Постанова № 9512357, 29.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 р. Справа № 2-а-898/10/0270

м.Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні

за участю:

прокурора: Сувалова Валерія Олександровича

представника позивача : Бахловського Сергія Віталійовича, на підставі довіреності

відповідача : не з'явився, причини неявки суду не відомі

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Чернівецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про: стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Чернівецького району Вінницької області, в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області,звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій.

Позов мотивовано наступним.

28.10.2009 року під час проведення перевірки державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області при перевірці транспортного засобу, що керував ОСОБА_2, встановлено порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" а саме: надання послуг з перевезення пасажирів в режимі "таксі" без оформлення ліцензійної картки.

По даному факту складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 143078 від 28.10.2009 року, з яким ознайомлено відповідача.

23.11.2009 року позивачем винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 088259, якою у відповідності до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" на відповідача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Вище зазначена постанова направлялась відповідачу, вказаний штраф відповідачем не сплачено у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, мотивуючи викладеними в позові підставами.

Відповідач в судове засідання вдруге не зявився, заперечення проти позову не надав, заяви та клопотання про поважність причин неявки суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Про що свідчать списки згрупованих поштових відправлень за 05.03.2010 року та за 17.03.2010 року. А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

28.10.2009 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області було здійснено перевірку транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOO, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами вказаної перевірки складено акт №143078 від 28.10.2009 року, в якому зафіксовано виявлене порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів, без оформлення ліцензійної картки.

Як вбачається з вказаного акта, водій з актом ознайомлений та пояснив, що указані документи оформлює перевізник. Листом №02-3/4804 від 13.11.2009 року територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області відповідача повідомлялось про розгляд справи.

На підставі акта перевірки, постановою т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Соколовського О.Д. №088259 від 23.11.2009 року до суб'єкта господарювання ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн.

Дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу супровідним листом № 02-3/5096 від 25.11.2009 року. Станом на день розгляду даної справи доказів щодо оскарження постанови та її виконання в добровільному порядку - суду не надано.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт"( далі Закон).

Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Згідно положень частин 1 та 4 статті 9 цього ж Закону ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Статтею 39 Закону, зокрема, встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення є посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

У встановлені законодавцем строки відповідачем штраф не сплачено.

Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою

Згідно положень частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, які б спростовували позовні вимоги, суд приходить до висновку що позов є обґрунтованими та підлягає задоволенню в межах заявлених вимог в сумі 1700 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_2), на користь держави в дохід Державного бюджету України (р/р 311106700655, код ЄДРПОУ 34701041, Держбюджет Чернівецький район, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 1700 грн.( одна тисяча сімсот гривень) фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 30.04.10

СуддяМельник-Томенко Жанна Миколаївна

29.04.2010