Ухвала суду № 95108760, 22.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 лютого 2021 року м. Київ № 640/2642/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД»до1) Головного управління Державної податкової служби у місті Києві 2) Державної податкової служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-2, ДПС України) в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 03 червня 2019 року №1180617/38748429 щодо відмови у реєстрації ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» податкової накладної №2 від 15 травня 2019 року;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» №2 від 15.05.2019, датою її фактичного подання на реєстрацію - 27.05.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року, у зв`язку з виявленням недоліків позовної заяви, останню залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк на їх усунення.

Вказані судом недоліки позивачу пропонувалось усунути шляхом подання до суду належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

16 лютого 2021 року від ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, яка мотивована тим, що загальна сума на яку ГУ ДПС у м. Києві заблоковано податкові накладні становить 6 596 450, 51 грн. Внаслідок блокування податкових накладних підприємство вимушено було призупинити здійснення господарської діяльності, звільнити працівників та єдиного юриста. Крім того, позивач зазначив, що на підприємстві були відсутні оперативні кошти для сплати судового збору. Таким чином, ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» звернулось до суду з даним позовом як тільки з`явилась можливість для сплати судового збору.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховним Судом у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, за приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, у разі використання процедури досудового врегулювання спору, строк звернення до суду становить 3 місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги.

Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а (провадження №К/9901/4548/17).

Матеріалами справи встановлено, що позивач, оскаржуючи рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 03 червня 2019 року №1180617/38748429, та отримавши рішення Комісії з питань розгляду скарг 19 червня 2019 року, звернувся до суду через один рік та 6 місяців, у той час коли законом встановлений тримісячний термін на звернення до суду.

При цьому, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається на скрутне матеріальне становище.

Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Аналогічна правова позиція зазначена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16 березня 2018 року у справі №9901/1/17 (провадження №11-244асі18).

Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.

Таким чином, сторона, знаходячись у скрутному матеріальному стані, може звернутись до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду та заявити клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору та надати відповідні докази на підтвердження доводів, викладених у такому клопотанні, чого позивачем здійснено не було.

З огляду на викладене, причини, зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом, суд вважає неповажними та необґрунтованими.

Крім того, вказаним аргументам позивача судом надавалась оцінка в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 11 лютого 2021 року.

У відповідності до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що недоліки позовної заяви не усунуто, позовна заява ТОВ «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» підлягає поверненню позивачу.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтею 122, 123, пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169, статтями 241 - 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» повернути.

2. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 38748429, адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, 61-А. кв. 90);

Відповідач 1: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).