Рішення № 95107679, 23.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 лютого 2021 р. № 520/17076/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022), Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 35, м. Чугуїв, Харківська область, 63503), третя особа - Малинівська селищна рада Чугуївського району Харківської області (вул. Соїча, буд. 5 А, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відповідача-2 Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області по скасуванню довідки від 01 грудня 2016 року № 4811 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи Позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Відповідача-2 Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області відмінити протокол № 2 від 10.01.2020 року в частині скасування довідки від 01 грудня 2016 року № 4811 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи Позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та внести довідку до реєстру внутрішньо переміщених осіб;

- визнати протиправними дії Відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по припиненню виплати пенсії Позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Відповідача-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити виплату пенсії Позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з 01.01.2020 року.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачі грубо порушують права позивача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у відзиві на позовну заяву наголосило, що враховуючи рішення комісії про припинення виплати пенсії, територіальний орган Пенсійного фонду України припиняє виплату пенсії. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області діяло в межах своїх повноважень. На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач наголосив на протиправності дій відповідача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У запереченнях на адміністративний позов Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області зазначило, що позивач понад три місяці не проживає за адресою вказаною у довідці внутрішньо переміщеної особи. Районною комісією з питань перевірки правомірності взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (протокол від 10.01.2020 року № 2) було прийнято рішення вважати осіб, що увійшли до списку, такими, що повернулися до покинутого місця постійного проживання, та на підставі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" скасувати дії виданих їм довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Третя особа не скористалася правом, наданим адміністративним процесуальним законодавством та жодних заяв чи документів до суду не надала.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зазначена справа розглянута пізніше, оскільки довідкою від 23.02.2021 р. по справі 520/17076/2020 підтверджено, що суддя Полях Н.А. в період з 28.12.2020 р. по 17.01.2021р., 11.02.2021 р., 15.02.2021 р., 16.02.2021 р., 19.02.2021 р. перебувала у щорічній відпустці.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою, про що свідчить довідка від 01 грудня 2016 року №4811.

В січні та лютому 2020 року не отримавши належну йому пенсію позивач 27 лютого звернувся особисто до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через Чугуївський відділ обслуговування громадян (сервісний центр), розташований за адресою: місто Чугуїв, вул. Леонова, буд. № 4А, Харківської області.

Позивач 31.01.2020 року звернувся із запитом на інформацію до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив надати йому копії документів про припинення виплати пенсії (наказ, розпорядження тощо), належним чином завірену копію посадової інструкції особи, що підписала документ про припинення виплати пенсії позивачу, та надати нормативно-правові підстави зупинення виплати пенсії останньому.

У відповіді на інформаційний запит Позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надало Посадову інструкцію головного спеціаліста відділу з питань перерахунку пенсій № 14 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (без прив`язки до конкретної особи - державного службовця) та належним чином завірений список осіб, ознайомлених з наданою посадовою інструкцією.

Згідно вказаної відповіді на інформаційний запит Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області також повідомило ОСОБА_1 , що 10.01.2020 року від Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації, надійшов список внутрішньо переміщених осіб, яким дія довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб скасована і на підставі даного списку рішенням від 20.01.2020 року ОСОБА_1 була призупинена виплата пенсії.

Позивач 06.03.2020 року звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації із запитом на інформацію.

У відповіді від 12.03.2020 року № 04-13/749 Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації надало копію протоколу № 2 засідання комісії з питань перевірки правомірності взяття на облік внутрішньо перемішених осіб від 10.01.2020 року, в якому посилається на лист Малинівської селищної ради від 08.01.2020 року № 02-01-23/30 стосовно не проживання внутрішньо перемішених осіб за місцем реєстрації місця проживання/перебування.

Листом від 20.03.2020 року № 04-13/836 Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації також надало відповідь позивачу.

Не погоджуючись із таким рішенням та діями суб`єктів владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд вважає, що для вирішення спору необхідно з`ясувати належність виконання відповідачами повноважень щодо здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі та відповідність оскаржуваних дій відповідачів ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон № 1706-VII).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства).

З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як передбачено положеннями п. 3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідно положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи довідку позивача скасовано на підставі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Зі змісту норми пп. 5 ч.1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала завідомо недостовірні відомості.

До суду не надано доказів подання позивачем завідомо недостовірних відомостей.

До матеріалів справи відповідачами не надано доказів існування рішення керівника уповноваженого органу за місцем проживання особи, а також будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності скасування довідки.

Проте до позивача застосовано наслідки скасування довідки, а саме внесення відповідних відомостей до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб та направлення інформації про скасування дії довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи позивача органам, що зокрема здійснюють пенсійне забезпечення позивача, внаслідок чого, виплату пенсії позивачу було припинено.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" протокол засідання робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб повинен був віднайти свою реалізацію у наказі. Але жодна із сторін по справі такого наказу до суду не надала.

Таким чином, суд зазначає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області по скасуванню довідки від 01 грудня 2016 року № 4811 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є протиправними.

Щодо вимоги зобов`язати Відповідача-2 Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області відмінити протокол № 2 від 10.01.2020 року в частині скасування довідки від 01 грудня 2016 року № 4811 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи Позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

За змістом п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

До матеріалів справи не надано доказів на підтвердження прийняття відповідачем актів індивідуальної дії (рішень) в розумінні положень вищезазначеної норми права, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання індивідуальних актів (рішень) протиправними та їх скасування.

Таким чином зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги внести довідку до реєстру внутрішньо переміщених осіб, суд зазначає, що ця вимога заявлена на майбутнє, оскільки позивач просить протиправними дії суб`єкта владних повноважень, при цьому не просить відновити дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Отже, зазначена позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії Відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по припиненню виплати пенсії Позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що УПФ має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав передбачених законом, про що приймає вмотивоване рішення.

Суд звертає увагу, що протокол комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, не є таким рішенням у розумінні частини першої статті 49 Закону № 1058-IV.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № К/9901/168/17 № 243/6956/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Щодо скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суд зазначає, що скасування такої довідки саме по собі не може бути підставою для припинення виплати пенсії.

Пункт 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VI, з огляду на приписи Закону № 1706-VII, не може бути застосований, оскільки цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.

Більш того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №428/6624/17 (адміністративне провадження № К/9901/3256/17), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 08 липня 2004 року "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Як вже зазначалось судом вище, рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд сформулював раніше, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 235/4162/17), 20 березня 2018 року (справа № 234/2389/17), а також у рішенні від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18).

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по припиненню виплати пенсії Позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 є протиправними.

З метою відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати Відповідача-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити виплату пенсії Позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з 20.01.2020 року,

Суд наголошує, що оскільки рішенням від 20.01.2020 року була призупинена виплата пенсії ОСОБА_1 , то і права його були порушені саме з цього періоду, а отже і відновленню права позивача також підлягають саме з цього періоду – з 20.01.2020 року.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022), Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 35, м. Чугуїв, Харківська область, 63503), третя особа - Малинівська селищна рада Чугуївського району Харківської області (вул. Соїча, буд. 5 А, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області по скасуванню довідки від 01 грудня 2016 року № 4811 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по припиненню виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з 20.01.2020 року.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2021 року.

Суддя Н.А. Полях