Рішення № 95117195, 24.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16112/20

Провадження № 2/643/1461/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Зощенка Олега Сергійовича до приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, –

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Зощенка О.С. 19.10.2020 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути на її користь з ПАТ «Харківський підшипниковий завод» заборгованість з невиплаченої заробітної плати за період з 01.10.2019 по 01.06.2020 у розмірі 19027 грн. 84 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 12232 грн. 17 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 14.01.2009 до 01.06.2020 перебувала з відповідачем у трудових відносинах. 01.06.2020 позивач звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. У день звільнення позивачу не виплачена заробітна плата за період з 01.10.2019 по 01.06.2020 у розмірі 20087 грн. 84 коп., в подальшому відповідач виплати заборгованість по заробітній платі за жовтень 2019 в сумі 1060,00 грн., отже заборгованість по заробітній платі складає 19027,84 грн. Відповідач ухиляється від надання довідки про заборгованість по заробітній платі позивача, інформації про її розмір, розмір середнього заробітку, за заявами позивача та її представника. Позивач зазначає, що її середній заробіток складає 2718,26 грн., та на час подання позову розмір середнього заробітку за час затримки становить 12232,17 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, та зобов`язано відповідача надати до суду довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 таб. № НОМЕР_1 за період виникнення заборгованості – з 01.10.2019 по 01.06.2020; інформацію про розмір заробітної плати ОСОБА_1 таб. № НОМЕР_1 за період з 01.05.2019 по 31.05.2020 (із зазначенням структури заробітної плати: основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні витрати) з розбивкою по місяцях; довідку та розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 таб. № НОМЕР_1 . (а.с.20-21).

Відповідач 25.01.2021 на електронну адресу суду подав заперечення проти розгляду справи у спрощеного позовному провадженні, у якому просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін, обґрунтовуючи тим, що позивач на підтвердження своєї правової позиції в якості доказів не надав суду офіційну довідку з підприємства з підтвердженням остаточної суми боргу з заробітної плати з підписом та печаткою Товариства, а також не надав довідку з розміром середнього заробітку. В зв`язку з чим відповідач вважає спірні правовідносини складними.

За наслідками розгляду клопотання про розгляд справи з викликом учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 5, 6 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зауважує, що ухвалою суду від 11.11.2020 при відкритті провадження у справі відповідача зобов`язано надати до суду докази, які, саме і підтверджують наявність і розмір заборгованості по заробітній платі та середній заробіток позивача, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Разом з тим, копія ухвали про відкриття провадження отримана відповідачем 21.01.2021, що підтверджується поштовим зворотним повідомленням, та на вимогу суду відповідач такі докази до суду не надав і не повідомив суд про неможливість надати такі докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ЦПК України кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до положень ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причини доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.

Суд бере до уваги, що відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи розумні строки розгляду справи, характер спірних правовідносин, які є трудовими, а також предмет спору, яким є, зокрема, стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, сторони надають свої пояснення, заяви по суті засобами поштового зв`язку, та відповідач ухиляється від виконання ухвали суду про витребування доказів.

У наданий в ухвалі час відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Харківський підшипниковий завод» з 14.01.2009 до 01.06.2020, на підставі наказу ПАТ «Харківський підшипниковий завод» № 151/19 від 01.06.2020 її звільнено 01.06.2020 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки (а.с.3-5).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до наданої позивачем копії розрахункового листа, позивачу нарахована до виплати заробітна плата за період з жовтня 2019 по червень 2020 у розмірі 20087,84 грн. (а.с.6).

Як зазначає позивач, відповідачем виплачена заборгованість по заробітній платі за жовтень 2019 у розмірі 1060,00 грн., отже, залишок заборгованості становить 19027,84 грн. (20087,84-1060).

Враховуючи, що відповідачем на вимогу суду не надані належні докази, які підтверджують розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем, чому суд всебічно сприяв, суд визнає факт наявності та розміру заборгованості по заробітній платі перед позивачем за період з жовтня 2019 по 01.06.2020 включно, у розмірі 19027,84 грн.. Та як вбачається з наданого розрахункового листа, зазначена сума вказана виключенням відповідних податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці », ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ч.6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Всупереч норм КЗпП України та Конституції України відповідач ПАТ «Харківський підшипниковий завод» не здійснювало виплату заробітної плати позивачу, у зв`язку з чим станом на день звільнення позивача 01.06.2020 утворилась заборгованість у розмірі 19027,84 грн., з виключенням сум відповідних податків та інших обов`язкових платежів.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі – Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до змісту п.п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовикаи; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 12232,17 грн., та, як вказує позивач, її середній заробіток становить 2718,26 грн., а час затримки розрахунку становить 4,5 місяців.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком середнього заробітку з наступних підстав.

Позивач надав до суду копію розрахунку нарахованої відповідачем заробітної плати за період з жовтня 2019 по червень 2020. Відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів на підтвердження суми заробітної плати нарахованої позивачу за два останні календарні місяці, що передують дню звільнення (квітень 2020, травень 2020), а тому суд розраховує середньоденну заробітну плату виходячи з наданих доказів.

Отже, за квітень 2020 позивачу нарахована заробітна плата – 77,45 грн., за травень 2020 - 1870,75 грн. При цьому, відомостей про відпрацьовані позивачем за цей період дні сторонами не надано.

У квітні 2020 робочі дні становили 21, у травні 2020 робочі дні становили 19, а всього 40 робочих днів.

Суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення (01.06.2020) становить 48,71 грн. (77,45 грн. - за квітень 2020 + 1870,75 грн. - за травень 2020/ 40 робочих днів у квітні, травні 2020 разом). Вказані вище суми визначені у тому розмірі, в якому вони нараховані.

Позивач була звільнена 01.06.2020, та просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за 4,5 місяців, до дня звернення з позовом до суду, який направлений поштою – 16.10.2020.

Період розрахунку середнього заробітку становить з 01.06.2020 по 16.10.2020 включно, тобто 96 робочих днів.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 4676,16 грн. (48,71 грн. – середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення * 96 робочих днів – період затримки розрахунку при звільненні) у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні та 19027,84 грн. – заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2019 по 01.06.2020 включно.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в абз. 5 п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Середня заробітна плата за час вимушеного прогулу була обчислена судом, без виключення сум відрахування на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку.

При зверненні до суду позивач звільнена від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та понесла судові витрати по сплаті судового збору у частині вимоги про стягнення середнього заробітку у розмірі 840,80 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судових витрат та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу було надано: копія договору про надання правничої/правової допомоги від 29.09.2020; копія додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 29.09.2020, укладених між адвокатом Зощенком О.С. та ОСОБА_1 , за якими сторони визначили розмір гонорару у сумі 4500,00 грн.; акт приймання-передачі робіт по договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.02.2021, в якому зазначено про сплату 29.09.2020 гонорару у розмірі 4500,00 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг) договору про надання правничої (правової) допомоги від 29.09.2020.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн. (з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.), та на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. та на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,5,10-13,76-81,84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», код 05808853, що розташоване за адресою: 61089 м. Харків, пр. Індустріальний, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,заборгованість по нарахованій, але невиплаченої заробітної плати за період з жовтня 2019 по 01.06.2020 включно у розмірі 19027 (дев`ятнадцять тисяч двадцять сім) грн. 84 коп. , без утримання із вказаної суми відповідних податків та інших обов`язкових платежів; та середній заробіток за затримки проведення розрахунку за період з 01.06.2020 по 16.10.2020 у розмірі 4676 (чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн.16 коп., з утриманням із вказаної суми відповідних податків та інших обов`язкових платежів; судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», код 05808853, що розташоване за адресою: 61089 м. Харків, пр. Індустріальний, 3, в дохід держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.В. Поліщук