Ухвала суду № 95107684, 22.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

22 лютого 2021 року Справа № 621/614/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача у порядку ст.382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов`язки заступника начальника Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

З 04.07.2014 р. син заявника визнаний інвалідом першої групи із констатацією необхідності у постійному сторонньому догляді.

За твердженням заявника догляд за сином здійснює сам заявник, що засвідчено довідками УПСЗН Чугуївської РДА Харківської області від 24.07.2018р. №356 (період догляду 08.01.2015р.-31.10.2015р.), УПСЗН Балаклійської РДА Харківської області від 06.07.2018р. №1032 (період догляду 01.11.2015р.-03.07.2016р., 20.07.2016р.-20.07.2018р.), отримуючи за це компенсацію у порядку постанови КМУ від 29.04.2004р. №558.

З 01.11.2015р. заявник знаходиться на обліку в Зміївському ОУПФУ Харківської області як пенсіонер за віком.

Письмовою заявою довільної форми від 30.07.2018р. заявник порушив перед пенсійним органом процедуру перерахунку пенсії із врахуванням до трудового стажу часу догляду за інвалідом.

Листом від 18.08.2018 р. №4012/02.1-01/50 терорган ПФУ повідомив заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.

Рішенням суду від 05.06.2019р. у справі №621/614/19 Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області було зобов`язано повторно вирішити по суті звернення ОСОБА_1 від 30.07.2018р.

Зазначене рішення суду умотивовано тим, що владний суб`єкт ухилився від виконання покладеного законом завдання у сфері соціального захисту громадян у формі пенсійного забезпечення; приписів ч.2 ст.2 КАС України не дотримався, позаяк надав відповідь у формі листа (а не у спосіб прийняття окремого письмового рішення) та не врахував змісту та обсягу матеріалів звернення громадянина; усіх юридично значимих факторів та обставин не виявив та не дослідив, власних суджень з приводу цих факторів та обставин не сформулював.

Доказів виконання пенсійним органом рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019р. у справі №621/614/19 матеріали справи не містять.

Листом від 27.09.2019р. №3041/02.4-20 ГУ ПФУ в Харківській області в особі Балаклійського відділу обслуговування громадян на звернення заявника від 05.09.2019р. надано відповідь про те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії у порядку ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись із відповідністю закону управлінських волевиявлень владних суб`єктів під час виконання рішення суду по справі №621/614/19, позивач подав до суду заяву у порядку ст.382 КАС України.

Відповідачі власної правової позиції письмово не висловили.

Вирішуючи по суті згаданий процесуальний документ, суд виходить із таких підстав та мотивів.

Статтею 46 Конституції України проголошено право громадян на соціальний захист і за приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки обидва перелічені закони регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні мають норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням дії норм Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в частині правил вирішенні на користь приватної особи колізій у тлумаченні закону.

Згідно з п.9 ч.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: 1) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю; 2) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової систем; 3) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на тяжку вроджену ваду розвитку; 4) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на рідкісне орфанне захворювання; 5) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на онкологічне захворювання; 6) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на онкогематологічне захворювання; 7) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на дитячий церебральний параліч; 8) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на тяжкий психічний розлад; 9) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний); 10) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, хворою на гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня; 11) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, яка отримала тяжку травму, якій не встановлено інвалідність; 12) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, яка потребує трансплантації органа, якій не встановлено інвалідність; 13) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною, яка потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; 14) непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду; 15) непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Окрім, відповідності критерію належності до категорій вище перелічених осіб, зацікавлений у пенсійному забезпеченні саме із цієї підстави громадянин повинен також одночасно відповідати і двом додатковим обов`язковим умовам, а саме: 1) мати правовий статус непрацюючої працездатної особи; 2) отримувати допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Між тим, викладені законодавцем у ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правила обчислення страхового стажу не передбачають включення саме означеного вище проміжку часу до страхового стажу особи безвідносно до стаусу громадянина як непрацюючої працездатної особи чи як непрацюючої непрацездатної особи (у тому числі і особи, котра досягла пенсійного віку).

Відповідно до п. «ж» ч.1 ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Однак, за спеціальним правилом п. «є» ч.3 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що матеріали справи не містять об`єктивних даних про вчинення владним суб`єктом у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення у формі письмового рішення у порядку ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із викладенням мотивів (суджень) роз`язання колізії між приписами ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та приписами ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, станом на теперішній час відсутні підстави для кваліфікації судового акту таким, що виконаний пенсійним органом у повному обсязі та відповідно до установленого судом порядку.

Стосовно вимоги про подання звіту суд вважає, що положення ст.382 КАС України в частині обтяження учасника справи обов`язком подати звіт про виконання рішення суду (безвідносно до події одержання позивачем виконавчого листа та стану виконавчого провадження) не повною мірою узгоджуються з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", який за загальним правилом вимагає одержання позивачем виконавчого листа та подання цього документа до державного виконавця (приватного виконавця).

Тому випадок застосування судом згаданого вище правового механізму слід вважати виключенням із загального правила, котрий повинен мати вагомі причини.

Судом з матеріалів справи виявлено існування таких причин у вигляді тривалого безперервного і існуючого досі неприйняття пенсійним органом волевиявлення у формі письмового рішення.

З огляду на приписи постанови КМУ від 22.08.2018 р. №628 та ст.52 КАС України слід здійснити заміну відповідачів компетенційним правонаступником – ГУ ПФУ в Харківській області.

З урахуванням предмету спору, обставин справи, незавершення строку для примусового виконання судового акту, правової поведінки владного суб`єкта суд вважає за ефективне і доцільне встановити строк подання звіту – три календарних місяці від дати отримання цієї ухвали.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.52, ст.ст.241-243, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Допустити заміну відповідачів по справі №621/614/19 компетенційним правонаступником – Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області протягом 3 місяців від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019р. у справі №621/614/19.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України (негайно після проголошення чи підписання); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.