Постанова № 95119835, 23.02.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/94/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , приватного підприємця, за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал, у якому зазначено, що 14.01.2021 о 17:30 год. ОСОБА_1 будучи власником кафе «Ashell» по вул. Леонтовича, 62А, у м. Тульчин Вінницької області, здійснював приймання відвідувачів у кількості 10 осіб, чим порушив вимоги пп. 1 п. 3 Постанови КМУ від 09.12.2021 за № 1236.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що до нього у кафе прийшли його знайомі у кількості 10 осіб, щоб відсвяткувати свято «Василя».

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с.2), рапорт (а.с. 3), пояснення (а.с. 4 - 6), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7), згідно якої ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є «діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», код 56.10, ліцензію № 02220308202000252 від 29.01.2020, якою ФОП ОСОБА_1 надано право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, суд встановив наступне.

Відповідно ст. 41 «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Частиною 1 статті 44-3 КУпАП, встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00:00 год. 08.01.2021 до 00:00 год. 25.01.2021 на території України забороняється: приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення крім протоколу надано письмові пояснення останнього, у яких зазначено, що у його кафе «Ashell», зайшли родичі у кількості 10 осіб, відсвяткувати свято «Василя», він запросив їх у належний йому заклад громадського харчування та пригостив їжею, про встановлену заборону роботи закладів харчування йому відомо, зазначене ОСОБА_1 не спростував та у судовому засіданні надав аналогічні за змістом пояснення.

Крім того, факт перебування відвідувачів у кафе «Ashell» 14.01.2021 і роботу закладу підтверджено письмовими поясненнями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Таким чином, наявними матеріалами справи, поясненнями ОСОБА_1 наданими у судовому засіданні, доведена факт порушення останнім вимог підпункту 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020, оскільки останній будучи фізичною-особою підприємцем, посадовою особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7), знаючи про заборону, не забезпечив виконання карантинних правил і не припинив роботу належного йому закладу громадського харчування.

Пояснення ОСОБА_4 щодо відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки заклад обслуговував його родичів, суд вважає такими, що надані з метою уникнення відповідальності і є одним з способів захисту особи, що притягуються до адміністративної відповідальності, оскільки вони не підтверджені будь-якими доказами, а також постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020, не містить винятків у період дії карантинних обмежень в частині надання можливості роботи закладам харчування з метою обслуговування відвідувачів, які перебувають у особистих родинних відносинах з відповідним суб`єктом підприємницької діяльності.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколах про адміністративні правопорушення та іншими матеріалами справи.

Відтак, з врахуванням вимог ст. 33 - 35 цього ж Кодексу, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, ступінь вини, особу правопорушника, майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП у виді штрафу.

Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 454 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 44-3, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 грн.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на користь держави суму судового збору 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області О.В. Саламаха