Рішення № 95130523, 25.02.2021, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1422/20

2-др/385/3/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:головуючого - судді Ханас М.М.,

з участю секретаря судового засідання Хмельовської І.П.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Руденка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Гайвороні заяву адвоката Руденка Дмитра Володимировича, подану в інтересах позивача ОСОБА_1 , про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення суми страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

17.02.2021 року на адресу суду надійшла заява адвоката Руденка Д.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення суми страхового відшкодування, в якій адвокат Руденко Д.В. просить стягнути з відповідача на користь позивача 15 355 грн. 05 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Заяву мотивує тим, що рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12.02.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 49 772 гривні, пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 10 589 гривень 84 копійок, 3 % річних в розмірі 1 755 гривень 40 копійок, інфляційні витрати в розмірі 1 660 гривень 32 копійки, а всього 63 777 гривень 56 копійок, а також стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 828 грн. 18 коп. судового збору. Відповідно до ст. 246 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення, за клопотанням представника позивача, не вирішувалося питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат. Для підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу долучає до заяви Договір про надання правової допомоги № 12/11-2019 від 28.11.2019 року та Додаткову угоду № 2 від 16.11.2020 року до Договору про надання правової допомоги № 12/11-2019 від 28.11.2019 року, а також ордер. За умовами Додаткової угоди, укладеної між адвокатським об`єднанням «Ро Лекс» та ОСОБА_1 , за надання адвокатським об`єднанням правової допомоги ОСОБА_1 за Договором щодо захисту її порушених прав, а саме: відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 04.03.2019 року, ОСОБА_1 зобов`язалася: сплатити адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) у розмірі 12 400 грн. та сплатити додаткову винагороду (гонорар успіху) в розмірі 5 % (п`яти) відсотків, якщо буде досягнуто мети представництва щодо порушених/оспорюваних прав Клієнта (прийнято судове чи будь-яке інше рішення, яке трактуватиметься на користь клієнта). Гонорар (винагороду) клієнт сплачує адвокатському об`єднанню не пізніше 10 днів з дня набрання законної сили рішення суду про відшкодування на користь клієнта моральної, матеріальної чи будь-якої іншої шкоди, яка була спричинена клієнту за наслідками ДТП від 04.03.2019 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином.

Представник позивача - адвокат Руденко Д.В. в судовому засіданні заяву про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представника відповідача МТСБУ в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши представника позивача - адвоката Руденка Д.В., вивчивши заяву про постановлення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч.1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Так, рішенням, ухваленим Гайворонським районним судом Кіровоградської області 12.02.2021 року у цивільній справі № 385/1422/20, провадження № 2/385/27/21, позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 49 772 гривні, пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 10 589 гривень 84 копійок, 3 % річних в розмірі 1 755 гривень 40 копійок, інфляційні витрати в розмірі 1 660 гривень 32 копійки, а всього 63 777 гривень 56 копійок, стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 828 грн. 18 коп. судового збору.

При цьому, питання про інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до котрих в силу ч.3 ст. 133 ЦПК України належать й витрати на професійну правничу допомогу, у справі не було вирішено.

Представником позивача - адвокатом Руденко Д.В. у позовній заяві було зазначено про орієнтовний розмір судових витрат, які сторона позивача очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи, зокрема: витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 12 400 грн. Крім того, в судовому засіданні 12.02.2021 року представником позивача - адвокатом Руденко Д.В. до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про те, що розмір судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи, та відповідні докази про їх сплату будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Представником відповідача МТСБУ Гусєвим П.В. у відзиві на позовну заяву зазначено про необхідність зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу, з огляду на те, що даний спір є нескладним, судова практика з даного питання сформована, обсяг наданих послуг адвокатом є незначним, тому заявлена правова допомога в розмірі 12 400 грн. є неспівмірною складності справи та наданим послугам адвоката.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до котрої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 137 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 2 статті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в додатковій Постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 року у справі № 754/3571/16-ц (провадження № 61-17075св19) зазначив, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої - п`ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.

Аналогічним чином тлумачить це питання і Європейський суд з прав людини, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96), свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Звертаючись до суду із заявою про винесення додаткового судового рішення задля вирішення питання про судові витрати, заявник зазначає, що відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 28.11.2019 року № 12/11-2019 та додаткової угоди № 2 від 16.11.2020 року до договору про надання правової допомоги Адвокатське об`єднання «РО ЛЕКС» за дорученням клієнта і за винагороду (гонорар) надав клієнту правову допомогу, а саме: представництво інтересів клієнта стосовно відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП від 04.03.2019 року.

Пунктом 1 та п.п. 1 додаткової угоди № 2 від 16.11.2020 року визначено, що за надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги клієнту за договором щодо захисту її порушених прав, а саме відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 04.03.2019 року, клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) у розмірі 12 400 гривень.

Відповідно до пункту 1.2 додаткової угоди № 2 від 16.11.2020 року, в разі, якщо буде досягнуто мету представництва щодо порушених/оспорюваних прав клієнта (прийнято судове чи будь-яке інше рішення, яке трактуватиметься на користь клієнта), клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню додаткову винагороду (гонорар успіху) в розмірі 5%.

Загальна вартість наданих клієнту послуг пропорційно до задоволених позовних вимог становить 15 355 грн. 05 коп., з яких: 12 400 грн. - гонорар (винагорода) та 2 955 грн. 05 коп. - гонорар успіху.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що долучені до матеріалів заяви копії документів підтверджують надання адвокатом правової допомоги позивачу при розгляді цивільної справи № 385/1422/20, оскільки такі судом оглянуті в судовому засіданні, однак враховуючи доводи відповідача у відзиві на позовну заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку про недотримання у повному обсязі стороною позивача вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України, у зв`язку з чим критично оцінює розмір таких витрат, що є наслідком застосування положень ч.5 ст. 137 цього Кодексу для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, суд вважає, що витрати в сумі 12 400 грн. (гонорар) є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, предмет спору у даній справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та діючого законодавства і судової практики, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, є непропорційними до предмета спору, зокрема ціни позову, а тому суд вважає можливим обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної конкретної справи та вважає обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є сума 10 000 грн.

Що стосується гонорару успіху, то такий узгоджений в Додатковій угоді № 2 до Договору про надання правової допомоги № 12/11-2019 від 28.11.2019 року, та становить 3 188 грн. 88 коп. (5 відсотків від суми задоволених позовних вимог), то такий є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи той факт, що рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12.02.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, що у відсотковому співвідношенні складає 98,50 % до 1,5 %, приймаючи до уваги норму ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до переконливого висновку, що з відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 слід стягнути 12 991 грн. (13 188,88 : 100% х 98.50%) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 270, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, Код ЄДРПОУ 21647131) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 991 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) гривню.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. М. Ханас

Дата документу 25.02.2021