задавалося.В цьому висновку визначався роз`їзд при своєчасному виявленню автомобілями один одного.Фактор визначення швидкості теж розглядався при своєчасному виявленні один одного.Він не може розмежувати дії саме кого з водіїв призвели до ДТП. В діях обох водіїв є порушення ПДР.Згідно схеми ДТП тягач повертав на свою сторону.Якби автомобіль « Шкода» рухався зі швидкістю 60 км/год, то необхідно було б досліджувати , чи мав водій тягача час для уникнення зіткнення.Для цього необхідні додаткові вихідні дані. Згідно наданих вихідних даних неможливо розрахувати швидкість автомобіля « Шкода». В основі дослідження бралося, що автомобілі бачили один одного.Рух обох водіїв був причиною ДТП.Оцінка була проведена з наданих даних..На момент проведення експертизи в 2017 році використовувалися діючі методики. Розрахунок швидкості обох автомобілів, учасників ДТП, сьогодні можливо розрахувати з урахуванням нової методики, яка офіційно прийнята.

Суд погоджується з позицією учасників процесу, що стороною захисту в письмовому клопотанні поставлені перед експертом питання, які суперечать встановленим обставинам ДТП .

Заявляючи дане клопотання, захисник не зазначив вихідні данні для проведення експертизи, що є обов`язковим для даного виду експертиз.

Згідно п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно. Тому з даного клопотання незрозуміло, яким чином експерт повинен вибрати вихідні дані самостійно, що йому заборонено .

При призначенні експертизи суд повинен зазначити вихідні дані, які на час розгляду даного клопотання відсутні.

Суд , без обговорення вихідних даних з учасниками процесу, не може на свій розсуд їх зазначити.Експерт ОСОБА_4 хоча і повідомив, що на даний час існує методика визначення швидкості руху автомобіля, але зазначав що йому необхідні додаткові вихідні дані.

З урахуванням викладеного та враховуючи тривалий час розгляду даного кримінального провадження , суд вважає, що відсутні підстави для задоволення даного клопотання.

Керуючись ст. 332 КПК України,-

Ухвалив :

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Швеця О.В. про призначення додаткової судової автотехнічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий