Рішення № 95108803, 18.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року м. Київ № 640/15642/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевченко Н. М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнє підприємства "Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,

за участі учасників справи:

представника позивача - Баумана Ю.Т.,

представника відповідача - Склярова О.Г.

У С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (надалі по тексту також - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 10.03.2020 №19084-10.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що податкову вимогу сформовано з порушенням строку, визначеного Податковим кодексом України. Також зауважено, що оскаржуване рішення не містить обов`язкових відомостей, визначених податковим законодавством.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначив, що податкова вимога прийнята обґрунтовано та правомірно, оскільки позивачем не сплачено у встановлені законодавством строки коштів в рахунок самостійно визначених зобов`язань.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні від 17.09.2020 суд замінив первинного відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі по тексту також - ГУ ДПС у м. Києві).

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкову вимогу від 10.03.2020 № 19084-10 відносно Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», відповідно до якої підлягає сплаті податковий борг в розмірі 8 605 806,98 грн, у т.ч. за основним платежем в сумі 8 554 297,33 грн та пені - 51 509,64 грн.

Борг виник з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 8 507 103,95 грн та земельного податку з юридичних осіб в сумі 98 703,02 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За умовами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 ст. 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.п. 1 - 3 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі - Порядок № 610), податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:

узгодженого грошового зобов`язання;

непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку № 610 податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Судом установлено, що останнім днем для подачі декларації за 2019 рік припадав на 29 лютого 2020 року.

Дочірнім підприємством «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» подано до ГУ ДПС у Дніпровському районі засобами електронної пошти декларацію з податку на прибуток підприємств за 2019 рік (від 02.03.2020 №9335225404), в якій платником задекларовано податкове зобов`язання в ряд. 19 (Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду) в сумі 8 509 989 грн. Нарахування по декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік відображені в ІКП платника по коду платежу 11021000 по строку сплати 10.03.2020.

Ураховуючи приписи п.59.3 ст.59 ПК України відповідачем з порушенням строку прийнято оскаржувану податкову вимогу 10.03.2020, зважаючи на те, що саме цією датою закінчується граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2019 рік.

Таким чином, оскаржувана податкова вимога в частині суми нарахування податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 8 507 103,95 грн винесена передчасно, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності або правомірності оскаржуваного рішення.

Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Разом з тим, суд наголошує, що відносно нарахованого податкового боргу щодо земельного податку на суму 98 703,02 грн та податку на нерухоме майно, від`ємне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в розмірі 0,01 грн позивачем жодних заперечень не надано. В позовній заяві обґрунтувань щодо протиправності цієї частини податкової вимоги від 10.03.2020 №19084-10 взагалі не наведено, натомість стосуються лише питань нарахування податку на прибуток підприємств.

Посилання позивача на те, що податкова вимога підписана неуповноваженою особою, спростовуються наданими відповідачем доказами до матеріалів справи, зокрема, долучено наказ від 26.02.2020 № 2250, яким уповноважено начальника відділу стягнення боргів платників-банкрутів та платників, що перебувають в ліквідаційній процедурі управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 на підписання в тому числі і податкових вимог (п.59.1 ст.59 ПК України).

Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 10.03.2020 №19084-10 в частині суми 8 507 103,95 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь Дочірнього підприємства "Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" у розмірі 840,80 грн (коп.).

Позивач: Дочірнє підприємство "Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 34, код ЄДРПОУ 02140024)

Відповідач: Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

повний текст рішення складено 23.02.2021