Рішення № 95108362, 24.02.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2530/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Чернівецької міської ради Продана Василя Сафроновича, Чернівецької міської ради, Управління освіти Чернівецької міської ради про скасування розпорядження, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження №1285-к від 13.10.2020 р. секретаря Чернівецької міської ради Продана Василя Сафроновича про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління освіти Чернівецької міської ради;

- зобов`язати секретаря Чернівецької міської ради Продана Василя Сафроновича та Чернівецьку міську раду поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління освіти Чернівецької міської ради;

- стягнути з Управління освіти Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.10.2020р. по дату винесення рішення судом по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним розпорядженням його звільнено з посади начальника управління освіти міської ради за прогул (відсутність на роботі протягом трьох годин протягом робочого дня). Вказував, що підставами цього стали акти від 12 жовтня 2020 року та від 13 жовтня 2020 року, в яких стверджується про відсутність позивача у вказані дні на робочому місці. Натомість позивач зазначив, що в період з 09.10.2020р. по 04.11.2020р. не перебував на роботі у зв`язку із тим, що захворів, що підтверджується листками непрацездатності. Звертав увагу на те, що встановивши відсутність позивача, відповідач не відібрав від позивача жодних пояснень.

Позивач вважає, що розпорядження про його звільнення є протиправним, оскільки згідно з правилами трудового законодавства не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

25.11.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/2530/20-а відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11.12.2020 року від секретаря Чернівецької міської ради - Продана Василя Сафроновича надійшов відзив, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись, зокрема, на те, що підставою для звільнення позивача було відсутність останнього на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин (п.4.ст.40 Кодексу Законів про працю України). Зазначив, що відібрати відповідні пояснення у позивача було неможливо, оскільки останній не реагував на вхідні дзвінки мобільного телефону, які надходили від працівників кадрової служби та в період з 09.10.2020р по 13.10.2020р. в будь-який спосіб не повідомив про обставини тимчасової втрати працездатності.

Окремого відзиву від імені Чернівецької міської ради до суду не подано.

Ухвалою суду від 15.12.2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Від представника Чернівецької міської ради С.Мар`яна 26.01.2021 року надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів.

У заяві, поданій до суду 27.01.2021 року представник позивача просив справу розглядати без його участі на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи указані положення КАС України, клопотання представників позивача та відповідача, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою суду від 24.02.2021 року допущено заміну відповідача у даній справі - секретаря Чернівецької міської ради Продана Василя Сафроновича на його правонаступника - Чернівецького міського голову Клічука Романа Васильовича.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 згідно розпорядження Чернівецького міського голови від 31.08.2015 року №725-к призначений з 31.08.2015 року на посаду начальника управління освіти Чернівецької міської ради (а.с.14).

12.10.2020 року начальником відділу з питань кадрової роботи міської ради - Стецюк Л.М., заступником начальника відділу правового забезпечення питань земельних відносин та будівництва юридичного управління міської ради - ОСОБА_2 , охоронником групи по транспортно-господарському обслуговуванню міськрайрад І.Галяновським складено та підписано акт про наступне, - Мартинюк С.В. начальник управління освіти Чернівецької міської ради відсутній 12.10.2020 року в кабінеті №108 приміщення Чернівецької міської ради (Центральна площа, 1) 08.00 год. по 14.00 год. (а.с.9).

Того ж дня начальником відділу первинної правової допомоги і юридичної екпертизи документів юридичного відділу міської ради - Мар`яном С.А., заступником начальника відділу з питань кадрової роботи міської ради - Полянської А.Б., секретарем групи централізованого господарського обслуговування управління освіти міської ради - Козьми О.А., складено та підписано акт про наступне, - Мартинюк С.В. начальник управління освіти міської ради відсутній 12.10.2020 року в кабінеті №102 управління освіти Чернівецької міської ради (м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176) з 08.00год. по 16.30год. Наклеєний від час опечатування аркуш паперу на дверях кабінету не пошкоджений (а.с.10).

13.10.2020 року начальником відділу з питань кадрової роботи міської ради - Стецюк Л.М., заступника начальника юридичного управління міської ради - Остафійчука Я.В., охоронником групи по транспортно-господарському обслуговуванню міськрайрад П.М.Підлісним складено та підписано акт про наступне, - ОСОБА_1 начальник управління освіти міської ради відсутній 13.10.2020 року в кабінеті №108 приміщення Чернівецької міської ради (Центральна площа, 1) 08.00год. по 11.20год. (а.с.11).

Розпорядженням секретаря Чернівецької міської ради В.Продана від 13.10.2020 року №1285-к, відповідно до ст.42 та ст.50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти від 12.10.2020 року та від 13.10.2020 року, - припинено службу в Чернівецькій міській раді ОСОБА_1 , шляхом звільнення з посади начальника управління освіти міської ради за прогул/відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня/без поважних причин (п.4 ст.40 Кодексу Законів про працю) 13.120.2020 року (а.с.7).

Позивач вважає, що його звільнено незаконно, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює та визначає Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтями 1, 2 Закону №2493-III визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом; посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до ст.3 Закону №2493-III, посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема, є: посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно із ст.7 Закону №2493-III, правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 20 Закону №2493-III визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом (ч.3 ст.20 Закону №2493-III).

Судовим розглядом встановлено, що позивач є посадовою особою місцевого самоврядування, служба якого припинена розпорядженням секретаря Чернівецької міської ради ОСОБА_3 №1285-к від 13.10.2020р. Відповідно до вказаного розпорядження позивача було звільнено згідно п.4 ст. 40 КЗпП України, а саме прогул ( відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Норми спеціального законодавства під час звільнення не застосовувались.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Отже, звільнення за цією підставою допускається лише в тому разі, якщо працівник скоїв прогул або був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважної причини.

Натомість як встановлено в ході судового розгляду справи, пояснення щодо відсутності на роботі 12.10.2020 року та 13.10.2020 року, які стали причиною звільнення позивача у нього не відбирались, а позивач у вказані дні був відсутній на робочому місці у зв`язку із перебуванням у період з 09.10.2020 року по 04.11.2020 року на амбулаторному лікуванні в КНП "Міська поліклініка №1" Чернівецької міської ради, що підтверджується копіями листків непрацездатності від 09.10.2020 року серії АДЗ №941195 та від 31.10.2020 року серії АДЗ №854089 (а.с.20-21).

Відповідачем жодним чином не було досліджено причин відсутності 12.10.2020 року та 13.10.2020 року позивача на робочому місці.

Відтак, виходячи з указаних обставин справи та приписів чинного законодавства, позивач з поважних причин був відсутній на роботі 12.10.2020 року та 13.10.2020 року, у зв`язку з чим відсутні підстави для звільнення позивача за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.

За таких обставин, період відсутності позивача на роботі у вказані вище дні не може вважатись прогулом, у розумінні приписів пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, оскільки відповідними лікарняними листами підтверджується поважність причин відсутності позивача на робочому місці.

Вирішуючи спір, суд також враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену в постанові від 12 листопада 2020 року у справі №369/9301/18, у якому зазначено, що для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. Обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця. Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності. Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі, з урахуванням письмового пояснення працівника.

Згідно ч. 3 ст. 40 КЗпПУ не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відтак, суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України та наявність правових підстав для скасування оскаржуваного розпорядження.

За правилами частин 1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю, а способом поновлення порушеного права позивача є поновлення його на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Щодо розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.

При визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), який застосовується, зокрема, у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Виходячи з даних довідки №88 про заробітну плату позивача за останні два місяці, що передували звільненню, середньоденна заробітна плата останнього становить 1073,71грн. (45095,86грн. / 42 робочих дні).

Відповідно до оскаржуваного розпорядження останнім робочим днем позивача є 13.10.2020, тому сума середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу підлягає стягненню, починаючи з 14.10.2020 (наступний за датою звільнення робочий день) по день постановлення судового рішення в справі.

За час вимушеного прогулу на користь позивача підлягає стягненню сума середньої заробітної плати за період з 14.10.2020 по 24.02.2021 в розмірі 98781,32грн. (92 дні*1073,71грн.)

На підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді публічної служби та виплати середнього заробітку за один місяць, що складає 22547,91грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження №1285-к від 13.10.2020р. секретаря Чернівецької міської ради Продана Василя Сафроновича про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління освіти Чернівецької міської ради.

3. Зобов`язати Чернівецького міського голову Клічука Романа Васильовича та Чернівецьку міську раду поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління освіти Чернівецької міської ради.

4. Стягнути з Управління освіти Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 98781,32 грн.

5. Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління освіти Чернівецької міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 22547,91грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідачі - Чернівецький міський голова Клічук Роман Васильович (Центральна площа, 1, м.Чернівці, 58002)

Чернівецька міська рада (Центральна площа, 1, м.Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 36068147)

Суддя І.В. Маренич