Ухвала суду № 95121837, 09.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12532/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю секретаря судового засідання – Бомбушкар В.П., прокурора Купар І.І., слідчого - Сочка А.Я., захисника – адвоката Філіп І.Ю., підозрюваного – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Сочка А.І., погоджене прокурором відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України

про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з клопотання та доданих матеріалів, слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42019071160000030 від 12.06.2019 року за підозрою ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 .ст.240 КК України.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 30.01.2007, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» №3575-IV від 16.03.2006, зареєстрований фізичною особою-підприємцем, та отримав свідоцтво про держану реєстрацію фізичної особи підприємця, і набув юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: займатися самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В подальшому ОСОБА_1 , маючи у відповідності до національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 №457 (v0457609-10), види економічно діяльності, основний з яких є 08.12 – добування піску, гравію, глини і каоліну, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, отримавши у квітні 2016 року, погоджений робочий проект: «Розчистка русла річки «Тиса» біля прикордонних знаків №284, №286-287, №291-292 в смт. Солотвино, Тячівського району» (коректура) (далі Проект), виготовлений та відкоригований ВКП «ЗакарпаттяВодПроект», Басейнового управління водних ресурсів річки «Тиса», згідно листа замовлення ОСОБА_1 від 22.01.2016, акту обстеження від 15.01.2015, технічного завдання на проектування та на матеріалах інженерно-геодезичних вишукувань, проведених ВКП «ЗакарпаттяВодПроект» БУВР «Тиси» в 2016 році, метою якого, згідно п.1 Проекту, є розчистка русла від твердих наносів по загальній довжині 1324,0 м. з метою зниження гідравлічного навантаження на правий берег річки Тиса, забезпечення безперешкодного проходження високих рівнів води, відновлення природного стану русла для збільшення пропускної спроможності річки «Тиса» та для попередження розмиву берегів.

Запроектовані заходи передбачені п.3 Проекту: ділянка № 1 (біля прикордонного знаку №284) – розчистка русла річки «Тиса» по довжині 409 м., від твердих наносів; ділянка № 2 (біля прикордонних знаків № 286-287) – розчистка русла річки Тиса по довжині 640 м., від твердих наносів; ділянка № 3 (біля прикордонних знаків 291-292) – розчистка русла річки «Тиса» по довжині 275 м., від твердих наносів. Для попередження збою руслового фарватеру, забір ґрунту дозволяється тільки окремими ділянками шириною до 20 метрів.

Також ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із заходами по охороні природи, передбаченими п. 5 Проекту, а саме: дотримання технологій, передбачених проектом при виконанні земляних робіт для попередження ерозійних процесів; недопустимість виходу за рамки периметрів розчистки, що може викликати небажані зміни рельєфу, не дотримуючись техніко економічних показників проекту, яким передбачено, у відповідності до наведених табличних даних зведених обсягів робіт, запроектовано виконання наступних робіт по даному проекту, а саме: розробка ґрунту ділянка № 1 – 37939 метрів кубічних, ділянка № 2 – 51769 метрів кубічних, ділянка № 3 – 43714 метрів кубічних; вивіз ґрунту ділянка № 1 – 37939 метрів кубічних, ділянка № 2 – 51769 метрів кубічних, ділянка № 3 – 43714 метрів кубічних, планування дна та укосів – ділянка № 1 – 30352 метрів кубічних, ділянка №2 – 32209 метрів кубічних, ділянка № 3 – 22098 метрів кубічних, улаштування дерев`яно-кам`яних споруд ділянка № 1 – 35,6 метрів кубічних, ділянка №2 – 24,8 метрів кубічних, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте збагачення, під видом проведення робіт з розчистки русла річки «Тиса», біля прикордонних знаків №284, №286-287, №291-292 в смт. Солотвино, Тячівського району, Закарпатської області, у порушення ст. ст. 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991, ст. 86 Водного кодексу України, ст. 19 Кодексу України «Про надра» від 27.07.1994 року, ст. ст. 7, 9, 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року, ст. ст. 31, 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року, ст.ст. 2-5, 7, 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 03.05.2017 року, положень Постанови КМУ від 11.07.2007 року № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури», положень «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 року №560, здійснював незаконне видобування піщано-гравійної суміші, що відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, при наступних обставинах.

Так, у період з квітня 2016 року по листопад 2019 року ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, маючи у користуванні вантажну техніку та найману робочу силу, під видом проведення робіт з розчистки русла річки «Тиса», передбачених Проектом, яка є гірською річкою, а у відповідності до ч.1 ст. 86 Водного кодексу України, на малих та гірських річках видобування піску та гравію заборонене, здійснював незаконне видобування піщано-гравійної суміші, тобто корисних копалин загальнодержавного значення, біля прикордонних знаків №284, №286-287, №291-292 в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, яку транспортував на місце тимчасового складування, а саме земельні ділянки передбачені проектом, яку в подальшому реалізовував місцевому населенню за грошові кошти.

Як встановлено в ході досудового розслідування, видобута ОСОБА_1 сипка суміш, яку у подальшому останній реалізовував місцевому населенню за грошові кошти, є сипкою гірською породою з вмістом гравійної складової і відноситься до піщано-гравійної суміші, яка є частиною надр та належить до корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже за наявності у ФОП ОСОБА_1 робочого проекту: «Розчистка русла річки «Тиса» біля прикордонних знаків №284, №286-287, №291-292 в смт. Солотвино, Тячівського району» (коректура), роботи проводились переважно за межами запроектованої ділянки й супроводжувались масовим вилученням з природного середовища, а саме річкової долини гірської річки «Тиса», біля прикордонних знаків №284, №286-287, №291-292 в смт. Солотвино, Тячівського району, Закарпатської області, піщано-гравійної суміші, і такі роботи суперечать чинному природоохоронному законодавству, оскільки має місце порушення законодавства про надра у формі самовільного користування надрами, тобто видобування піщано-гравійної суміші кар`єрним способом, наслідком якого є збитки, завдані державі внаслідок порушень законодавства про надра.

Так, внаслідок самовільного (без дозвільного) користування надрами, об`єм видобутої піщано-гравійної суміші кар`єрним способом становить 1672 метрів кубічних, а державі, порушенням природоохоронного законодавства, завдано збитків на загальну суму 7 262 262,5 (сім мільйонів двісті шістдесят дві тисячі двісті шістдесят дві гривень 50 копійок).

Вказаними умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 240 КК України, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Слідчий зазначає, що 28.01.2021 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом досудового розслідування за погодженням із процесуальним керівником, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 12.11.2019, протоколом огляду місця події від 13.12.2019, висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 6365 від 16.12.2019, висновком експерта за результатами проведення криміналістичної ґрунтознавчої експертизи №6364 від 06.12.2019, висновком комплексної судової інженерно-екологічної та інженерно-гідрогеологічної експертизи № 6651 від 04.06.2020. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який належить до нетяжких злочинів і за який йому може бути призначено покарання у вигляді штрафу від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк (в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016). Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину підозрюваний може незаконно впливати на осіб які є свідками вчинення даного злочину, шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки укримінальному провадженні на даний час, ще не встановлені всі та не допитані як свідки працівники Тячівського МУВГ які здійснювали технічний нагляд за проведенням руслоочисних робіт, БУВР р. Тиса які здійснювали виготовлення проекту «Розчистка русла річки «Тиса» біля прикордонних знаків №284, №286-287, №291-292 в смт. Солотвино, Тячівського району», особи які були працевлаштовані у ФОП ОСОБА_1 , які здійснювали за вказівкою ОСОБА_1 забір піщано-гравійної суміші, тобто корисних копалин загальнодержавного значення, що мають доказове значення у даному провадженні, також ОСОБА_1 , може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), адже в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дане кримінальне правопорушення протягом 2018-2019 років, є фізичною особою підприємцем та має дозвільні документи на зайняття господарською діяльність, а також діючий проект «Розчистка русла річки «Тиса» біля прикордонних знаків №284, №286-287, №291-292 в смт. Солотвино, Тячівського району», під видом якого може здійснювати забір піщано-гравійної суміші. З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.

А тому на підставі вищенаведеного слідчий просить задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., з покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, в даному кримінальному провадженні, кожного разу за їх першою вимогою у визначений ними час, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з посадовими особами Тячівського МУВГ.

Встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному вчасно.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та встановлено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

У судовому засіданні захисник підозрюваний – адвокат Філіп І.Ю. проти задоволення клопотання заперечив, з підстав зазначених у письмовому запереченні, просив у задоволенні клопотання відмовити, або, якщо суд не знайде підстав для відмови у заявленому клопотанні, обрати відносно ОСОБА_1 найменш обтяжливий запобіжний захід – особисте зобов`язання, або визначити мінімальний розмір застави. Зазначив, що наведені в клопотанні ризики є надуманими, не підтверджені належними доказами, побудовані на припущеннях. Просив слідчого суддю взяти до уваги, що свої процесуальні обов`язки у кримінальному провадженні ОСОБА_1 виконує добросовісно та своєчасно, ніяких претензій зі сторони слідства до нього не було, всі питання вирішувалися за взаємною узгодженістю і їх виконання в майбутньому сторона захисту може гарантувати суду. Посилався на те, що висновки слідчого та прокурора про наявність обґрунтованої підозри вимогам закону не відповідають. Також просив суд взяти до уваги, що ОСОБА_1 хворіє на важкі хронічні захворювання: стенокардію, кардіосклероз атеросклеротичний, стеноз серця, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, 3 ст., цукровий діабет ІІ типу, середнього ступеню важкості, є інсулінозалежним.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав висловлену захисником позицію щодо клопотання слідчого. Просив у задоволенні клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді застави відмовити.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення слідчого, а також заперечення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді штрафу від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк (в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016), та наявні ризики того, що усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а інші більш м"які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Вирішуючи питання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним та заявлені органом досудового провадження ризики.

При цьому слідчий суддя виходить з того, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Тобто, у випадку вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження причетність особи до вчинення кримінального правопорушення не повинна мати категоричного висновку, а свідчити лише про її можливість. Слідчий суддя в жодному випадку не повинен встановлювати причетність особи поза розумним сумнівом.

При прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, раніше не судимий, позитивно характеризується та хворіє на ряд захворювань, зокрема ІХС. Кардіосклероз атеросклеротичний, стеноз серця, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня,3 ст., ризик високий, , цукровий діабет інсулінозалежної форми середньої ступні важкості.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст. 182 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає до задоволення та з метою запобігання вищезазначеним ризикам відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слід обрати запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 22700,00 ( двадцять дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), оскільки такий запобіжний захід є достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та може бути помірним для нього.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193-194, 196, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України - запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22700,00 ( двадцять дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) грн.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із Тячівського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з посадовими особами Тячівського МУВГ.

Роз"яснити, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч.2 ст. 182 КПК України).

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на наступні банківські реквізити:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408

Банк отримувача : ДКСУ м.Київ

МФО отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501

Призначення платежу: на підставі ст. 182 КПК України як обраний запобіжний захід у виді застави), або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз"яснити, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: О.А. Придачук