Ухвала суду № 95117098, 23.02.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

23.02.2021

Справа №642/302/21

Провадження № 1кс/642/452/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., за участю секретаря Клименко О.О., прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Ісікової О.С., слідчого Кузьміної В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області Коммунарова П.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Велико - Писарівського району с. Розсоші, українця, громадянина України, розлученого, офіційно непрацюючого, з середньою освітою, малолітніх дітей на утриманні не маючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 30.10.2006 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 1 року іспитового строку на підставі ст. 75 КК України;

2) 06.11.2007 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 307, 71 КК України 4 років позбавлення волі , звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 25.02.2010 року, не відбута частина 1 рік 2 місяці 20 днів;

3) 17.04.2014 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 296 КК України до 2 року іспитового строку на підставі ст. 75 КК України;

4) 27.10.2017 Ленінським районним судом Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України призначено 1 рік іспитового строку;

5) 10.01.2019 Новобаварським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 3 ст. 185 КК України направлено до суду обвинувальний акт, рішення по справі відсутнє;

6) 25.02.2019 Холодногірським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до суду обвинувальний акт, рішення по справі відсутнє;

7) 24.07.2019 Холодногірським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 3 ст. 185 КК України направлено до суду обвинувальний акт, рішення по справі відсутнє;

8) 25.11.2020 Холодногірським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України направлено до суду м. Харкова обвинувальний акт, рішення по справі відсутнє;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області Коммунаров П.О. звернувся до слідчого судді із даним клопотанням, вказуючи, що Холодногірським ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020220510000590 від 28.12.2020 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову, повторно, вчинив умисний корисливий злочин, при наступних обставинах.

27 грудня 2020 року близько 16 години 50 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на 5му поверсі багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належало потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підійшов до квартири АДРЕСА_4 , біля якої знаходились дитячі санки, впевнився що за його діями свідки та очевидці не спостерігають, таємно викрав дитячі санки ТМ «Piccolino», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №CE-19/121-21/2259-ТВ від 15.02.2021 - 957 гривень 79 копійок. Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними, навмисними, протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 957 гривень 79 копійок.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінальному правопорушенні-злочині, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням у сховище.

15 січня 2021 року близько 04 години 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у під`їзді №2 багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належало потерпілій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підійшов до тамбуру квартири АДРЕСА_6 , впевнився, що за його діями свідки та очевидці не спостерігають, шляхом розбиття скла у дверях тамбуру, відчинив задвірку на них і таким чином проник до приміщення тамбуру, де таємно викрав дитячий велосипед ТМ «Formula Flower», вартістю згідно висновку експерта №СЕ-19/121-21/1131-ТВ від 22.01.2021 - 1467 гривень 20 копійок. Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними, навмисними, протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 1467 гривень 20 копійок.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням у сховище.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінальному правопорушенні-злочині, передбаченому ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

14 січня 2021 року близько 00 години 30 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на 1-му поверсі багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належало потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підійшов до чорного виходу з будинку, біля якої знаходились дитяча коляска, впевнився що за його діями свідки та очевидці не спостерігають, таємно викрав дитячу коляску ТМ «Тako Kiddy Classic Collection», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/1710-ТВ від 28.01.2021 - 843 гривень 33 копійок. Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними, навмисними, протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки на загальну суму 843 гривень 33 копійок.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінальному правопорушенні-злочині, передбаченому ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

16 січня 2021 року близько 00 години 30 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у під`їзді багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_8 , де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належало потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підійшов до сходинок на першому поверсі, під якими знаходилась дитячий трьохколісний велосипед ТМ «Azimut -Trike BC-17B», впевнився що за його діями свідки та очевидці не спостерігають, таємно викрав дитячу коляску ТМ «Azimut -Trike BC-17B», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/2005-ТВ від 14.02.2021 - 423 гривень 33 копійок. Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними, навмисними, протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 423 гривень 33 копійок.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В ході досудового розслідування було зібрано достатньо доказів, які вказують на факт вчинення ОСОБА_1 зазначених кримінальних правопорушень та свідчать про наявність вини.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 3)вчинити інше кримінальне правопорушення,

Вказане підтверджується:

- тим, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років;

- є підстави вважати про можливість незаконно вливати на свідків та потерпілих та членів їх сім`ї з боку ОСОБА_1 з метою залякування, для подальшого надання необхідних підозрюваному показів;

- тим фактом, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, а відповідно не має постійних джерел доходу і законних засобів до існування, що свідчить про реальну можливість вчиненні інших кримінальних правопорушень;

- тим фактом, що підозрюваний ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації;

- тим фактом, що підозрюваний ОСОБА_1 неодноразово раніше судимий, в тому числі ряд обвинувальних актів досі перебувають на розгляді в судах;

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Вказані докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів. У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочинів обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинності в скоєні злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження, під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа злочин, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, про продовження якого слідчим та прокурором заявлено клопотання.

Виходячи з вищевикладеного, обставини, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не виправдовували подальше його тримання під вартою, відсутні.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та зазначили, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні декількох умисних середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення і може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на потерпілих та свідків, скоїти нове кримінальне правопорушення та не має міцних соціальних зв`язків в суспільстві та посилались на те, що застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний при розгляді клопотання слідчого посилався на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В провадженні Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до №12020220510000590 від 28.12.2020 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України.

Орган досудового слідства вважає, що в ході досудового розслідування було зібрано достатньо доказів, які вказують на факт вчинення ОСОБА_1 зазначених кримінальних правопорушень та свідчать про наявність його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв`язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Зібраними в ході досудового розслідування доказами, що додані до матеріалів клопотання, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем Сумської області, Велико - Писарівського району с. Розсоші, українця, громадянином України, розлученим, офіційно не працює, має середню освіту, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 1) 30.10.2006 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 1 року іспитового строку на підставі ст. 75 КК України; 2) 06.11.2007 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 307, 71 КК України 4 років позбавлення волі , звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 25.02.2010 року, не відбута частина 1 рік 2 місяці 20 днів; 3) 17.04.2014 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 296 КК України до 2 року іспитового строку на підставі ст. 75 КК України; 4) 27.10.2017 Ленінським районним судом Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України призначено 1 рік іспитового строку; 5) 10.01.2019 Новобаварським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 3 ст. 185 КК України направлено до суду обвинувальний акт, рішення по справі відсутнє; 6) 25.02.2019 Холодногірським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до суду обвинувальний акт, рішення по справі відсутнє; 7) 24.07.2019 Холодногірським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 3 ст. 185 КК України направлено до суду обвинувальний акт, рішення по справі відсутнє; 8) 25.11.2020 Холодногірським ВП ГУ НП в Харківській області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України направлено до суду м. Харкова обвинувальний акт, рішення по справі відсутнє.

Санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Санкцією ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконний вплив на потерпілих та свідків, що свідчить про неможливість застосування щодо ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів.

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 г. Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

При цьому, слід зауважити, що у розумінні положень наведених у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В контексті ст. 5 Конвенції про захист. прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Вищезазначені обставини свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів.

Приймаючи рішення про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти цим ризикам, тому клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.184 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Відповідно ст..209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через покорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 45400 грн. 00 коп., яку суд вважає достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Коммунарова П.О. - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів - по 23 квітня 2021 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 45400 грн. 00 коп. (сорок п`ять тисяч гривень чотириста) грн.. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, код 26281249, Банк ДКСУ, м. Київ, МФО 820172; р/р UA208201720355299002000006674, до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: - прибувати за першою вимогою до, слідчого, прокурора або суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали по 23 квітня 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Холодногірський відділ Харківської місцевої прокуратури №1.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: В.Г.Пашнєв