Постанова № 9512317, 26.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1378/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні,

за участю представників сторін:

позивача: Туніка Ю.М., Люблін Є.Б.,

відповідача: Медяного В.Г.,

третьої особи: Чайковської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фірми "ТЕОС" (товариство з обмеженою відповідальністю)

до: Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, третя особа: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці

про: скасування постанови

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фірми "ТЕОС" (товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - фірма "ТЕОС" ТОВ) до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Ленінський відділ ДВС), третя особа: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (далі - УПФ в Ленінському районі), про скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі виконавчого листа №2-а-3080/09, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 11.02.2010, прийнято постанову від 17.03.2010 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ фірми "Теос" на користь УПФ в Ленінському районі боргу в сумі 13449,33 грн. Позивач не погоджується з діями Ленінського відділу ДВС, оскільки, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2010 зазначено назву боржника - ТОВ "Теос", тоді коли згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №520572, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 17.07.2008, повна назва підприємства - фірма "ТЕОС" (товариство з обмеженою відповідальністю). На підставі викладеного позивач вважає постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження такою, що суперечить п. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, вказавши, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2010 прийнята на підставі виконавчого листа №2-а-3080/09, в якому зазначена вся необхідна інформація для відкриття виконавчого провадження, зокрема : назва боржника - ТОВ фірма "Теос", код ЄДРПОУ та місцезнаходження, які співпадають з інформацією, викладеною у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (позивача) серії А01 №520572, інші реквізити, що ідентифікують боржника, яким є позивач.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача у судовому засіданні поклалась на розсуд суду, вказавши, що відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, позивач має борг перед органами Пенсійного фонду України, який в добровільному порядку не погашає. Для забезпечення виконання рішення суду до відповідача направлено виконавчий лист, на підставі якого прийнято спірну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №520572 від 17.07.2008 позивач зареєстрований як фірма "Теос" (товариство з обмеженою відповідальністю), з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 13327955 та за місцезнаходженням (юридичною адресою) : 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 2.

У червні 2009 року УПФ у Ленінському районі звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ фірми "Теос" (код ЄДРПОУ 13327955, розташоване за адресою: 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 2) борг у сумі 12129,32 гривень.

Постановою від 22.07.2009 по справі №2-а-3080/09/0270 позов УПФ у Ленінському районі задоволено, проте позивач добровільно не виконав рішення суду та не сплатив борг до УПФ у Ленінському районі у сумі 12129,32 гривень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.

Стаття 6 того ж Закону України передбачає обов'язковість виконання вимог державного виконавця щодо рішень, зазначених у ст. 3 цього Закону, для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Згідно ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що виконавчий лист №2-а-3080/09/0270, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 11.02.2010, відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, у виконавчому документі зазначено: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Тобто підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у відповідача, відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" не було.

Крім того ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»закріплює обовязок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Суд не погоджується з позицією позивача щодо невірного зазначення найменування юридичної особи - боржника та можливість додаткових стягнень з підприємства до Пенсійного фонду України, оскільки, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2010 відповідач чітко зазначив інформацію, що ідентифікує боржника, згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №520572, а саме: код ЄДРПОУ 13327955, місцезнаходження за адресою 21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 2, та організаційно-правову форму господарювання, згідно державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97, - товариство з обмеженою відповідальністю.

Іншого підтвердження неправомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2010 позивачем до суду не надано.

У судовому засіданні представники позивача підтвердили, що відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду у позивача перед управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі Вінницької області існує не сплачений борг у розмірі, який вказаний у виконавчому листі та у постанові про відкриття виконавчого провадження.

При вирішенні адміністративної справи суд також виходив з того, що відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»та ст. 170 КАС України, у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа. А в разі, якщо у судовому рішенні чи виконавчому документі допущено помилку ст. ст. 169, 259 КАС України встановлено порядок їх виправлення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час судового розгляду, суд прийшов до висновку про те, що Ленінським відділом ДВС правомірно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2010, а тому вона є чинною та не підлягає скасуванню.

Що стосується розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони- субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, суду не надано документально підтверджених доказів стосовно понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволені адміністративного позову фірми "ТЕОС" (товариство з обмеженою відповідальністю) до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, третя особа: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, про скасування постанови відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 30.04.10

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович

26.04.2010