Рішення № 95108986, 08.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м. Київ № 640/318/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників позивача - Плетінь К.С., відповідача Пожар В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» доОфісу великих платників податків ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (позивач/ ТОВ «Фірма «Дісна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників ДПС (відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0006101403, від 13.12.2019 №0002551403.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків акта фактичної перевірки, з огляду на те, що документи, щодо розмежування двох різних об`єктів господарської діяльності ТОВ «Фірма «Дісна» у вигляді оптової та роздрібної торгівлі, а саме розмежування Складу та Склад-магазину №2 перевіряючими органами не запитувались. Як зазначає позивач, ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розповсюджується саме на Склад-магазин №2, а не на Склад, оскільки на складі розрахункові операції не проводяться.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність проведеної перевірки, зазначивши, що податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0006101403 скасовано Державною податковою службою України, а порушення, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0002551403 позивачем жодним чином не спростовані.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Офісу великих платників податків ДФС здійснена фактична перевірка складу - магазину, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 47, в якому здійснює діяльність ТОВ «ФІРМА «ДІСНА», за результатами якої складено акт перевірки від 22.08.2019 №0129/28/10/РРО/31566495 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що на складі-магазині проводиться реалізація алкогольних напоїв за готівковий та безготівковий розрахунок через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО).

В акті перевірки вчинено запис про не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Вибірковим оглядом товарно-матеріальних цінностей на складі-магазину встановлено, що в приміщенні де застосовується РРО знаходились в реалізації не обліковані у встановленому порядку алкогольні напої на суму 6103,7 грн. (додаток №1 до акту перевірки) та в приміщенні де зберігаються для реалізації оптом алкогольні напої на суму 2283211,4 грн. Загальна сума алкогольних напоїв, які знаходилися в реалізації на складі-магазині не облікованих у встановленому порядку, складає 2289315,1 грн., чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акта перевірки від 22.08.2019 №0129/28/10/РРО/31566495 Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0006101403, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 4578630,20 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням від 19.09.2019 №0006101403, останнє оскаржено ТОВ «Фірма «Дісна» в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 02.12.2019 №11568/6/99-00-8-05-05 про результати розгляду скарги, скарга ТОВ «Фірма «Дісна» задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДПС від 19.09.2019 №0006101403 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 4500552,0 грн., в іншій частині залишено зазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

В подальшому, на підставі висновків акта перевірки від 22.08.2019 №0129/28/10/РРО/31566495 та рішення ДПС України від 02.12.2019 №11568/6/99-00-8-05-05, Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0002551403, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 78078,20 грн., за встановлене порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

1. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0006101403.

Відповідно до п. п. 56.1 - 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписи п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України визначать, що рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (далі - Порядок №916).

Пунктом 1 розділу ІХ Порядку № 916, передбачено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.

Згідно п. 2 розділу ІХ Порядку №916, за результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень: 1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується; 3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін; 4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов`язання.

При цьому, відповідно до пункту 60.1.3 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 60.4 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Як зазначалось, Рішенням Державної податкової служби України від 02.12.2019 №11568/6/99-00-8-05-05 про результати розгляду скарги, скарга ТОВ «Фірма «Дісна» задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДПС від 19.09.2019 №0006101403 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 4500552,0 грн., в іншій частині залишено зазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

Відповідно до пункту 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

На таких підставах податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 19.09.2019 №0006101403 вважається відкликаним. Відкликання податкового повідомлення-рішення означає втрату ним чинності у результаті його скасування відповідним органом. Таке податкове повідомлення-рішення не викликає правових наслідків для платника податків, щодо якого його було винесено.

2. Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0002551403, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 78078,20 грн., за встановлене порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд висловлює наступну правову позицію.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Зокрема, як зазначено в акті перевірки позивачем не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що призвело до порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

Не дотримання вказаних правил є наслідком відповідальності, передбаченої ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за правилами якої до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Так, в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «ФІРМА «ДІСНА» вручено запит контролюючого органу від 12.08.2019 №1 щодо зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та надання для вивчення первинних документів, регістрів, що використовуються в бухгалтерському обліку підприємства.

Директором ТОВ «ФІРМА «ДІСНА» на запит №1 надано копії прибуткових накладних від 01.08.2019, 02.08.2019, 05.08.2019, 06.08.2019, 07.08.2019, 08.08.2019, 12.08.2019 та копії митних декларацій за період 01.08.2019-12.08.2019. Видаткові накладні на реалізацію алкогольних напоїв не надані. В проведенні вибіркового зняття залишків товарно-матеріальних цінностей відмовлено. Надані прибуткові накладні від постачальників виписані на алкогольні вироби з зазначенням місця поставки вул. Електротехнічна, 47.

На повторний запит №2 від 15.08.2019 щодо зняття залишків товарно - матеріальних цінностей та надання для вивчення первинних документів, регістрів, що використовуються в бухгалтерському обліку підприємства, в яких відображені залишки товарно - матеріальних цінностей на складі магазині на підставі пп.20.1.6, 20.1.9, п.20.1, ст.20 Податкового кодексу України, директором ТОВ «Фірма «Дісна» в їх наданні та у знятті залишків відмовлено, про що складено акт про відмову від надання документів до перевірки.

Отже, належних, та юридично спроможних доказів, які б спростовували означене порушення, натомість, підтверджували ведення позивачем, в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, позивачем не надано.

При цьому, аргументи позивача щодо протиправності застосування відносно нього штрафних санкцій зводяться до того, що останній проводить свою діяльність на два різні об`єкти здійснення господарської діяльності. Склад, де позивач здійснює оптовий продаж алкогольної продукції на підставі ліцензії та довідки про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру та Склад-магазин №2, де здійснюється роздрібна торгівля алкогольною продукцією.

Як зазначає позивач, перевіряючими знято залишки товарно-матеріальних цінностей на Складі ТОВ «Фірма «Дісна», проте, на думку позивача, рух товарів у місцях зберігання та оптової торгівлі не є об`єктом фактичної перевірки. Також вказує, що саме на Складі-магазині №2 факт обліку товару в місці роздрібної торгівлі не перевірявся.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пп.80.2.5п.80.2ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст.82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст.86 цього Кодексу.

Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Статтею 86 ПК України визначено порядок оформлення результатів перевірок.

Так, п.86.1 цієї статті закріплено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Суд зазначає, що перевірка проведена відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 09.08.2019 №1621 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Фірма «Дісна» на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Метою перевірки зазначено здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, введення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) тощо).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказ на проведення перевірки, та направлення на перевірку оформлені у відповідності до вимог п.81.1 ст.81 ПК України, які до початку проведення перевірки вручені під підпис особисто директору ТОВ «Фірма «Дісна», згідно вказаного наказу об`єктом перевірки були господарські об`єкти ТОВ «Фірма «Дісна», зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 47, з чого вбачається висновок, що перевірки підлягали і Склад і Склад-магазин №2.

При цьому, можливість визначення різних суб`єктів господарювання, якими б здійснювалась господарська діяльність за однією поштовою адресою, в одному приміщенні, та від імені однієї юридичної особи, чинним законодавством не передбачена.

Посилання позивача, що рух товарів у місцях зберігання та оптової торгівлі не є об`єктом фактичної перевірки суд відхиляє як нормативно необґрунтовані.

При цьому, суд приймає до уваги, що позивач не скористався передбаченим п.81.1 ст.81 ПК України правом відмови від допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Решта доводів сторін не спростовує висновки суду.

У зв`язку з вищенаведеним, вбачається, що відповідачем було правомірно та обґрунтовано застосовано штрафну санкцію у сумі відносно позивача, відповідно, правомірним є оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 №0002551403.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, на думку суду, відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятих рішень, які є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, у свою чергу позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги щодо скасування спірних рішень, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 24.02.2021.

Суддя С.К. Каракашьян