Рішення № 95108589, 16.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/1949/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представника позивача Сало О.П., представника відповідача Полегешко Л.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007333305; рішення від 13.05.2020 № 00007353305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007323305; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-000073433305; податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007303305; податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007313305; податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007293305.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та повністю спростовуються наявними у позивача первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, які надавались як під час проведення документальної перевірки так і разом із запереченнями на акт перевірки, проте не були взяті до уваги відповідачем. Вказує, що задекларовані доходи повністю підтверджуються наданими документами, а отримана поворотна фінансова допомога була повернута в строк дії договорів. Зазначає, що віднесення до валових витрат податку на нерухоме майно, є пов`язаним з проведенням господарської діяльності, оскільки він має земельну ділянку на правах приватної власності, на якій розташована стоянка автотранспортних засобів, що прямо пов`язано з проведенням його господарської діяльності, як фізичної особи-підприємця.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача встановлено, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували повернення отриманої ним поворотної фінансової, у зв`язку з чим було занижено задекларовані доходи за 2018 рік та за 2019 рік. Також вказує, що позивачем в 2018 та 2019 роках завищено валові витрати, а саме на перевірку не надано наказів або інших первинних документів щодо перебування найманих працівників у відрядженнях та жодних документів, підтверджуючих використання платних доріг, а до валових витрат включено податок на землю, податок на нерухоме майно та суми сплачених штрафних санкцій. Зазначає, що у зв`язку з встановленими порушеннями також донараховано єдиний соціальний внесок та військовий збір.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій при складанні акту документальної перевірки та прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а лише скопійовано частинами акт перевірки.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 03.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Вислухавши пояснення представників сторін, свідка, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем на підставі наказу від 06.02.2020 № 326, направлень від 17.02.2020 № 463, № 464 (т. 3 а.с. 188-190) була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2019, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2018 по 31.12.2019, за результатами якої складений акт № 326/13/ НОМЕР_1 від 17.03.2020 (т. 1 а.с. 18-65).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення:

- статті 177 Податкового кодексу України, а саме було занижено задекларовані доходи за 2018 рік на загальну суму 1 292 902,00 грн. та за 2019 рік на загальну суму 1 508 258,84 грн.;

- підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, а саме було завищено задекларовані витрати за 2018 рік на 2 086 158,81 грн. та за 2019 рік на 2 087 740,77 грн.;

- статті 177 Податкового кодексу України, а саме занижено оподатковуваний дохід за 2018 рік на 3 379 060,81 грн. та за 2019 рік на 3 595 999,61 грн. внаслідок заниження задекларованих доходів та завищення задекларованих витрат, пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки -1 255 510,87 грн., в тому числі за 2018 рік - 608 230,94 грн. та за 2019 рік - 647 279,93 грн.;

- підпункту 164.2.11 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164; підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168; підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170; абзацу «а» пункту 171.2 статті 171; пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме позивачем не оподатковані суми надміру витрачених коштів, виданих найманим працівникам під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, а саме суми видані найманим працівникам на відрядження (добові), які не підтверджені наказами на відрядження, в результаті чого занижено податок з доходів найманих працівників за 1 кв. 2018 року на 130 212,01 грн., за 2 кв. 2018 року на 74 975,84 грн., за 3 кв. 2018 року на 69 425,53 грн., за 4 кв. 2018 року на 135 287,09 грн., за 1 кв. 2019 року на 64 909,11 грн., за 2 кв. 2019 року на 89 208,64 грн., за 3 кв. 2019 року на 82 638,93 грн., за 4 кв. 2019 року на 137 744,06 грн.

Усього донараховано податку на доходи найманих працівників - 784 401,21 грн.;

- Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2018 року - 4 квартал 2019 року, а саме: позивачем в поданих розрахунках не відображено суми коштів, виданих найманим працівникам під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, а саме суми видані найманим працівникам на відрядження (добові), які не підтверджені наказами на відрядження;

- підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме занижено суму чистого доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням мінімальної та максимальної величини за 2018 рік на 589 992,47 грн. та за 2019 рік на 701 064,00 грн.;

- підпункту 2 пункту 1 статті 7, пункт 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого платником було занижено суму єдиного соціального внеску за 2018 рік на 129 798,36 грн. та за 2019 рік на 154 234,08 грн.

Донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22,0% - 284 032,44 грн., а саме: за 2018 рік на 129 798,36 грн. та за 2019 рік на 154 234,08 грн.;

- підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме занижено суму військового збору від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік на 50 685,91 грн. та за 2019 рік на 53 939,99 грн.

Донараховано військового збору від здійснення підприємницької діяльності - 104 625,90 грн.;

- підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме занижено суму військового збору з доходів, виплачених найманим працівникам за 1 кв. 2018 року на 9 827,91 грн., за 2 кв. 2018 року на 4 193,4 грн., за 3 кв. 2018 року на 4 744,125 грн., за 4 кв. 2018 року на 9 244,71 грн., за 1 кв. 2019 року на 4435,5 грн., за 2 кв. 2019 року на 6 095,985 грн., за 3 кв. 2019 року на 5 647,05 грн., за 4 кв. 2019 року на 9 412,605 грн.

Донараховано військового збору з доходів, виплачених найманим працівникам -53 601,29 грн.

27.04.2020 позивачем було подано заперечення до вищевказаного акту, на які листом № 3083/ФОП/25-01-33-05-12 від 07.05.2020 відповідачем надано відповідь, згідно якої зроблено висновок, що заперечення до акту не є достатньо обґрунтованими, та за результатами розгляду, висновок акта перевірки викладено в новій редакції (т. 1 а.с. 66-75), а саме встановлено порушення:

- статті 177 Податкового кодексу України, а саме було занижено задекларовані доходи за 2018 рік на загальну суму 1 292 902,00 грн. та за 2019 рік на загальну суму 1 508 258,84 грн.;

- підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, а саме було завищено задекларовані витрати за 2018 рік на 2 086 158,81 грн. та за 2019 рік на 2 087 740,77 грн.;

- статті 177 Податкового кодексу України, а саме занижено оподатковуваний дохід за 2018 рік на 3 379 060,81 грн. та за 2019 рік на 3 595 999,61 грн. внаслідок заниження задекларованих доходів та завищення задекларованих витрат, пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки -1 255 510,87 грн., в тому числі за 2018 рік - 608 230,94 грн. та за 2019 рік - 647 279,93 грн.

- підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме занижено суму чистого доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням мінімальної та максимальної величини за 2018 рік на 589 992,47 грн. та за 2019 рік на 701 064,00 грн.;

- підпункту 2 пункту 1 статті 7, пункт 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого платником було занижено суму єдиного соціального внеску за 2018 рік на 129 798,36 грн. та за 2019 рік на 154 234,08 грн.;

- підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме занижено суму військового збору від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік на 50 685,91 грн. та за 2019 рік на 53 939,99 грн.;

- підпункту 164.2.11 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164; підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168; підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170; абзацу «а» пункту 171.2 статті 171; пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме позивачем не оподатковані суми надміру витрачених коштів, виданих найманим працівникам під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, а саме суми видані найманим працівникам на відрядження (добові), які не підтверджені наказами на відрядження, в результаті чого занижено податок з доходів найманих працівників за 1 кв. 2018 року на 130 212,01 грн., за 2 кв. 2018 року на 74 975,84 грн., за 3 кв. 2018 року на 69 425,53 грн., за 4 кв. 2018 року на 135 287,09 грн., за 1 кв. 2019 року на 64 909,11 грн., за 2 кв. 2019 року на 89 208,64 грн., за 3 кв. 2019 року на 82 638,93 грн., за 4 кв. 2019 року на 137 744,06 грн.;

- Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2018 року - 4 квартал 2019 року, а саме: позивачем в поданих розрахунках не відображено суми коштів, виданих найманим працівникам під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки;

- підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме занижено суму військового збору з доходів, виплачених найманим працівникам за 1 кв. 2018 року на 9 827,91 грн., за 2 кв. 2018 року на 4 193,4 грн., за 3 кв. 2018 року на 4 744,13 грн., за 4 кв. 2018 року на 9 244,71 грн., за 1 кв. 2019 року на 4435,5 грн., за 2 кв. 2019 року на 6 095,985 грн., за 3 кв. 2019 року на 5 647,05 грн., за 4 кв. 2019 року на 9 412,61 грн.

На підставі викладеного відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 13.05.2020 № 00007333305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 1 883 266,31 грн. у тому числі 1 255 510,87 грн. за податковими зобов`язаннями та 627 755,44 грн. штрафних санкцій (т. 1 а.с. 76-77);

- від 13.05.2020 № 00007323305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 156 938,86 грн., у тому числі 104 625,90 грн. за податковими зобов`язаннями та 52 312,96 грн. штрафних санкцій (т. 1 а.с. 80-81);

- від 13.05.2020 № 00007303305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб з доходів, виплачених найманим працівникам на 1 372 702,12 грн., у тому числі 784 401,21 грн. за податковими зобов`язаннями та 588 300,91 грн. штрафних санкцій (т. 1 а.с. 83-84);

- податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007293305, яким до позивача застосовано штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн. (т. 1, а.с. 85-86).

- від 13.05.2020 № 00007313305, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору (з доходів, виплачених найманим працівникам) на 93 802,26 грн., у тому числі 53 601,29 грн. за податковими зобов`язаннями та 40 200,97 грн. штрафних санкцій (т. 1 а.с. 87-88);

Також відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-000073433305 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 284 032,44 грн. та рішення від 13.05.2020 № 00007353305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 41 383,08 грн. (т. 1 а.с. 78-79, 82).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Згідно підпункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

В силу положень підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Так, за результатами перевірки, серед іншого, було встановлено, що згідно договору № 1 від 02.01.2018 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ОСОБА_2 (позикодавець) надала ФОП ОСОБА_1 (позичальник) поворотну фінансову допомогу (позику) в сумі 600 000,00 грн. готівкою.

Згідно підпункту 2.4. договору поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Позикодавцем, але не пізніше 31.12.2018 (т. 1 а.с. 121-122).

Також встановлено, що у 2019 році ФОП ОСОБА_1 була отримана поворотна фінансова допомога в розмірі 500 000,00 грн. від ОСОБА_3 згідно договору № 1 від 02.01.2019.

Згідно підпункту 2.4. вказаного договору поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Позикодавцем, але не пізніше 31.12.2019 (т. 1 а.с. 127-128).

Так, контролюючий орган встановив, що позивачем було занижено суми доходу за 2018 рік на 600 000,00 грн. та за 2019 рік на 500 000,00 грн., оскільки на перевірку не надано жодних документів, які б підтверджували повернення поворотної фінансової допомоги.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Таким чином, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Суду було надано розписку ОСОБА_2 від 28.12.2018, відповідно до якої нею було отримано від позивача кошти в сумі 600 000,00 грн., які надавались в борг та розписку ОСОБА_3 від 30.12.2018, відповідно до якої нею було отримано від позивача кошти в сумі 500 000,00 грн., які надавались в борг (т. 1 а.с. 123, 129).

З викладеного встановлено, що позивачем було повернуто отримані в 2018 та 2019 роках поворотні фінансові допомоги в терміни, визначені відповідними договорами.

Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом. Сума добових визначається в разі відрядження: у межах України та країн, в`їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в`їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами; до країн, в`їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в`їзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні) (підпункт 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Так, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що позивачем згідно наданих на перевірку звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, книги доходів і витрат та наданого пояснення ФОП ОСОБА_1 включено до валових витрат виплати на відрядження найманих працівників (добові) в розмірі за 2018 рік 1 867 343,00 грн. та за 2019 рік в розмірі 1 706 076,00 грн., однак не надано накази або інші первинні документи на відрядження.

Також зазначено, що згідно наданих на перевірку документів та книги доходів і витрат позивачем включено до валових витрат «Плату за дороги» за 2018 рік в сумі 176 800,08 грн. та за 2019 рік в сумі 368 643,91 грн., а на перевірку не надано жодних документів, підтверджуючих використання платних доріг.

При цьому, в матеріалах справи містяться: розрахунок по звітах на відрядження співробітників ФОП ОСОБА_1 за 2019 рік (т. 2 а.с. 217-222), накази на відрядження за 2018 та 2019 роки (т. 1 а.с. 136-250; т. 2 а.с. 1- 97; т. 4 а.с. 83-250; т. 5 а.с. 1-43), звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за 2019 рік (т. 2 а.с. 223-250; т. 3 а.с. 2-81), розрахунок по звітах на відрядження співробітників ФОП ОСОБА_1 за 2018 рік (т. 3 а.с. 82-87), звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за 2018 рік (т. 3 а.с. 88-204), розрахунок плати за дороги по чеках (т. 3 а.с. 205-208), чеки ДУ «Белавтострада» (т. 2 а.с. 98-136; т. 4 а.с. 46-82), акти прийому-передачі послуг (платні дороги) (т. 3 а.с. 209-250, т. 4 а.с. 1-7).

Вказані документи в повній мірі підтверджують задекларовані позивачем витрати.

Разом з тим, відповідач вказує, що позивачем під час перевірки не було надано документів на підтвердження повернення поворотної фінансової допомоги, а також документів на підтвердження понесених витрат на відрядження та оплати за користування платними дорогами.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно наданого суду листа № 1570/ФОП/25-1-33-05-12 від 03.03.2020 відповідачем просив позивача надати лише підтверджуючі документи та письмові пояснення щодо джерел походження готівки, яка була включена до складу витрат при виплаті заробітної плати та витрат на відрядження, на яку ФОП ОСОБА_1 було надано відповідь, що зареєстрована в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області за № 10901/ФОП/25-01 від 10.03.2020 (т. 4 а.с. 12-13).

Відповідачем не надано суду документів на підтвердження запиту та не надання платником податків документів на підтвердження повернення поворотної фінансової допомоги, а також документів на підтвердження понесених витрат на відрядження та оплати за користування платними дорогами.

Разом з тим, вказані документи було надано суду та вони спростовують позицію відповідача щодо не повернення позивачем поворотної фінансової допомоги, не підтвердження первинним документами понесених позивачем витрат, а тому висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем сум доходу за 2018 та 2019 роки та щодо завищення витрат на відрядження та використання платних доріг є безпідставними.

В судовому засіданні було заслухано свідка ОСОБА_4 , яка за цивільно-правовою угодою працює бухгалтером у ФОП ОСОБА_1 , та яка пояснила, що перевіряючим надавалися документи, що підтверджують походження готівки, документи на підтвердження повернення поворотної фінансової допомоги, накази на відрядження, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, а також документи на підтвердження витрат на використання платних доріг в Республіці Білорусь. Зазначила, що разом з запереченнями до податкової було надіслано копії наказів, договорів про фінансову допомогу, чеків, звітів.

Щодо включення до валових витрат податку на землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та суми сплачених штрафних санкцій, то суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, зокрема, відповідно до підпункту 177.4.3 якого до такого переліку належать: суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.

Так, згідно статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

З аналізу викладених норм судом встановлено, що чинне на момент здійснення задекларованих позивачем витрат законодавство не передбачало включення до витрат податок на землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та суми сплачених штрафних санкцій, а тому позивачем в порушення законодавства було віднесено вказані податки та штрафні санкції до валових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007333305, за виключенням зобов`язання зі сплати податку на майно в сумі 9 906,59 грн. та штрафних санкцій в сумі 4 953,30 грн. (відповідно до розрахунку наданого контролюючим органом, т. 5 а.с. 55) прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007303305, то суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (пункт 164.6 статті 164 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

В силу пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (пункт 176.2 статті 176 Податкового кодексу України).

Тому, враховуючи встановлення судом необґрунтованості висновків податкового органу щодо видання позивачем найманим працівникам сум на відрядження (добові), що не підтверджені відповідними наказами на відрядження, та як наслідок заниження податку з доходів найманих працівників, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007303305 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007293305, то суд зазначає наступне.

Згідно пункту 119.2 пункту 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Так, контролюючим органом було встановлено порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2018 року - 4 квартал 2019 року, а саме не відображення позивачем в поданих розрахунках суми коштів, виданих найманим працівникам під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Разом з тим, враховуючи встановлення судом безпідставності висновків контролюючого органу щодо завищення витрат на відрядження, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007293305.

Щодо військового збору.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 163 Податкового кодексу України).

Враховуючи встановлення судом протиправності висновків податкового органу щодо заниження задекларованого доходу, завищення задекларованих витрат, а також заниження податку з доходів найманих працівників, суд також приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2020 № 00007323305, за виключенням зобов`язання зі сплати податку на майно в сумі 9 906,59 грн. та штрафних санкцій в сумі 4 953,30 грн. (відповідно до розрахунку наданого контролюючим органом, т. 5 а.с. 55), від 13.05.2020 № 00007313305.

Щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 6 Закону).

Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно абзацу третього пункту 1, пункту 4 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є: роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (пункт 3 частини одинадцятої статті 25 Закону).

Враховуючи, що нарахування єдиного внеску та штрафних санкцій є похідним від протиправних висновків контролюючого органу щодо заниження сум чистого доходу, суд також приходить до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.05.2020 № 00007353305 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-000073433305.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007333305, за включенням зобов`язання зі сплати податку на майно в сумі 9906,59 грн. та штрафних санкцій в сумі 4953,30 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007323305, за включенням зобов`язання зі сплати податку на майно в сумі 9906,59 грн. та штрафних санкцій в сумі 4953,30 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.05.2020 № 00007353305.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-000073433305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007303305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007313305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2020 № 00007293305.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 10 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.02.2021.

Суддя В.О. Непочатих