Постанова № 9512997, 30.03.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2-а-4594/09/0770

Ряд стат. звіту № 6.13

Код - 06

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Большакової О.О.,

при секретарі судового засідання Совга Н.В.,

з участю представника позивача Червака О.С.,

представника прокуратури Тацюна С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Мукачівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 3639 гривень 65 копійок, -

в с т а н о в и в :

03 грудня 2009 року прокурор Мукачівського району, що діє в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 3639 гривень 65 копійок.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник в межах своєї компетенції мають право звертатися до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, прямо передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що відповідачем всупереч вимог Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” не було вчасно сплачено страхові внески, що призвело до заборгованості в розмірі в розмірі 3639 гривень 65 копійок. Відповідачем добровільно заборгованість погашено не було, а так просив задовольнити позовні вимоги повному обсязі. Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неявки відповідач суду не повідомив та заяви про відкладення розгляду справи не подав. Відповідач також не надіслав суду письмових заперечень щодо позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких підстав.

Державним реєстратором Мукачівської районної Державної адміністрації Закарпатської області було проведено державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В02 за №003998 від 30.06.2006 року.

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Мукачівському районі, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням страхувальниками та застрахованими особами вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Ненадходження вищезазначеної суми заборгованості до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Відповідно до п. 6 ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058 V від 09 липня 2003 року страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09 липня 2003 року, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ст. 15 ч. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, повинні сплачувати страхові внески до солідарних систем Пенсійного фонду України та внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до ч. 2 ст. 106 вищевказаного Закону, суми страхових внесків, які своєчасно не сплачені, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Згідно ст.4 п.1 Закону № 400/97 ВР від 26.06.97р., для платників збору, визначених п.1 та п.2 статті 1 цього Закону (а саме субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору в розмірі 32 % з 01.01.2004р. до 31.03.2005р., 32,3% з 01.04.2005р. до 31.12.2005р., 31,8% з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., а 33,2% з 01.01.2007р. від обєкта оподаткування визначеного п.1 ст.2 цього Закону ( суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю).

Відповідно до п.1 ст.14 Закону №1058 від 09.07.2003 р. роботодавці юридичні та фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст.15 Закону 1058 від 09.07.2003 р. вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобовязані сплачувати внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

В п.п.1 п.8 Прикінцевих положень Закону 1058 від 09.07.2003 р. зазначено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку визначених цим Законом та в розмірах передбачених Законом України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" (400/97).

Згідно поданих нарахувань, поданих платником з сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2009 року, що самостійно визначено на суму 6019 гривень 20 копійок та відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” , страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Разом з тим, фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 в процесі діяльності самостійно проведено сплату у березні 2009 року на суму 670 гривень, червні 2009 року на суму 1000 гривень, червні 2009 року на суму 100 гривень, липні 2009 року на суму 1420 гривень.

Загальна сума самостійно сплачених страхових внесків фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 становить 6372 гривень 04 копійок.

Однак, відповідачем порушено п. 6 ст. 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків.

Оскільки, фізична особа підприємець ОСОБА_3 невчасно та не в повному обсязі сплатила самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітній період, не пізніше через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду визначені ч.6 ст.20 Закону №1058 від 09.07.2003 року, то відповідно до п.2 ст.106 вони стали вважатися простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф незалежно від строку затримки платежу у розмірі :

-10 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

-20 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

-50 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк більше 90 календарних днів включно.

Також на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 9.3.2 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку платника, яка формується за даними звітів платника (страхувальника) розрахованих та поданих ним самостійно.

Отже, у відповідності до п. 9 ст.106 ЗУ № 1058 до підприємства застосовані були фінансові санкції на загальну суму 971 гривень 26 копійок та було нараховано пеню в сумі 351 гривень 23 копійок, про що було винесено рішення № 84 від 03.02.2009 року, № 147 від 10.03.20094 року, № 149 від 10.03.2009 року, № 242 від 31.03.2009 року, № 407 від 12.06.2009 року, які надіслані платнику та були вручені ОСОБА_4, про що свідчить підпис на рішеннях. Дані рішення оскаржено не було.

Відповідач фізична особа підприємець ОСОБА_3 16.06.2008 року частково погасила заборгованість в розмірі 144 гривень 66 копійок.

Залишок боргу після часткового погашення станом на 21.10.2009 року становить 3639 гривень 65 копійок, з яких:

-2317 гривень 16 копійок залишок заборгованості по страховим внескам;

-971 гривень 26 копійок нараховані фінансові санкції;

-351 гривень 23 копійок нарахована пеня.

Враховуючи те, що ст.1 Закону №1058 від 09.07.2003 року визначено поняття страхових внесків, як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а ст.106 п.3 Закону №1058 від 09.07.2003 року встановлено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку із страхових внесків, вимогу про її сплату (вимога є виконавчим документом), управління Пенсійного фонду в Мукачівському районі направило платнику вимоги про сплату боргу, які були отримані відповідачем.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 158-163 КАС України, -

постановив:

Позовні вимоги прокурора Мукачівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 3639 гривень 65 копійок задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1, код НОМЕР_2, ЗР АКБ “Національний кредит”, МФО 312624) на користь управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі (вул. Миру, м. Мукачево, ідент. код 20449682, р/р 25607301696, ВАТ “Державний Ощадбанк”, МФО 312356) 3639 (три тисячі шістсот тридцять девять) гривень 65 (шістдесят пять) копійок заборгованості.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги у 20 денний термін після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.186 КАС України. Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Суддя Большакова О.О.

Повний текст постанови підписано та виготовлено 06 квітня 2010 року.

Суддя Большакова О.О.