Рішення № 95108414, 23.02.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2671/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить:

- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови їй у переведенні з одного виду пенсійного забезпечення на інший;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області перевести її з одного виду пенсійного забезпечення на інший - пенсію по втраті годувальника з 15.05.2020 року.

1.2. Ухвалою суду від 09.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. 13.08.2020 р. ОСОБА_1 звернулася до Новоселицького відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про переведення з пенсії за вислугою років, призначеної згідно з п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про прокуратуру». Однак, 21.08.2020 р. листом № 2400-0208-8/23265 ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило позивача про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника за нормами Закону №1697-VII, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

2.2. Позивач не погодившись з такою відмовою оскаржила її, звернувшись до Пенсійного фонду України, на що листом від 06.10.2020 року №1921-1800/Д-02/8-2400/20 відповідачем їй повідомлено про прийняте рішення, яким відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника.

2.3. Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. Відповідно до змісту позову та відповіді на відзив, а також доданих до них матеріалів позиція позивача обґрунтовується наступним.

3.2. Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.3. 13 серпня 2020 року нею подана заява до Новоселицького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного форду України в Чернівецькій області про переведення з одного виду пенсійного забезпечення на інший, - пенсію по втраті годувальника. На вказану заяву Новоселицький відділ обслуговування громадян надіслав лист-відповідь без номера і дати, в якому вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову в переведенні її з пенсії за вислугою років, призначеної згідно з п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про прокуратуру».

3.4. Вказує, що у зв`язку із незгодою з таким рішенням, оскаржила його до Пенсійного фонду України і просила відмінити його як таке, що суперечить діючому законодавству, оскільки, вона не просила призначити їй пенсію по втраті годувальника, а просила у відповідності з п. 3 ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перевести з одного виду пенсійного забезпечення на інший, - пенсію по втраті годувальника. На вказану скаргу вона отримала листа від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.10.2020 року, в якому було роз`яснено чому відповідач відмовив в переведенні на інший вид пенсійного забезпечення.

3.5. Вважає дії відповідача неправомірними та такими що суперечать діючому законодавству.

3.6. Стверджує, що вже більше 18 років вона отримую пенсію за вислугою років та інших доходів не має, тобто є непрацездатним членом сім`ї покійного чоловіка і перебувала на його утриманні, оскільки, розмір її пенсії значно нижчий пенсії чоловіка. При звернені нею була подана довідка про те, що вона перебувала на утриманні чоловіка. Таким чином були законні підстави для задоволення заяви у відповідності з п. 3 ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і перевести її з одного виду пенсійного забезпечення на інший - пенсію по втраті годувальника.

Позиція відповідача

3.7. 26.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

3.8. Так, вказує, що 13.08.2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про перехід з пенсії за вислугу років, призначеної згідно з п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

3.9. 21.08.2020 листом № 2400-0208-8/23265 ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило позивача про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника за нормами Закону №1697-VII, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

3.10. Відповідно до ч. 19 ст. 86 Закону №1697-VII пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї.

3.11. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у ст. 36 Закону № 1058-ІV, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІV.

3.12. В свою чергу, враховуючи положення ст. 26 Закону № 1058-ІV, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148, пенсійний вік залежить також від тривалості набутого особою страхового стажу.

3.13. Так, жінки, які народилися у 1967 році (як у випадку позивача), набувають права на пенсію за віком після досягнення віку 60 років, зокрема, у 2027 році, за наявності не менше 33 років страхового стажу (ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV). У разі відсутності зазначеного страхового стажу, право на пенсію за віком виникає після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу, зокрема, у 2030 році - від 25 до 35 років (ч. 2 ст. 26 Закону № 1058-ІV). У разі відсутності вказаного вище страхового стажу, право на пенсію за віком набувають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, у 2032 році - не менше 15 років (ч. 3 ст. 26 Закону № 1058-ІV).

3.14. За документами пенсійної справи ОСОБА_1 страховий стаж на даний час складає 27 років 4 місяці 4 дні.

3.15. Таким чином, вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні та не відповідають вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІV.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 15.05.1993 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.05.2020 року (а.с. 7, 13).

5.2. З матеріалів справи та аргументів сторін судом встановлено, що позивач з 15.04.2002 року не працює, про що свідчать відомості з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 та довідка Новоселицької центральної районної лікарні від 25.04.2002 року №743 (а.с. 30-32).

5.3. З 16.04.2002 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), що підтверджується проколом про призначення пенсії від 13.05.2002 року (а.с. 28 зворотній бік).

5.4. Як зазначає позивач, власних доходів окрім отримуваної пенсії вона немає, та повністю була на утриманні свого чоловіка.

5.5. Аргументами сторін підтверджується, що 13.08.2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про перехід з пенсії за вислугу років, призначеної згідно з п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону №1697-VII. Однак листом від 21.08.2020 р. № 2400-0208-8/23265 ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило позивача про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника за нормами Закону №1697-VII, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону 1058-ІV.

5.6. Не погодившись з такою відмовою ОСОБА_1 оскаржила його, звернувшись до Пенсійного фонду України, на що листом від 06.10.2020 року №1921-1800/Д-02/8-2400/20 відповідачем їй повідомлено про прийняте рішення, яким відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону 1058-ІV. При цьому, у вказаному листі констатовано, що, враховуючи положення ст. 26 Закону № 1058-ІV, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148, пенсійний вік залежить також від тривалості набутого особою страхового стажу. Так, жінки, які народилися у 1967 році (як у випадку позивача), набувають права на пенсію за віком після досягнення віку 60 років, зокрема, у 2027 році, за наявності не менше 33 років страхового стажу (ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV). У разі відсутності зазначеного страхового стажу, право на пенсію за віком виникає після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу, зокрема, у 2030 році - від 25 до 35 років (ч. 2 ст. 26 Закону № 1058-ІV). У разі відсутності вказаного вище страхового стажу, право на пенсію за віком набувають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, у 2032 році - не менше 15 років (ч. 3 ст. 26 Закону № 1058-ІV). За документами пенсійної справи ОСОБА_1 страховий стаж на даний час складає 27 років 4 місяці 4 дні (а.с. 6).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом оскарження у цій справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, призначеної згідно з п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону №1697-VII. Відтак, суд у цій справі надасть оцінку такому рішенню ГУ ПФУ в Чернівецькій області через призму верховенства права.

6.2. Спеціальним законом, яким визначаються принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

6.3. Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

6.5. Статтею 36 Закону №1058-IV визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

6.6. Так, частиною 1 статті 36 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

6.7. У свою чергу, частиною 19 статті 86 Закону №1697-VII визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті. Так, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

6.8. Згідно пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

6.9. Частиною 3 статті 36 Закону №1058-IV визначено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

6.10. Судом у цій справі встановлено, що підставою для відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за вислугу років, призначеної згідно з п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону №1697-VII, слугувало недосягненням нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, про що також зазначено у листі від 06.10.2020 року №1921-1800/Д-02/8-2400/20.

6.11. Щодо наявності у позивача необхідного віку для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника суд зазначає наступне.

6.12. Як зазначено судом вище, згідно пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

6.13. Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, в якій диференційовано пенсійний вік залежно від наявного страхового стажу. Тобто, пенсійний вік особи, необхідний для призначення пенсії за віком, залежить від страхового стажу (чим менше страховий стаж, тим більший пенсійний вік).

6.14. Зокрема, частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

6.15. У свою чергу, згідно частини 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

6.16. Відповідно ж до частини 3 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

6.17. Саме на положення частин 1-3 статті 26 Закону №1058-IV, посилається відповідач, обґрунтовуючи правомірність своєї позиції, оскільки стаж ОСОБА_1 на час звернення до органу ПФУ складає 27 років 4 місяці 4 дні.

6.18. З даного приводу суд зазначає, що досягнення відповідного віку та наявність страхового стажу є обов`язковою передумовою для призначення пенсії за віком.

6.19. За відсутності необхідного страхового стажу, в дію вступають положення частин 2,3,4 статті 26 Закону №1058-IV відповідно до змісту яких збільшується пенсійний вік для осіб (в тому числі для жінок). Зокрема, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком виникає після досягнення віку 63 роки (за умови наявності страхового стажу) (частина 2); у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років (за умови наявності страхового стажу).

6.20. Аналізуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що чинна редакція статті 26 Закону №1058-IV не містить єдиного цифрового визначення пенсійного віку особи, оскільки останній залежиться від наявного страхового стажу.

6.21. У цій справі встановлено, що відповідно до матеріалів справи страховий стаж ОСОБА_1 складав 27 років 4 місяців 15 днів (а.с. 29).

6.22. У свою чергу, згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 06.02.2002 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак, станом на дату звернення до відповідача із заявою від 13.08.2020 року про переведення з пенсії за вислугу років, призначеної згідно з п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону №1697-VII, їй виповнилося лише 53 роки, що є меншим ніж мінімально необхідний вік передбачений частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, а тому вона не може вважатись особою яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону на момент подання нею заяву про оформлення пенсії.

6.23. Згідно положень частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи, які народилися у 1967 році, набувають права на пенсію за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років. У разі відсутності зазначеного страхового стажу, право на пенсію за віком виникає після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років (частина 2 статті 26 Закону №1058-IV). У разі відсутності вказаного вище страхового стажу, право на пенсію за віком набувають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років (частина 3 статті 26 Закону №1058-IV)

6.24. Оскільки частиною 19 статті 86 Закону №1697-VII визначено як обов`язкову умову для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідність особи до непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого згідно статті 36 Закону №1058-IV, яка у свою чергу вимагає досягнення пенсійного віку передбаченого статтею 26 цього Закону, слідує, що ОСОБА_1 , станом на день звернення із заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону №1697-VII, не мала права на таку пенсію.

6.25. Для переведення особи з одного виду пенсії на інший, така особа має мати право отримувати альтернативний вид пенсії, чого не має у ОСОБА_1 .

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

7.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

7.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у переведенні з пенсії за вислугу років, призначеної згідно з п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами Закону №1697-VII, діяв правомірно, у зв`язку із чим в задоволенні позову необхідно відмовити.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Оскільки у задоволенні цього позову відмовлено у повному обсязі, суд не стягує на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.В. Анісімов