Рішення № 95111614, 23.02.2021, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1464/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Берелет В.В.,

секретаря Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, -

за участю представника позивачки ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом, і її представник, суду пояснив, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку позивачці належить земельна ділянка площею 6,8393 га. 28 вересня 2011 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір оренди №48 вищезазначеної земельної ділянки. Згідно умов цього договору позивачка передала в оренду вищезазначену земельну ділянку відповідачу строком на 10 років, але через 5 років дію договору можна припинити за бажанням орендодавця. Згідно з умовами договору відповідач повинен був виконати свої зобовязання щодо сплати орендної плати в грошовій формі з урахуванням коефіцієнту індексації, але протягом 2017-2018 років, відповідачем була виплачена орендна плата тільки в натуральній формі – сільськогосподарською продукцією, що має ознака систематичності, що суперечить вимогам ст. 22 Закону України «Про оренду землі», тобто відповідач мав факт неналежного виконання умов договору. Протягом 2011-2016 років, відповідач сплачував земельний податок, а за 2017 та 2018 роки – не сплачено. Тому просить припинити договір № 48 оренди належної ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №097970, виданого Криничанською райдержадміністрацією 27 вересня 2003 року, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,8393 га, кадастровий номер 1222088600:01:036:0026, яка розташована на території Червонопромінської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, укладений 28 вересня 2011 року від імені ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» та стягнути судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день слухання справи сповіщений належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомив.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши та перевіривши матеріали справи суд встановив, що 28 вересня 2011 року між відповідачем та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №48. а саме земельної ділянки площею 6,8393 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червонопромінської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, строком на 10 років зі сплатою орендної плати в розмірі 2262 грн. за кожен рік. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надала вказану земельну ділянку ТОВ «Агрофірма «Агросвіт» в користування строком на 10 років. Відповідно до договору орендна плата вноситься в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на момент підписання договору 2262 грн на рік; орендна плата платиться орендарем протягом терміну дії договору оренди, але не пізніше у термін з 30.07. до 31.01 кожного року.

Позивачка у позовній заяві зазначає, що орендна плата за спірні 2017-2018 роки була видана лише в натуральній формі - сільгосппродукцією, згідно договору оренди земельної ділянки №48 укладеного 28 вересня 2011 року, тобто у відповідності до норм Закону України «Про оренду землі», орендарем було частково виконано договір.

У судовому засіданні представник позивачки надав суду заяву, яку ОСОБА_1 направляла СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» про припинення дії договору №48 від 28 вересня 2011 року, що підтверджується копією накладної. Однак, підтвердження про отримання відповідачем вказаної вище заяви, суду представником позивачки не надано.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 22 Закону України «Про оренду землі» за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Як убачається з позовної заяви позивачки, СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» за 2017-2018 року сплачувала орендну плату ОСОБА_1 в натуральній формі, що не суперечить вищевказаній нормі Закону.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договором чітко не врегульовано в яких випадках дія договору припиняється шляхом його розірвання.

Договором не передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку.

Тобто, умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату укладення договору оренди земельної ділянки) істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Схожі за змістом положення були передбачені і статтею 19 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на дату укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря:

використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;

дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України встановлено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Ураховуючи вищевикладене, встановивши, що відповідач виконував свої зобов`язання за договором оренди від 28 вересня 2011 року, здійснював виплату орендної плати за 2017-2018 роки в натуральній формі, що свідчить про часткове виконання ним умов договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 259, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агросвіт» про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення виготочлено 24 лютого 2021 року.

Суддя: В. В. Берелет

р