Рішення № 95107849, 22.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 лютого 2021 року Справа №520/17155/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 30.11.2021 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Харківській області прийняте 29.05.2020 №1955, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових у мовах згідно пункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати бездіяльність ГУ ПФ України в Харківській області протиправною та зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію позивачу з 25.11.2020 згідно пункту 5 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV та пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1961 №1788-Х11, зарахувавши до пільгового стажу період роботи у колгоспі « 50-річчя Жовтня» село Різуненкове, яке 20.07.1992 перейменоване у КСП імені Шевченка село Різуненкове, а 28.02.1996 перейменоване у КСП «Зоря» с. Мирошниківка, 29.12.1999 стало СТОВ Агрофірма «Зоря» село Мирошниківка Коломацького району Харківської області, оскільки стаж за професією «доярка» складає з вересня 1982 року по 28 лютого 2004 року, включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон України №1058-IV), у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закон України №1058-IV. На думку позивача, при зверненні до відповідача щодо призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2 вона надала усі необхідні документи, що підтверджують її роботу у шкідливих умовах праці, а тому просить зарахувати їй до пільгового стажу спірні періоди роботи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/17155/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем 04.01.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ГУ ПФ України в Харківській області прийнято рішення від 29.05.2020 №1955, яким позивачу відмовлено у зарахуванні спіпних періодів роботи до пільгового стажу. Відповідач стверджує, що з наданих позивачем документів до управління не вбачається підстав для зарахування роботи позивача за професією дояркою до пільгового обчислення пенсії, оскільки з уточнюючих довідок не вбачається професія, за якою працювала позивач, у зв`язку з чим , на думку представника відповідача, відсутні правовіпідстави для зарахування спірних періодів роботи у пільговий стаж.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, досягнувши пенсійного віку, 25.11.2020 звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі підпункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту – Закону України №1058-IV).

Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФ України в Харківській області від 29.05.2020 №1955 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Згідно наданих документів загальний страховий стаж позивача становить 18 років 1 місяць 0 днів, у тому числі пільговий стаж, який підлягає зарахуванню 7 років 6 місяців 1 день, що за висновками відповідача не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До страхового стажу не включено період роботи позивача дза професією доярка з 1983 по 1990 та з 1999 по 28.02.2004, оскільки з долучених уточнюючих довідок не вбачається професія, за якою працювала позивач.

Період роботи з 1991 по 1998 за професією доярка (з урахуванням вихододнів у колгоспі) зараховані до пільгового стажу, який складає - 7 років 6 місяців 1 день.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є зарахування стажу роботи позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, з 1982 по 1990 та з 1999 по 28.02.2004 за професією «доярка».

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту – Закон України №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

Положеннями частини першої статті 24 Закону України №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Приписами підпункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які народилися з 01 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року, і досягли віку 51 рік.

Аналогічні приписи містить пункт «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі за текстом - Закон України №1788-XII).

З копії паспорта позивача серії НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач народилася – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 56 Закону України №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи та тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Положеннями статті 62 Закону України №1788-XII встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №58 (далі по тексту - Інструкція №58).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З правового аналізу наведених норм вбачається, що застосування правових норм Порядку №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності у трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Дослідженням копії трудової книжки позивача від 13.03.2003 №023439 судом встановлено, що у ній відсутній запис щодо роботи позивача у період з вересня 1982 року по 28 лютого 2004 року за професією «доярка».

Суд звертає увагу, що копія трудової книжки позивача містить лише 1, 3, 5 сторінки, інші сторінки, зокрема, 2,4 у матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд дослідити записи у ній.

Водночас, судом встановлено, що на підтвердження факту роботи на посадах, що дають право на пільгове призначення пенсії, позивачем надавалися додаткові докази, а саме:

- архівна довідка Коломацької селищної ради Харківської області від 18.11.2019 №2464/02-15 щодо вихододнів та заробітної плати позивача у період за 1982, 1999 роки;

- архівна довідка Коломацької селищної ради Харківської області від 31.10.2019 №2335/02-15 щодо періоду роботи позивача з 1983 по 1998 роки.

З вказаної довідки судом встановлено, що позивач у 1983 році працювала на фермі, з 1984 по 1985 року – різні, з 1986 по 1990 – працювала на фермі. Проте, з вказаних довідок не вбачається, яку роботу виконувала позивач.

Водночас, у вказаній довідці вказано, що у період з 1991 по 1998 року позивач працювала за професією «доярка», який зарахований до пенсійним органом до пільгового стажу позивача та складає - 7 років 6 місяців 1 день.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що з наданих довідок не вбачається професія за якою працювала позивач у 1983 році, у період з 1984 по 1985 року та з 1986 по 1990.

З системного аналізу зазначеного вбачається, що у даному випадку головними умовамим для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді доярки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

З матеріалів справи судом встановлено, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії остання досягла відповідного віку, проте не мала відповідного стажу для зарахування його, як пільгового, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України №1058-IV.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV, позивач не відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах: зі зменшенням пенсійного віку, у зв`язку з чим відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є правомірною.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Натомість, у даній справі відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Враховуючи зазнаяене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд , 2 поверх, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 22.02.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва