Вирок № 95116423, 24.02.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/810/20

номер провадження 1-кп/546/7/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

прокурора Нетикші С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за № 12020175310000061, відомості про яке 18 вересня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою-спеціальною освітою, працюючого неофіційно на СТО в м. Решетилівка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не інваліда, учасником бойових дій не являється, не є потерпілим від аварії на ЧАЕС, раніше судимого:

- 20.11.2019 Глобинським районним судом Полтавської області за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, 23.04.2020 знятий з обліку по відбуттю покарання;

- 29.12.2020 Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 190 годин громадських робіт,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

17 вересня 2020 року близько 17 години ОСОБА_1 , маючи незаняту та непогашену в установлений законом строк судимість, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в посадці поблизу с. Левенцівка Решетилівського району Полтавської області, незаконно, протиправно придбав, зірвавши дикоростучі рослини коноплі, які зберігаючи при собі, переніс за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , де шляхом розділення листя від стебел їх подрібнив, висушив та незаконно зберігав за вказаною адресою без мети збуту для власних потреб.

18 вересня 2020 року, під час проведення огляду домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка знаходилась у приміщенні будинку, та яка згідно висновку судової хімічної експертизи № 2164 від 22.09.2020 містить тетрагідроканабінол і є канабісом, маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 7,135 г, та речовину рослинного походження у вигляді стебел, яка відповідно до висновку судової хімічної експертизи № 2165 від 24.09.2020 має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол і є канабісом, маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 1,190 г.

Таким чином ОСОБА_1 для власних потреб, незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту, за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 8,325 г.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

В судове засідання з`явилися учасники кримінального провадження - прокурор та обвинувачений.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті, розкаявся у скоєному.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому необхідно обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого та що стосуються процесуальних витрат та речових доказів.

Обвинувачений погодився з думкою прокурора.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному та касаційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин. Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого та що стосуються процесуальних витрат та речових доказів.

Обвинувачений у судовому засіданні показав, що події, а також час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, та він їх в повному обсязі підтверджує. Пояснив, що поблизу с. Левенцівка біля річки зірвав кущ коноплі, яку переніс додому та висушив для власних потреб без мети збуту, щиро розкаявся у скоєному, просив суд суворо не карати.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно з довідкою ГУНП в Полтавській області обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий.

Згідно копії вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 20.11.2019 ОСОБА_1 засуджений за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт. 23.04.2020 знятий з обліку по відбуттю покарання.

Відповідно до копії вироку Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.12.2020 ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 190 годин громадських робіт. Даний вирок на момент розгляду даного кримінального провадження не звернуто до виконання та засуджений не почав відбувати покарання.

З довідки КНП «Решетилівська ЦРЛ Решетилівської районної ради Полтавської області» вбачається, що ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває.

Відповідно до характеристики наданої виконавчим комітетом Мачухівської сільської ради Полтавської області вбачається, що Дерев`янко проживає в с. Левенцівка без реєстрації, деякий час проживав в с. Мачухи Полтавського району Полтавської області. На засіданнях адміністративної комісії не розглядався, але в стані алкогольного сп`яніння схильний до конфліктів та домашнього насильства.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (ч. 1 ст. 65 КК України).

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, віднесено кримінальним законом до кримінальних проступків;

- особу обвинуваченого, який працює неофіційно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра, раніше судимий: вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 20.11.2019 за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, 23.04.2020 знятий з обліку по відбуттю покарання; вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.12.2020 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 190 годин громадських робіт, який до даного часу не звернуто до виконання та засуджений не почав відбувати покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Враховуючи наявність судимостей, в діях обвинуваченого вбачається рецидив злочину, про що заявлено прокурором в судових дебатах.

Однак, зміст обвинувачення, висунутого прокурором, не містить посилання на обтяжуючі обставини, тому, з огляду на норми ст. 337 КПК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

З урахуванням усіх обставин у справі, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, який у судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні кримінального проступку, щиро розкаявся у скоєному, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, характеристику особи обвинуваченого, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив дане кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.12.2020, то остаточне покарання йому необхідно призначити з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, судом не враховується вирок Глобинського районного суду Полтавської області, оскільки кримінальні правопорушення у цьому кримінальному провадженні та в кримінальному провадженні, у якому постановлено вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.12.2020, вчинені ОСОБА_1 після повного відбуття покарання за вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 20.11.2019. Таким чином у даному випадку відсутня сукупність кримінальних правопорушень за вчиненим кримінальним проступком у цьому кримінальному провадженні та злочином, за який ОСОБА_1 засуджено вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 20.11.2019.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначені статтею 76 КК України.

Суд, враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , думку прокурора, який просив призначити покарання у виді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього положення статті 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

На підставі постанов про призначення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів експертом Полтавського НДЕКЦ МВС України проведено експертизи та надано висновки експерта № 2164 від 22.09.2020, та № 2165 від 24.09.2020. Загалом розмір процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта, становить 1961,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Постановою інспектора сектору дізнання Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Марченко Ю.А. від 24 вересня 2020 року у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом канабіс загальною вагою 8,325 г.

Речові докази приєднано до матеріалів кримінального провадження та поміщено до камери зберігання речових доказів Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області.

У зв`язку з реформуванням органів поліції, відповідно до наказу Голови Національної поліції № 1001 від 21.12.2020 «Про організаційно - штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області» сектор дізнання Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ліквідовано та переведено до відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області.

Долю речових доказів слід визначити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-370, 373, 374, 394, 395, 532 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2020 року, більш суворим покаранням, яке призначено цим вироком, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, у розмірі 1961,40 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна гривня 40 копійок).

Речові докази по справі, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, а саме:

-канабіс загальною вагою 8,325 г, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Згідно зі ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя О.О. Романенко