Ухвала суду № 95122551, 19.02.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.02.2021

Справа № 334/6613/20

Провадження № 6/334/19/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Зоріній С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. В обґрунтування заяви вказує, що 12.08.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. вчинено виконавчий напис, реєстр №6320 про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 за іпотечним договором реєстр №810 від 03.07.2013 року, а саме: на житловий будинок літ.Н загальною площею 967,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0748 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, пропонується задовольнити вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в сумі 4568927,99 грн.

Стягувачем (АТ «Сбербанк») вказаний виконавчий лист направлено на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С.

07.08.2020 року Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколібог О.С. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису.

В процесі виконання виконавчого напису, 26.08.2020 року між боржником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 520-523 Цивільного кодексу України укладено Договір про переведення боргу.

Згідно вказаного Договору про переведення боргу, первісний боржник ОСОБА_2 переводить на нового боржника ОСОБА_1 борг за виконавчим провадженням ВП №62766199 що знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. в сумі 4568927,99 грн.

Просить замінити боржника - ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП №62766199 що знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С., з примусового виконання: Виконавчого напису №6320 вчиненого 12.08.2014 року.

ОСОБА_1 у судові засідання неодноразово не з`являлася, постійно надсилала на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник АТ «Сбербанк» в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про закриття провадження по справі.

Представник приватного виконавця – адвокат Єлисеєв С.С. в судовому засіданні заперечував проти вимог заяви ОСОБА_1 з підстав викладених в запереченнях від 25.11.2020 року, які містяться в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступного висновку.

Щодо клопотання заявника про відкладення розгляду справи, суд вважає зазначити наступне.

Так, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Разом з тим, у частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (995_004), ратифікованої Законом від 17.07.97 N 475/97-ВР( 475/97-ВР ), гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної справи, в якій вона є стороною. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вимога розгляду справи впродовж розумного строку спрямована на своєчасний захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту.

Отже наслідки процесуальних зволікань, які можуть виникнути під час розгляду справи, незалежно від обставин їх виправданості, не повинні лягати тягарем на учасників справи або бути такими, що по інакшому вирішують питання, якщо згідно із законом воно мало б бути вирішено відповідним чином та у визначений для цього строк.

Зважаючи на вказане, з урахуванням принципу пропорційності, завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору, значення розгляду справи для сторін, суддя дійшла висновку про недоцільність задоволення клопотання про відкладення справи, та у відповідності до положень ЦПК України здійснила судовий розгляд у відсутності заявника ОСОБА_1 (у відповідності ч. 3 ст. 442 ЦПК України - неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження).

Судом встановлено, що 12.08.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. вчинено виконавчий напис, реєстр №6320 про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 за Іпотечним договором реєстр №810 від 03.07.2013 року, а саме: на житловий будинок літ.Н загальною площею 967,6 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0748 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, пропонується задовольнити вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в сумі 4568927,99 грн.

Стягувачем (АТ «Сбербанк») вказаний виконавчий лист направлено на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С.

07.08.2020 року Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколібог О.С. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису.

Обґрунтовуючи вимогу про заміну боржника у виконавчому провадженні, заявник послався на те, що 26.08.2020 року між боржником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 520-523 Цивільного кодексу України укладено Договір про переведення боргу.

Згідно вказаного Договору про переведення боргу, Первісний боржник ОСОБА_2 переводить на нового боржника ОСОБА_1 борг за виконавчим провадженням ВП №62766199 що знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. в сумі 4568927,99 грн.

Згідно п. 2 Договору про переведення боргу б/н від 26.09.2020 року, наданого суду заявником, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) за виконавчим провадженням ВП №62766199 що знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. в сумі 4568 927,99 грн. що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Разом з тим, як встановлено в 520 ЦК України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Вищевказана норма має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов`язання внаслідок заміни особи боржника.

При цьому, заявником не надано суду доказів того, що стягувач та кредитор у зобов`язанні АТ «Сбербанк» надавав згоду на заміну боржника та укладення відповідного договору або ж в подальшому визнав заміну боржника, проведену на підставі договору від 26.08.2020 року, та не заперечує щодо переведення боргу та стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та заміну сторони у виконавчому провадженні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти з дня її проголошення днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Запорізького апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 19.02.2021 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.