Ухвала суду № 95117323, 24.02.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7604/20

Провадження № 2-з/645/21/21

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Іващенко С.О.

секретар судового засідання – Гурська С.Ю.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» про визнання договору довічного утримання недійсним, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, яким просить визнати недійсним договір довічного утримання (догляду), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 02 квітня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С., зареєстрованим в реєстрі за № 371.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого розгляду.

У період з 15.02.2021 по 23.02.2021 включно, суддя Іващенко С.О., в провадженні якого знаходиться вищезазначена цивільна справа, перебував на лікарняному.

11.02.2021 від позивача ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову, якою просить вжити заходи із забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання, серія та номер 1093, виданий 22.08.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С. або заборони ОСОБА_2 відчужувати квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання, серія та номер 1093, виданий 22.08.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С.

В обґрунтування заяви зазначає, що 29.12.2020 ухвалою Фрунзенськог7о районного суду м. Харкова було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, якою заборонено ОСОБА_2 відчужувати квартиру АДРЕСА_2 . Проте, 04.01.2021 Державним реєстратором прав на нерухоме майно винесено рішення № 56059332 про відмову в державній реєстрації обтяження. Підставою для відмови у державній реєстрації зазначено, що право власності на обтяжувань квартиру 22.12.2020 вже було зареєстровано за іншою особою, відмінною від особи, яка зазначена в ухвалі суду. Таким чином, позивач зазначає, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 22.12.2020 за «іншою особою» є незаконною операцією з нерухомості, направленою на унеможливлення виконання рішення суду за умови задоволення позову. Позивач зазначає, що відповідачем вже здійснено відчуження об`єкту спору, чим порушено права позивача, як спадкоємця. Наявна реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача та ймовірність укладення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті таких заходів. Так, згідно інформаційної довідки 240744334 від 11.01.2021, сформованої з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, одним із багато чисельних об`єктів нерухомого майна, належного відповідачу на праві власності є квартира АДРЕСА_1 з тотожними технічними характеристиками і очевидною спів мірною вартістю. Отже позивач просить забезпечити позов шляхом арешту або заборони відчуження одного з об`єктів майна, право власності на яке зареєстроване за відповідачем.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Зі змісту заяви вбачається, що позивачем подано позов про визнання недійсним договору довічного утримання (догляду), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 02 квітня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С., зареєстрованим в реєстрі за № 371, за яким ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 .

Одночасно з поданням позову до суду, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту або забороною відчуження вищезазначеної квартири.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.12.2020 заява позивача про забезпечення позову задоволена, заборонено вчиняти дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , на підставі Договору довічного утримання, серія та номер: 371, виданий 02.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Кравченко Наталією Сергіївною.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту або заборони відчуження на інше нерухоме майно, належне відповідачу на праві власності з тотожними технічними характеристиками та вартістю, обґрунтовуючи відмовою державного реєстратора у державній реєстрації обтяження на кв. АДРЕСА_2 на підставі ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.12.2020.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає необхідним зауважити, що предметом оспорюваного в позові договору довічного утримання, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 02 квітня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С., зареєстрованим в реєстрі за № 371 є квартира АДРЕСА_2 .

Позов ухвалою суду від 29.12.2020 забезпечений.

Само по собі посилання позивача у своїй заяві на відмову державного реєстратора у державній реєстрації обтяження на нерухоме майно, зазначене в ухвалі Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.12.2020, оскільки це майно було вже зареєстровано за іншою особою, не є підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту або заборони відчуження на інше нерухоме майно відповідача, що не є предметом договору, оспорюваного в позовній заяві позивача ОСОБА_1 .

Крім того, суду не надана письмова відмова державного реєстратора у державній реєстрації обтяження нерухомого майна, зазначеного в ухвалі Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.12.2020 із зазначенням обґрунтувань такої відмови.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суддя,-

постановив:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» про визнання договору довічного утримання недійсним - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: