Ухвала суду № 95124681, 24.02.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4553/20

Провадження № 1-кп/484/190/21

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

24.02.2021 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Мельничука О.В.

секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ кримінальне провадження № 12020150110001621 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Кривошея О.М.

представника потерпілого – Віденчук Н.С.

обвинувачених – ОСОБА_3 та ОСОБА_1

захисників – Кравченко О.С. та Габун А.Л.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12020150110001621 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Зазначене клопотання прокурор мотивував тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Знаючи міру покарання, яка може бути застосовано відносно нього, обвинувачений може умисно переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_2 офіційно не працює і не має постійного джерела доходів, неодноразово судимий, тому з метою незаконного збагачення він може продовжити вчиняти інші злочини. Запобігти зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, неможливо, оскільки така міра запобіжного заходу не виключатиме ризик незаконного впливу обвинуваченим на інших осіб, у тому числі через засоби мобільного зв`язку та мережу Інтернет.

З урахуванням викладеного, вищевказаних ризиків та обставин, що підтверджують їх наявність, продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою (більш м`якого) не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження. Крім того, на час судового розгляду обвинувального акта, ризики, які послугували підставою для обрання ОСОБА_2 , під час проведення досудового розслідування та підготовчого судового засідання, саме такого запобіжного заходу, не зменшились та не відпали, а тому виправдовують його подальше тримання під вартою.

Крім того, строк дії запобіжного заходу обраного ухвалою суду від 28.12.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується 26 лютого 2021 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України фактично продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Кравченко О.С. підтримав позицію свого підзахисного і просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту по місцю реєстрації обвинуваченого.

На думку суду, підозра щодо обвинуваченого є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі наперед з цієї точки зору.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Суд вважає доведеною наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема ОСОБА_2 знає місце проживання свідка, потерпілого та іншого обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні, а тому, перебуваючи на волі має можливість незаконно впливати на даних осіб з метою зміни їхніх свідчень на свою користь.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, раніше неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів, а тому через загрозу суворого покарання з метою ухилитися від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 може ухилитися від суду, вчинити новий умисний злочин.

Зазначені ризики, мали місце при обранні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу та до цього часу не зменшились і продовжують існувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених законом.

Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається судом з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен бути об`єктивно спроможний забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків та одночасно не бути для нього завідома непомірним.

Таким чином, для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього законом обов`язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає, пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_2 суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора, щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 25.04.2021 р. включно, з правом внесення застави відповідно до вимог ст.183 ч.3 КПК України, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Також, суд вважає, що тримання обвинуваченого під вартою не перешкоджає здійсненню ним захисту його прав та інтересів.

Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 196, 197, 199, 369-372 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 25.04.2021 р. включно.

Визначити розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з м. Первомайськ Миколаївської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу суду протягом 7 днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: підпис.