
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2021 року Справа № 480/6239/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Щербаченко В.В.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №480/6239/20 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 25.08.2020 №UA807000/2020/001476/2.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби суму судового збору в розмірі 840,80 грн.
05.02.2021 представник позивача - Кравченко П.А. звернувся до суду із заявою, в якій просив вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби, здійснені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 09.02.2021 заява про розподіл судових витрат була призначена до розгляду в судове засідання на 15.02.2021.
15.02.2021 від відповідача до суду надійшло заперечення на клопотання про розподіл судових витрат, в якому представник відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечував, зазначив, що позивачем заявлено до відшкодування суму, яка не є співмірною та просив суд зменшити заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування свого клопотання зазначив, що справа № 480/6239/20 про визнання протиправними та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення віднесена до категорії справ незначної складності, оскільки предметом позову є визнання протиправними та скасування рішення про корегування митної вартості товарів, яке призвело до сплати додатково нарахованих митних платежів у розмірі лише 8296,63 грн. Крім того відмічає, що підготовка справи до розгляду, збір доказів, проведення консультацій з клієнтом, про що йдеться в детальному описі виконаних робіт від 29.01.2020, відноситься до виду адвокатської діяльності про складення позовних заяв, процесуальних та інших документів правового характеру. Також зазначив, що позивачем не було надано належних доказів отримання таких послуг, детального опису цих послуг, а саме які документи опрацьовано адвокатом. Відмітив, що з предмету спірних правовідносин та мотивів, що приведені у адміністративній справі № 480/6239/20 є подібні рішення, що спростило роботу адвоката при підготовці до участі у справі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд заяви без його участі та без участі позивача.
Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. в якості компенсації витрат на професійну правову допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Матеріалами справи підтверджується, що під час розгляду даної справи представником позивача був адвокат Кравченко Павло Андрійович.
У якості підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу, представник позивача надав: ордер Серія ВМ №1008164 (а.с.27), угоду про надання професійної правничої допомоги від 01.09.2020 (а.с.107), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (а.с.109), квитанцію № 51286264 від 02.09.2020 про отримання від позивача грошових коштів у сумі 4000,00 грн. (а.с.108).
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, гонорар сплачується за правничу допомогу в Сумському окружному адміністративному суді по справі № 480/6239/20 та складається з наступних послуг:
- підготовка справи до розгляду, збір доказів, проведення консультацій з клієнтом - 12 годин; участь в судових засіданнях - по факту, згідно журналів судових засідань - 4000 грн.;
- складення та подання до суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань;
- підготовка справи до розгляду, збір доказів, проведення консультацій з клієнтом - 12 годин; участь в судових засіданнях - по факту, згідно журналів судових засідань.
Суд зазначає, що факти участі адвоката Кравченка П.А. у судових засідання 15.10.2020, 03.11.2020, 24.11.2020, 10.12.2020, 27.01.2021, належним чином підтверджуються наявними у матеріалах справи протоколами судових засідань (а.с. 40, 73, 81, 83, 92).
Водночас, суд зазначає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на оплату послуг по участі адвоката у судових засіданнях.
Також, судом враховано, що з даного предмету спору та мотивів, що приведені у адміністративному позові позивача, є подібні рішення, що спрощувало роботу адвоката при підготовці до участі у справі.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
Дослідивши зміст поданих позивачем документів, суд зазначає, що вказаний в описі робіт виконаних адвокатом за угодою про надання професійної правничої допомоги такий вид послуг, як підготовка справи до розгляду, збір доказів, проведення консультацій з клієнтом, що зайняло 12 годин, не дає змоги визначити об`єм та кількість опрацьованих матеріалів, їх відношення до предмету спору, ступінь впливу на кінцевий результат, якого прагне досягти сторона при розгляді даної справи, та кількість витраченого часу на такий вид роботи.
Також, з вказаного детального опису робіт (наданих послуг) неможливо встановити час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт за угодою про надання професійної правничої допомоги, зокрема, складення та подання до суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань. При цьому судом враховано, що сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини – не новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Таким чином, з урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, тому суд, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2000 грн., та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16 Б, м. Харків, Київський район, Харківська область, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі грн.) 00 коп.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня отримання додаткового рішення в повному обсязі.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24 лютого 2021 року.
Суддя С.М. Глазько
Судове рішення № 95107397, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 15.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/6239/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: