Ухвала суду № 95114320, 24.02.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/3602/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.,

секретаря Шемет Ю.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, -

за участю:

прокурора Тюрі В.В.,

захисника Михайлюка Б.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, у зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу спливає, за провадженням проводиться судове слідство, підстав для звільнення обвинуваченого з під варти немає. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані при обрані та продовженні обвинуваченому запобіжного заходу, не відпали: ОСОБА_1 раніше був засуджений за корисні кримінальні правопорушення, стосовно обвинуваченого висунуто обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, інкриміновані злочини останній вчинив в період умовно-дострокового звільнення, тому під загрозою можливого покарання обвинувачений може переховуватись від суду, знаходячись на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, частина яких є неповнолітніми. Раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинувачений порушив, вчинив в цей час один з інкримінованих злочинів. Також існує ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення. Інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Захисник заперечує проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягає на частковому задоволенні клопотання прокурора та обрані запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого, зазначає, що заявлені прокурором ризики не підтверджені та не доведені, обвинувачений має місце проживання, батьків, хворіє на хронічне захворювання, яке потребує лікування, що також впливає на продовження виключного запобіжного заходу.

Обвинувачений заперечував проти заявлених ризиків прокурором для продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він хворіє та потребує лікування, яке в умовах попереднього ув`язнення йому не надається.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого, спливає 13.03.2021 року, однак, завершити кримінальне провадження до вказаної дати неможливо, оскільки є необхідність оголошення перерви з незалежних від суду причин на більш тривалий період, зокрема для виклику потерпілих та свідків.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії нетяжких та тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі до 6 років. Вказані інкриміновані злочини згідно обвинувальних актів обвинувачений вчинив в період умовно дострокового звільнення від покарання та в період непогашених судимостей за вчинення корисних кримінальних правопорушень. Суд бере до уваги те, що обвинувачений неодружений, не працює, не має на своєму утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, а у сукупності із тяжкістю можливого покарання, у разі визнання винуватим, свідчить про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду. Також має місце ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих, адже в даному кримінальному провадженні вказані особи ще не допитані. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності, оскільки обвинувачений вже був засуджений двічі раніше за вчинення кримінальних правопорушень, був звільнений 24.04.2020 року умовно-достроково від відбування покарання, і в період цього звільнення згідно обвинувачення вчинив декілька кримінальних правопорушень. Раніше застосований в межах кримінального провадження за обвинуваченням за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 30.05.2020 року до 27.07.2020 року обвинувачений ОСОБА_1 порушив і, відповідно обвинувального акту 19.06.2020 року, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду разом із тяжкістю пред`явленого обвинувачення, схильність обвинуваченого до вчинення інших кримінальних правопорушень, допущене порушення менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - свідчать на користь позиції сторони обвинувачення.

Тому з метою виключення вищевказаних ризиків суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відмовити в задоволенні заявленого клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Розмір застави, як альтернативний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 та обсяг раніше визначених судом обов`язків, пов`язаних з її внесенням, - підлягають залишенню без змін.

В черговий раз суд звертає увагу, що будь-яких документально підтверджених застережень або неможливості перебування обвинуваченого під вартою у зв`язку з хронічним захворюванням, – суду не було надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 331, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, тобто до 24 квітня 2021 року, включно.

Строк дії ухвали - до 24 квітня 2021 року, включно.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ю.А. Мельник