Ухвала суду № 95115756, 24.02.2021, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

24 лютого 2021 р. м. Кремінна Справа № 414/599/16-к

Провадження № 1-кп/414/9/2021

Кремінський районний суд Луганської області в складі

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю прокурорів: Кузьміна А.В., Ляшенка О.С.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

захисників: Гузьо І.М., Василенка С.І., Повшука В.І.

представників потерпілих: Пугача Р.І., Шурхна А.А.

секретаря: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна, в режимі відеоконференції кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12014130550000488 від 01 липня 2014 року та за №12016130550000324 від 10 квітня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томашгород Рокитневського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 365 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рівне, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Хвощівка Славутського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 198, ч. 1 ст. 262, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 396 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Під час судового засідання 08 лютого 2021 року прокурор Кузьмін А.В. заявив письмове клопотання про звернення в дохід держави застави у розмірі 246 680 грн., яка була сплачена заставодавцем - ОСОБА_5 01 вересня 2018 року за обвинуваченого ОСОБА_4 , зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 з застави на тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилався на те, що останній порушив свої процесуальні обов`язки та не з`явився без поважних причин у судове засідання.

Представники потерпілих Пугач Р.І., Шурхно А.А., в свою чергу, заявили письмове клопотання про звернення застави в дохід держави та про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш тяжкого запобіжного заходу.

Вказані клопотання судом були залишені відкритими у зв`язку з відсутністю обвинуваченого ОСОБА_4 .

Під час судового засідання прокурори Кузьмін А.В., Ляшенко О.С., представники потерпілих Пугач Р.І., Шурхно А.А. раніше заявлені клопотання підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Василенко С.І. заперечували проти клопотань прокурора і представників потерпілих та вказали, що ОСОБА_4 завжди виконував покладені на нього судом обов`язки, минулого разу не з`явився у судове засідання з поважної причини, оскільки проходив реабілітаційне лікування, має на утриманні двох малолітніх дітей, є діючим офіцером ЗСУ.

Захисники Гузьо І.М., Повшук В.І., обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 погодилися з думкою адвоката Василенка С.І.

Заставодавець Браславець О.В., яка була повідомлена прокурором про час та місце розгляду клопотання та під час судового засідання телефоном підтвердила отримання кореспонденції, у судове засідання не з`явилась.

Вислухавши думку учасників судового провадження суд приходить до таких висновків.

Частинами 1, 2 статті 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до ч.ч. 1-5, 8-10 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких, умисних злочинів, пов`язаних із застосуванням насильства щодо потерпілого, за які передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі. Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року причини неявки обвинуваченого ОСОБА_4 були визнані неповажними, оскільки на час минулого судового засідання був направлений до реалібітаційного центру у Центральний військовий клінічний санаторій «Хмільник» та за станом здоров`я міг приймати участь у судовому засіданні, і стороною захисту не доведено поважність причин неявки останнього у судове засідання та неможливість його участі в режимі відеоконференції.

При вирішенні питання про встановлення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави 246 680 грн. судом була встановлена наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду. На даний час суд вважає, що вказаний ризик збільшився у зв`язку з неявкою обвинуваченого у минуле судове засідання без поважних причин.

Суд не може не звернути увагу на положення до ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 55 ч. 1 ст. 124 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до яких кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. З цього вбачається, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією і законами України.

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими. У разі обмеження конституційного права або свободи держава зобов`язана запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абз. 3 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення КСУ від 01 червня 2016 року №2-рп/2016).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини рішення КСУ від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

При цьому, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що підозрюваний, обвинувачений зобов`язений підкорюватися законним рішенням суду.

Тому з урахуванням необхідності дотримання балансу між інтересами потерпілих та обвинуваченого, суд вважає за необхідне частково звернути заставу в дохід держави у розмірі 3 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 6 810 грн. (3 х 2 270 грн.), змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на тримання під вартою з визначенням розміру застави, який відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатний забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, збільшивши розмір застави на 3 розміри прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто на 6 810 грн. (3 х 2 270 грн.). Тобто, розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 встановити у розмірі 253 490 грн. (246 680 грн. + 6 810 грн.). Оскільки за обвинуваченого ОСОБА_4 вже сплачена застава у розмірі 239 870 грн.(246 680 грн. - 6 810 грн., звернених у дохід держави), тому розмір застави з відрахуванням цієї суми, який необхідно внести, становить 13 620 грн.

Приймаючи таке рішення, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше не з`явився у судове засідання без поважних причин, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено, має на утриманні двох малолітніх дітей, є діючим військовослужбовцем ЗСУ.

Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання прокурора Кузьміна А.В.

Клопотання представників потерпілих про звернення застави в дохід держави та встановлення застави у більшому розмірі суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду, а звернення з таким клопотанням потерпілих та їх представників законом не передбачено.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 194, 200, 331, 369-372, 383-385, 392, 394-395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Кузьміна А.В. задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 25 квітня 2021 року включно.

Частково звернути в дохід держави заставу, сплачену 01 вересня 2018 року заставодавцем ОСОБА_5 , у розмірі 3 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн.

Реквізити для звернення застави в дохід держави: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA188999980313191205000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 253 490 (двісті п`ятдесят три тисячі чотириста дев`яносто) грн. Розмір застави, який необхідно сплатити, з відрахуванням сплаченої суми застави у 239 870 грн., становить 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн.

Реквізити для внесення застави: код ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувача - ДКСУ, м.Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача UA208201720355209001000002672, призначення платежу - застава.

У разі внесення суми застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до Кремінського районного суду Луганської області за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Відкласти розгляд справи та призначити нове судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 198, ч. 1 ст. 262, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 396 КК України на 03 березня 2021 року о 09-30 годині.

Клопотання представників потерпілих адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без розгляду.

Ухвала суду в частині зміни запобіжного заходу на тримання під вартою може бути оскаржена беспосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Ковальов