Рішення № 95112728, 23.02.2021, Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/329/20

Провадження № 2/625/28/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Коломацький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Лосєва Д.К.,

за участю секретаря - Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні Коломацького районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 70 064, 20 грн. та судовий збір 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.04.2018р. о 12 год. 24 хв. на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 395 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Москвич ИЖ 412 днз НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомоблія VOLVО днз НОМЕР_2 +напівпричеп НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 15.05.2018р. відповідача ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. В порушення умов ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власникічв наземних т/з на момент ДТП застраховано не було. Власник автомобіля VOLVО днз НОМЕР_2 ОСОБА_3 своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП 20.04.2018р. Загальний розмір витрат позивача з урахуванням витрат на збір документів, послуг аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає 70064,20 грн., які позивач відшкодував ОСОБА_3 .. Оскільки позивачем МТСБУ проведено всі виплаті потерпілій особі, тому у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача. Відповідач вказані суми позивачу МТСБУ не сплатив, тому позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Представник МТСБУ в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав відзив в якому зазначив, що він має статус інваліда армії ІІ групи, що згідно ч.1 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що звільняє його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від ДТП , винуватцем якої є особи з таким статусом , проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, надала суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача,оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 20.04.2018 р. близько 12 год. 24 хв. на 395 км +181 м траси М-03 Київ-Харків-Довжанський, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ ИЖ 41247028 д.н.з НОМЕР_1 пере розворотом завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині призначеній для руху в цьому напрямку, при виконанні маневру не з крайнього лівого положення не надав перевагу попутним транпортним засобам, що призвело до зіткнення з автомобілем д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом LAG 034 CL д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки.

Постановою Чутівського районного суду м. Харкова від 15.05.2018р. відповідача визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. Постанова суду набула чинності (а.с. 8).

Згідно висновку звіту №35 від 15.05.2018р. вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, спричиненого власнику автомобіля VOLVO FH 13440, рн НОМЕР_2 , на ДТП складає 89930 грн 24 коп (а.с. 11-13).

Згідно наказу Моторного(транспортного) страхового бюро України № 10383 від 22.11.2018р. та№ 10761 від 26.11.2018 р. ОСОБА_3 підлягає відшкодування 68564,20 грн. та 1500, 00 грн. (а.с. 22-23).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов`язковим. Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України.

Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_5 ОСОБА_1 є інвалідом армії другої групи довічно (а.с. 106).

Згідно Постанови Правління пенсійного фонду України від 25.03.2004 року №4-1 «Про Порядок обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах», чинної на момент видачі посвідчення Відповідачу, у посвідченнях, виданих особам, які є інвалідами, та особам, яким призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», використовується скорочення наз причин інвалідності на найменувань органів, в яких особа перебувала на військовій службі. Так, однією із причин інвалідності пердбачено таку, як «інвалі армії», яка застосовується до інвалідів внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Таким чином, використання у посвідченнях назви причини інвалідності є технічною вимогою, яка пред`являється до оформлення такого посвідчення, та не впливає на призначення пільг та соціальних гарантій особам з інвалідністю.

Як зазначено у довідці МСЕК №017621, причиною інвалідності відповіадча є захворювання в період проходження військової служби.

Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у тексті вказаного Закону слова «інвалід» та «інвалід війни» в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами «особа з інвалідністю» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідному відміну і числі згідно із Законом №2249-VIII від 19.12.2017 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_1 є особою, на яку поширюються пільги, передбачені п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов`язкове стархування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже ОСОБА_1 звільняється від обов`язкового страхування цивільно-правово відповідальності на території України і відшкодування збитків від ДТП, винуватцем якої він є, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 979, 993, 1187, 1191 ЦК України, статтями 13, 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", статтями 4, 12, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.К. Лосєв