Рішення № 95128125, 24.02.2021, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа№ 518/1780/15-ц

Провадження№2/508/31/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2021 Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Банташ Д.С.

за участю: секретаря с/з - Мазарак Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

03.03.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. (том. 1 а.с. 103-105)

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 21.11.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис за № 6825, згідно якого на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість, що виникла по кредитним договором б/н від 08.06.2006 року.

Згідно цього виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 08.06.2006 року по 31.10.2015 року у загальному розмірі 36390,94 грн.

Про існування вищевказаного виконавчого напису нотаріуса їй стало відомо 25.02.2016 року після отримання постанови державного виконавця відділу виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області від 18.02.2016 року (виконавче провадження № 50198167), яку вона отримала 25.02.2016 року.

Позивачка вважає, що вищевказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає задоволенню, оскільки вимоги стягувача є неправомірними ( в частині розміру заборгованості та спливу строків давності за вимогами), крім того, нотаріусом було порушено процедуру вчинення виконавчого напису, зокрема, порушення процедури вчинення виконавчого напису; відсутності безспірного характеру заборгованості та спливу строку після виникнення права вимоги, більш ніж трьох років до моменту вчинення виконавчого напису, як наслідок порушення ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. В матеріалах справи наявний відзив представника відповідача, згідно якого просив відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що виконавчий напис нотаріусом вчинено відповідно до норм діючого законодавства, на підставі наданих відповідачем всіх необхідних документів відповідно до переліку, а саме кредитний договір, засвідченого Банком розрахунку про заборгованість, в якому в повній мірі відображені всі операції Позивача, щодо погашення заборгованості. Зазначав, що з урахуванням переривання строку шляхом часткової оплати Позивачем боргу, відповідно відповідачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості за вказаний період, а нотаріус правомірно в межах строків, встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.1 гл. 16 Розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 року за № 296/5, вчинив виконавчий напис. Також зазначав, що з позивачем не доведено факт погашення суми кредиту. Вважав, що підстав вважати незаконність дій нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог до позивача. Просив розглянути справу без участі представника відповідача (том 2 а.с. 59-62).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване відправлення про вручення поштового відправлення. Направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності. В матеріалах справи наявні письмові пояснення третьої особи, згідно яких просила відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 . У своїх поясненнях приватний нотаріус Бондар І.М. зазначив, що на її думку, виконавчий напис вчинено у відповідності до законодавства України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій, а також, керуючись Порядку вчинення нотаріальних дій. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право, а лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам. Зазначала, що позивач не надала жодного доказу на підтвердження своїх вимог. Разом з письмовими поясненнями на адресу суду надіслала копію кредитного договору, копію виписки з особового рахунку, копію вимоги про усунення порушень, копію поштової квитанції , копію опису вкладення. (том 1 а.с. 135-144).

Рух справи в суді.

У провадженні судді Ширяївського районного суду Одеської області перебували об`єднані в одне провадження справи за позовами: ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню (ухвала про об`єднання справ в одне провадження від 06.09.2016 року) (том 1 а.с. 2-5, 98, 103-105).

Згідно розпорядження в.о. голови Ширяївського районного суду Одеської області Алексєєвої О.В. та у відповідності до вимог ст. 31 ЦПК України зазначена цивільна справа була направлена до Миколаївського районного суду Одеської області (том 1 а.с. 232, 234).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа була передана до провадження судді Миколаївського районного суду Одеської області Парія І.О. (том 1 а.с. 233)

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Одеської області Парія І.О. від 26 вересня 2018 року, справа була прийнята до провадження. (том. 1 а.с. 235)

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Одеської області Парія І.О. від 14 березня 2019 року, цивільний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 08.06.2006 року в розмірі 34518 грн. 02 коп. залишено без розгляду. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню також залишено без розгляду. (том 1 а.с. 269-270)

ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області про залишення її позовної заяви без розгляду. (том 1 а.с. 272-273)

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 травня 2020 року, ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню - скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. (том 2 а.с. 43-46)

Представником ПАТ КБ «ПриватБанк» ухвала Миколаївського районного суду Одеської області в частині про залишення первісного позову без розгляду не оскаржувалась.

Відповідно до рішення Вищої Ради правосуддя від 25 серпня 2020 року № 2449/0/15/20 суддя Миколаївського районного суду Одеської області ОСОБА_2 звільнений у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2020 року, зазначена справа передана до провадження судді Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. (том 2 а.с. 75)

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2020 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню - прийнята до свого провадження та призначена до судового розгляду. (том 2 а.с. 77-79)

Даний позов було забезпечено ухвалою від 11 лютого 2021 року, а саме зупинено стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 21 листопада 2015 року на бланку НАС 779460 за реєстровим номером 6825, за яким стягнуто грошові кошти в сумі 36390,94 гривень з ОСОБА_1 , які є її боргом за кредитним договором №б/н від 08.06.2006 року, укладеним між нею та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк». (том 2 а.с. 112)

Від представника відповідача на виконання ухвали суду від 28.11.2017 року (том 1 а.с. 217), надійшли витребувані копії документів (том 1 а.с. 221-226).

За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що перебувають в матеріалах цивільної справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до виконавчого напису № 6825 від 21.11.2015 року вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08.06.2006 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 08.06.2006 року по 31.10.2015 року у загальному розмірі 36390,94 грн. (том 1 а.с. 110,139)

Відповідно до постанови приватного державного виконавця державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції ВП № 50198167 від 18.02.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання на підставі виконавчого напису № 6825 від 21.11.2015 року (бланк НАС779460), виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 36390,94 грн. (том 1 а.с. 108).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно п.п. 9, 11 Перехідних положень ЦПК України (Розділ XIII), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 18 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 2 (Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин) постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Главою 16 (Вчинення виконавчих написів) Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2.3 вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Тобто, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів вбачається, що письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 08.06.2006 року (датована 18.11.2015 року), була направлена банком (ПАТ «КБ «ПриватБанк») ОСОБА_1 19 листопада 2015 року, про що свідчить квитанція про поштове відправлення, і опис вкладення до листа з проставленим штампом Укрпошти (том 1 а.с. 142,143,144). При цьому, виконавчий напис вчинений нотаріусом 21 листопада 2015 року (том 1 а.с. 110, 139). Виконавчий напис вчинено через 3 дні після направлення письмової вимоги про усунення порушень. Доказів одержання або неодержання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень в копіях документів наданих нотаріусом немає.

Слід зазначити, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог п. 2.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким встановлено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 557 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 77, 78, 81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, що вчинений 21 листопада 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іриною Михайлівною за № 6825 на бланку НАС 779460 та згідно якого, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість в розмірі 36390 грн. 94 коп., що виникла по кредитному Договору б/н від 08.06.2006 року.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , судові витрати по справі у розмірі 557 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Д.С. Банташ